Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Проблеми визначення предмета доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 63. - С. 92-96, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що позиція вчених, які розуміють предмет доказування в широкому значенні, є спірною. Наголошено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ і конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Розподіл обов’язків з доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Право і суспільство. - 2023. - № 4. - С. 92-101, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в цивільному судочинстві України. Зазначено, що як у всіх цивільних справах, так і у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суб’єктами доказування є не лише сторони, а й усі особи, які уповноважені в установленому законом порядку збирати та подавати докази, брати участь у їх перевірці та оцінці. Відповідно це стосується й суду, який має брати активну участь у процесі доказування. Підкреслено, що процес доказування передбачає розподіл обов’язків між суб’єктами, усе ж їх волевиявлення співпадає стосовно предмета спору. Інша річ, що таке волевиявлення має різний зміст. У цьому й проявляється особливість принципу змагальності, який є основою щодо розподілу обов’язків з доказування, коли сторони відстоюють свої інтереси, подаючи у справі необхідні докази, переслідуючи при цьому мету – одержання позитивного для себе судового рішення. Наголошено на висновку про те, що істотну роль у розподілі обов’язків доказування відіграють правові презумпції, тобто закріплені в законі припущення про існування певних фактів за пов’язаності з ними інших фактів. Презумпція звільняє сторону, на користь якої її встановлено, від доказування факту. Не є винятком із цього і справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Для цієї категорії справ актуальним є розгляд питання про існування презумпції необґрунтованості активів. Положення ЦПК встановлюють спеціальні правила розподілу тягаря доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.Документ Особливості доказування у цивільних справах про визнання особи померлою, безвісно відсутньою(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 562-564, 2023) Ціпкайло, О. В.; Tsipkailo, O. V.Відзначено, що предметом доказування у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою є сукупність матеріальних і правових фактів (обставин), з якими норми цивільного права пов’язують виникнення у суду законної презумпції безвісної відсутності особи або презумпції смерті відсутньої особи.Документ Розподіл обов’язків з доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 1. - С. 171-179, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Сліпченко, О. І.; Slipchenko, O. I.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в цивільному судочинстві України. Підкреслено відсутність законодавчого закріплення презумпції наявності моральної (немайнової) шкоди законодавством. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач. Позивач має також обов’язково обґрунтовувати свою вимогу про наявність моральної шкоди відповідними доказами. Визнано законодавче закріплення наявності презумпції моральної (немайнової) шкоди в окремих категоріях справ.Документ Проблеми визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України(Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 68-76, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України. Зазначено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ та конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Докази та доказування у цивільному процесі на українських землях Російської Імперії у першій половині ХІХ ст. (до реформи 1864 р.)(Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2018. – Вип. 3. – С. 3-11, 2018) Брусакова, О. В.; Brusakova, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6522-8020Досліджено питання про докази та доказування у цивільному процесі першої половини ХІХ ст., до судової реформи 1864 р. Розкрито, що визнавалося доказами у позовних справах у цивільному процесі відповідно до чинного тоді законодавства, як відбувалося доказування під час судового розгляду, яке значення мало власне зізнання, що вважалося письмовим доказом. Проаналізовано відповідні статті Зводу законів Російської імперії (Закони про судочинство і стягнення цивільні).Документ Підстава та умови застосування заходів цивільно-правової відповідальності за порушення авторських та суміжних прав(Форум права. – 2012. – № 4. – С. 773–778, 2012) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; ResearcherID: D-1543-2018Розглянуто цивільне правопорушення як підстава цивільно-правової відповідальності і як один з фактів предмету доказування у справах про захист авторських та суміжних прав. Запропоновано виділяти умови застосування окремих заходів відповідальності, які будучи зовнішніми проявами протиправної поведінки включаються до об’єктивної сторони складу правопорушення і підлягають доказуванню.Документ Судочинство у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб : автореф. дис.(Харків, 2008) Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987X; Кройтор, В. А. - науковий керівникДисертація присвячена дослідженню проблем судочинства у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб. Дисертант аналізує законодавство і судову практику України та зарубіжних країн щодо захисту прав численних груп осіб. Судовий захист прав та інтересів невизначеного кола осіб розглядається як складова права суспільного інтересу. В роботі приділено увагу актуальним питанням теоретичного та практичного характеру, що пов’язані з проблематикою нового виду позову в цивільному судочинстві – позову про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб. Досліджено правову природу, сутність та види позовів про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб. Розглянуто коло суб’єктів права на пред’явлення позову про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб, передумови права на пред’явлення позову та порядок його реалізації. Досліджуються процесуальні особливості провадження у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб, зокрема склад осіб, які беруть участь у справі, особливості доказування, судового рішення. Висловлюються пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства та судової практики.Документ Висновок експерта у справах про встановлення та оспорювання батьківства(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 2 (73). - С. 161-169, 2016) Супрун, Т. С.; Suprun, T. S.На підставі аналізу судової практики у справах про визнання та оспорювання батьківства досліджено значення висновку експерта як засобу доказування. Розкрито особливості оцінки висновку експерта судом під час розгляду таких справ. Підсумовано, що хоча висновок експерта не має для суду наперед установленого значення й оцінюється у сукупності з іншими доказами, тут він має вирішальне значення, оскільки предмет доказування у цих справах має біологічну природу, а обставини справи, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх позовних вимог, не є очевидними.