Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Припинення житлових правовідносин проживання: доктринальні підходи(Доктрина приватного права: традиції та сучасність: матеріали XX наук.-практ. конф., присвяч. 100-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР, ректора Харків. юрид. ін-ту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (м. Харків, 4 лют. 2022 р.). – Харків: Право, 2022. - С. 159-163, 2022) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.Відзначено, що припинення житлового правовідношення – це припинення правового зв’язку між суб’єктами, суб’єктом та об’єктом у вигляді припинення суб’єктивних прав та обов’язків, що становлять зміст житлового правовідношення правоприпиняючого юридичного факту.Документ Особливості правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі(Актуальні проблеми держави і права. – 2020. – Вип. 85. - С. 3-10, 2020) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Визначено, що спеціальний правовий статус підприємств житлово-комунальної галузі – це сукупність елементів, які характеризують правове положення окремих суб’єктів господарювання в сфері виробництва, постачання та інших дій у сфері житлово-комунальної послуги. Цей статус зумовлено: 1) наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, засобів, що надають можливість здійснювати діяльність у сфері виробництва, постачання, обслуговування у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії; 2) незамінністю послуг у споживанні, які надаються суб’єктом; 3) можливістю обмеження правосуб’єктністю підприємств житлово-комунальної галузі у випадках, встановлених законом; 4) ліцензуванням діяльності; 5) соціальним значенням діяльності підприємств житлово-комунальної галузі. Встановлено, що підприємства житлово-комунальної галузі можуть поділятися залежно від: 1) становища на ринку: суб’єкт природної монополії та суб’єкт господарювання; 2) організаційно-правової форми: індивідуальні та складні підприємства; 3) виникаючого контролю між суб’єктами: вертикально інтегровані суб’єкти господарювання (інтегрована організація) та незалежні суб’єкти від вертикально інтегрованого суб’єкта (оператори систем газотранспортної системи, газосховища).Документ Міжнародно-правові засади забезпечення житлової потреби(Scientific Collection «InterConf». - 2022. - № 121. - P. 170-177, 2022) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Виокремлено міжнародно-правові засади забезпечення житлової потреби. Наголошено, що питання забезпечення житлової потреби продовжує бути актуальними, світ стикається із новітніми проблемами: міграція, енергетична криза, пандемія COVID-19. Все це має безпосередній вплив на механізми задоволення потреби у житлі. Засади задоволення житлової потреби закріплені у міжнародно-правових актах, зокрема у Загальній декларації прав людини, міжнародних договорах з прав людини, нормах міжнародного гуманітарного права ін. Аналіз цих документів дозволяє виокремлювати єдині засади щодо забезпечення первинної житлової потреби та потреби поліпшення житлових умов.Документ Український досвід правового забезпечення житлової та продовольчої потреби в умовах воєнного стану(Baltic Journal of Legal and Social Sciences. -2022.- №1. - P. 6-14, 2022) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; Корнієнко, Г.; Korniienko, H.Досліджено український досвід правового забезпечення житлової та продовольчої потреби в умовах воєнного стану. Запропоновано виокремлювати механізми забезпечення житлової потреби в умовах воєнного стану та індивідуальне продовольче забезпечення людини в умовах воєнного стану. Наголошено необхідність розмежування правового статусу громадян на тих, хто: знаходиться у зоні бойових дій; проживають на територіях, що не зазнали бойових дій; внутрішньо переміщених осіб; отримав тимчасовий захист у країнах ЄС. Встановлено вторгнення публічних елементів у систему приватно-правого регулювання суспільних відносин, що стало необхідним для підтримки життєдіяльності суспільства. Запропоновано визначення уразливої фізичної особи в умовах воєнного стану, як особи, що зазнала позбавлення житла або загрози його позбавлення внаслідок воєнних дій, а також знаходиться у стані ускладнення задоволення продовольчої потреби. Підкреслено необхідність подальшого розвитку забезпечення житлової та продовольчої потреби у поствоєнному праві.Документ Елементи житлових правовідносин(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 147-148, 2017) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Зазначено, що житлові правовідносини – це суспільні правовідносини, врегульовані нормами житлового законодавства, що виникають з приводу володіння, користування, управління житлом. Наведено характеристику елементів житлових правовідносин.Документ Розвиток житлово-комунального законодавства крізь призму міжнародних стандартів прав людини(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 39-41., 2019) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894Автором зазначено, що розвиток житлово-комунального законодавства в Україні не відповідає міжнародним стандартам прав людини.На підставі проведеного дослідження автор визначив актуальність теми розвитку житлово-комунального законодавства крізь призму міжнародних стандартів прав людини для подальших наукових досліджень у юридичній науці.Документ Цивільне право України. У двох частинах: Частина 2: навчальний посібник(Запоріжжя, 2016. – 385 с., 2016) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; Апанасюк, М. П.; Apanasyuk, M. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1233-3980; Батожська, О. В.; Batozhska, O. V.; ; Бичківський, О. О.; Bychkivskyi, O. O.; Бондар, О. Г.; Bondar, O. H.; Вакулович, Е. В.; Vakulovych, E. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7581-0524; Довбій, С. П.; Dovbii, S. P.; ; Євко, В. Ю.; Yevko, V. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5871-803X; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Завгородня, І. М.; Zavhorodnia, I. M.; ; Загородній, С. А.; Zagorodniy, S. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2668-3121; Зайцев, О. Л.; Zaitsev, O. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9530-3941; Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Мандрика, Л. М.; Mandryka, L. M.; ; Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826; Піхурець, О. В.; Pikhurets, O. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7512-951X; Савченко, А. С.; Savchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3650-4289; Самойленко, Г. В.; Samoilenko, H. V.; Синєгубов, О. В.; Sinegubov, О. V.; ; Сліпченко, О. І.; Slipchenko, O. I.; ; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Сядристий, А. О.; Siadrystyi, A. O.; ; Ткалич, М. О.; Tkalych, M. O.; ; Тяпкіна, М. А.; Tiapkina, M. A.; ; Чалий, Ю. І.; Chaliy, Y. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3641-0760; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; Ясечко, С. В.; Iasechko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4058-9959; Кройтор, В. А.; Кухарєв, О. Є.; Ткалич, М. О.Навчальний посібник розроблено колективом кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ та кафедри цивільного права Запорізького національного університету. Посібник буде корисним студентам, викладачам, науковцям і всім, хто цікавиться проблемами цивільного права.Документ Формування житлових правовідносин(Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 11. - С. 5-12, 2019) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; ResearcherID: J-9043-2016Стаття присвячена визначенню генезису формування житлових правовідносин. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході. У роботі використано сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних правових методів наукового пізнання, використання яких зумовлено специфікою предмета дослідження. Наукова новизна статті полягає в тому, що автор, дослідивши раніше не використані архівні документи, нормативні акти, визначив етапи в історії виникнення житлових правовідносин та житлового права України.Документ Право на житло: цивільно-правовий аспект(Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Юридичні науки. – 2017. – Вип. 6, т. 1. – С. 52-55, 2017) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; ResearcherID: J-9043-2016У статті досліджене право на житло. Запропоновано поняття концепції житла, поваги до житла, права на житло, житлових прав. Доведено, що право на житло - це право особи на доступне, стабільне проживання в безпечному житлі. Воно є більш вузькою категорією, ніж категорія житла, визначена Європейським судом із прав людини.Документ Правове забезпечення права на достатнє житло (аспект правові гарантії власності на житло)(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2018. – Вип. 48, т. 1. – С. 7-10, 2018) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; ResearcherID: J-9043-2016Стаття присвячена: визначенню правового забезпечення права на достатнє житло, серед якого детально розглянуто аспект правових гарантій власності на житло. При дослідженні використані коментарі № 4, № 7 Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав, висновки Конференцій Організації Об'єднаних Націй по населеним пунктам Хабитат. Правове забезпечення права на достатнє житло – є системою правового регулювання, правового впливу та правових засобів, що має прояв у розробки правового регулювання права людини на житло, формування органів управління у житловій сфері та програм щодо розвитку житлового будівництва, надання соціального житла, опікування безпеки проживання у житлі та поваги до житла.