Наукові публікації (Scientific publications). УДК 349.2/.3
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/155
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Classification of principles of compensation for damages in labour law of Ukraine(Підприємництво, господарство і право. - 2022. - № 11. - С. 11-14, 2022) Melnyk, V.; Мельник, В.Розкрито сутність та зміст, а також надано класифікацію принципів відшкодування шкоди у трудовому праві України. Наголошено, що інститут відшкодування шкоди є одним із тих елементів механізму правового регулювання відносин у сфері використання найманої праці, що втілює у собі вимоги: про рівність та взаємну відповідальність сторін трудових відносин; про забезпечення безпечних умов праці; про право сторін на захист і відновлення своїх трудових і тісно пов’язаних із ними прав та законних інтересів.Документ Forms of compensation for damage caused by an employee to an employer(Підприємництво, господарство і право. - 2022. - № 12. - С. 18-22, 2022) Melnyk, V.; Мельник, В.Виокремлено та охарактеризовано ключові форми відшкодування шкоди, завданої працівником роботодавцю. Акцентовано увагу на тому, що важливим завданням законодавця та вітчизняних науковців є проведення роботи у напрямі розширення та вдосконалення змісту форм відшкодування шкоди, завданої працівником роботодавцю. З’ясовано, що локальна нормотворчість як форма відшкодування шкоди, завданої працівником, являє собою здійснювану в межах чинного законодавства уповноваженим суб’єктом (роботодавцем або уповноваженою ним особою) діяльність, яка полягає у розробці та прийнятті локальних нормативно-правових актів, норми яких спрямовані на регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відшкодування працівником завданої ним шкоди роботодавцю. Тож, ключовим завданням нормотворчості є прийняття спеціального локального нормативно-правового акта. Зміст і значення локальної нормотворчості полягають у тому, щоб в ідеалі вибрати такий варіант правового регулювання, юридичної регламентації, який би найбільш повною мірою відповідав інтересам і цілям діяльності такої організації (соціального колективу) та її (його) членів. Для цього необхідно враховувати специфіку діяльності тієї чи іншої організації (соціального колективу), сприятливі об’єктивні і суб’єктивні умови для прийняття і застосування локального правового акта, а також вибір оптимальної правової форми вирішення нагального питання.