Наукові публікації (Scientific publications). УДК 31

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/210

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Opportunities and some results of measuring cultural capital in sociological research practice
(AD ALTA : Journal of Interdisciplinary Research. - 2022. - P. 159-166, 2022) Nechitailo, I. S.; Нечітайло, І. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0656-0370; Nazarkin, P.; Biriukova, M.; Stadnik, O.; Boriushkina, O.; Rozova, O.
Розглянуто проблему вимірювання культурного капіталу в сучасній соціологічній практиці. Слідом за Дж. К. Александером автори акцентують увагу на значенні культурних структур у житті індивідів і груп, що актуалізує необхідність їх більш детального вивчення. Визначено ідентифікацію індикаторів для вимірювання культурного капіталу та представлено результати емпіричного дослідження, яке є спробою верифікації цих індикаторів. За результатами досліджень П. Ді Маджіо, К. Дж. Крука, Н. Д. Де Граафа виділено такі показники культурного капіталу, як частота відвідування театрів і кінотеатрів, концертів класичної та сучасної музики, музеїв, виставок тощо; наявність домашньої бібліотеки; частота читання книг, інтернет-статей, новин тощо. Ці показники водночас є ресурсами накопичення певних видів культурного капіталу, таких як «статус» та «знання-інформація» (авторська типологія). Наведено результати вимірювання культурного капіталу українських студентів за наведеними показниками. Наголошено, що трансляція статусного культурного капіталу та знаннєво-інформаційного культурного капіталу є потужним фактором впливу на процеси особистісного розвитку та академічної успішності студентів.
Structural components of social subjectivity of modern student youth: subject dispositions and internal qualities
(AD ALTA : Journal of Interdisciplinary Research. - 2023. - Vol. 13, Issue 1, Special Issue XXXII. - P. 40-47, 2023) Nechitailo, I. S.; Нечітайло, І. С.; Boriushkina, O.; Moisieieva, N.; Marchenko, O. H.; Марченко, О. Г.; Pylypenko, S.; Kobelieva, D.
Стаття присвячена соціологічній концептуалізації соціальної суб'єктності сучасної студентської молоді. Зазначено, що, по-перше, соціальна суб'єктність студентської молоді не є стабільною – вона постійно змінюється і потребує системності вимірювань. По-друге, соціальна суб'єктність є складним структурованим феноменом, тому існує потреба у відповідних інструментах для її вимірювання, специфікації структурних компонентів. Особливу увагу приділено розгляду структури соціальної суб'єктності студентів, зокрема, до визначення місця і ролі схильностей суб'єкта та внутрішніх якостей як його складових. Соціальна суб'єктність розглядається не стільки з точки зору реальних проявів діяльності (оскільки реальні прояви є діяльністю), а радше з точки зору здатності особистості, соціальної групи, організації тощо виявляти таку активність, що є, наявність певних властивостей суб'єкта, які визначають, чи зможуть вони бути агентами соціальних змін, впливати на соціальні процеси та ситуації.
Принципи резильєнтності системи освіти в умовах соціального потрясіння (на прикладі українських шкіл в умовах російсько-української війни)
(Грані. - 2024. - № 1. - С. 139-150, 2024) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Алієва, А.; Aliieva, A.; Борюшкіна, О.; Boriushkina, O.; Ірина Нечітайло
Повномасштабне вторгнення росії в Україну, розпочате 24 лютого 2022 р., призвело до суттєвих змін у функціонуванні всіх соціальних інститутів, спричинило кризові стани у кожному з них. Викликана війною криза не оминула й систему освіти. Зауважено, що функціонування української системи освіти вимагає поглибленого розуміння ключових рушійних механізмів і процесів, базових принципів резильєнтності. Встановлено, що метою статті є визначення принципів резильєнтності освітньої системи в умовах глобальних соціальних потрясінь (на прикладі шкіл м. Харкова в умовах російсько-української війни). Результати. Освітню резильєнтність охарактеризовано як здатність освітніх систем та учасників освітнього процесу протистояти потрясінням і стресам, адаптуватися до них і відновлюватися після них. Виявлено індикатори освітньої резильєнтності. Презентовано результати дослідження, проведеного авторами (листопад 2022 – січень 2023; фокусовані групові інтерв’ю з батьками українських школярів з регіонів України, які є найбільш постраждалими від війни (Харківська, Донецька, Луганська області); глибинні інтерв’ю з представниками педагогічного складу харківських шкіл). Висновки. Сформульовані принципи освітньої резильєнтності, з’ясовано, що резильєнтні заклади освіти: швидко приймають рішення; мають сильних авторитетних керівників; мають педагогічний склад, стосунки в якому будуються на взаємній повазі, довірі, допомозі; здатні організувати комунікаційні процеси попри обставини і труднощі; здатні передбачити можливі труднощі; мають налагоджену систему взаємодії «вчителі-учні-батьки»; мають налагоджену систему внутрішньої підтримки учасників освітнього процесу; будують реалістичні плани та вірять у власну здатність їх реалізувати; вірять у майбутнє та бачать його у позитивному ключі; мають стійку систему цінностей.