Господарське право (Business Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/108

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості
    (Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – 2018. – № 26, т. 3. – С. 394-401, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593
    Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.
  • Ескіз
    Документ
    Публічно-правові засоби інвестування малого та середнього інноваційного підприємництва в Європейському Союзі
    (Право та інновації. – 2020. – № 1 (29). – С. 7-13, 2020) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Розглянуто питання визначення публічно-правових джерел інвестування малого та середнього інноваційного підприємництва в Європейському Союзі. Сучасний стан нормативного забезпечення дозволяє стверджувати, що до них варто відносити структурні фонди, якими є Європейський фонд регіонального розвитку та Європейський соціальний фонд, які, у рамках своїх програм здійснюють комплексне (поєднання публічного та приватного) інвестування інноваційного підприємництва. Зроблено висновок, що в ЄС інвестування малих та середніх підприємств не є однорідним, а значна їх частина стикаються з серйозними проблемами у доступі до інвестиційних ресурсів.
  • Ескіз
    Документ
    Правомірні очікування як об’єкт корпоративних правовідносин
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2020. - № 3 (90). - С. 50-62, 2020) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Проведено аналіз законодавства України, судової практики України та Європейського суду з прав людини, а також доктринальних підходів щодо розуміння правомірних очікувань як об’єктів корпоративних правовідносин. Зроблено висновок, що частка (акція), а по суті участь у товаристві, є активом, пов’язаним із виникненням сприятливих майнових наслідків у майбутньому, і має всі ознаки правомірних очікувань. Правомірні очікування, крім регулятивних корпоративних правовідносин, можуть бути визнані й об’єктом охоронних корпоративних зв’язків, що ґрунтується на фактах порушення права мирного володіння таким майном. Це стосується як порушення права на управління корпорацією, так і відмови від викупу акцій в акціонера як здійснення «права на незгоду».
  • Ескіз
    Документ
    Окремі питання визнання членів органів акціонерного товариства учасниками корпоративного конфлікту
    (Підприємництво, господарство і право. - 2015. - № 9. - С. 8-12, 2015) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.
    У статті розглядаються питання визнання органу товариства суб’єктом цивільних відносин і наділення його цивільною правосуб’єктністю, а також визнання такого органу суб’єктом корпоративного управління, який не визнається суб’єктом цивільного права, але набуває статусу суб’єкта корпоративних відносин. An attempt to consider issues related to the recognition of the members of a joint-stock company’s bodies by the parties of the corporate conflict is made in the article. Two basic matters were the scope of the article: 1) recognition of the company’s body as a subject of civil relations and its empowerment with civil legal personality and 2) recognition of such a body as a subject of corporate governance, which is not recognized as a subject of civil law, but acquires the status of a subject of corporate relations. В статье рассматриваются вопросы признания органа общества субъектом гражданских отношений и наделения его гражданской правосубъектностью, а также признания такого органа субъектом корпоративного управления, который не признается субъектом гражданского права, но приобретает статус субъекта корпоративных отношений.
  • Ескіз
    Документ
    «Суб’єктивне корпоративне право» vs. «секундарне право»: et pro con
    (Право та інновації. - 2015. - № 4 (12). - С. 31-36, 2015) Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй, Ю. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    У поданій науковій статті автором запропоноване власне бачення співвідношення категорій «суб’єктивне корпоративне право» та «секундарне право». На підставі порівняльного аналізу вказаних понять зроблено висновок про те, що в корпоративних відносинах більш доцільно використовувати категорію «секундарна правомочність» замість поняття «секундарне право», що пояснюється змістом корпоративної правоздатності. Саме використання тієї чи іншої правомочності, що становить зміст відповідного права, зумовлює (викликає до життя) інші правомочності та є підставою для зміни обсягу суб’єктивного корпоративного права.
  • Ескіз
    Документ
    Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості
    (Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2018. – № 3. – С. 394–401., 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593
    Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.
  • Ескіз
    Документ
    Shareholders agreement: comparative and legal analysis of the legislation and legal doctrine of Ukraine, EU countries and USA
    (Baltic Journal of Economic Studies. – 2018. - Vol. 4, No. 2. – Р. 288–300, 2018) Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй, Ю. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Burlaka, O.; Бурлака, О.; ; Zhornokui, V. H.; Жорнокуй, В. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538
    Метою статті є проведення порівняльно-правового дослідження законодавчих актів, що встановлюють правову основу укладання та виконання угод акціонерів в окремих іноземних державах та Україні разом з презентацією шляхів вдосконалення відповідного законодавства України. Предметом дослідження є досвід у сфері правового регулювання укладання та виконання угод акціонерів у деяких іноземних державах та Україні. Дослідження ґрунтується на порівнянні укладання та виконання угод акціонерів в Україні, США, Росії та Заходній Європі (Італія, Швейцарія та Німеччина). Визначено переваги та недоліки угоди акціонерів методологію укладення і виконання та можливості реалізації відповідних зарубіжних практик (на основі порівняльно-правового аналізу конкретних положень цивільного законодавства України). Результати цього дослідження доведено з метою реалізації зарубіжного досвіду, пов'язаного з юридичним супроводом укладання договору акціонерів та виконання строгих цивільно-правових санкцій. Ці заходи застосовуються у разі порушень положень договору акціонерів. Зауважено, що відшкодування є найбільш ефективною і доречною санкцією на зобов'язання, що випливають з угод акціонерів, включаючи процедуру голосування в загальному засідання, затвердження формату голосування іншими акціонерами, координація дій, пов'язаних з управлінням, ключові моменти діяльності, реорганізації та ліквідації АТ у зв'язку з тим, що сума відшкодування визначається сторонами і не залежить від нанесеного збитку, не зменшується відповідно до судового рішення і може застосовуватися разом з іншими цивільно-правовими санкціями. Позитивний досвід розвитку правового підґрунтя для укладення та виконання угод акціонерів у певних іноземних державах свідчить про те, що правоохоронні процедури вимагають визначення відповідного правового характеру угоди, оскільки протягом тривалого часу ці документи використовувалися корпоративними сторонами. Порівняльний аналіз українських, європейських та американських законодавчих актів, що регулюють укладення та виконання угод акціонерів, став основою для подання деяких поправок.
  • Ескіз
    Документ
    Викуп акцій мажоритарним акціонером: за та проти
    (Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 6. - С. 30-34, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Стаття присвячена аналізу положень законодавства та правової доктрини України і країн Європейського Союзу щодо розуміння змісту процедури викупу мажоритарним акціонером акцій міноритарних акціонерів відповідно до механізму squeeze out та sell out. Зазначено, що відповідна процедура не має одностайної підтримки в юридичній літературі в контексті порушення суб’єктивних прав міноритарних акціонерів у розрізі примусового позбавлення права власності на акції, які є об’єктом власності, що закріплено Конституцією та Цивільним кодексом України. Увага акцентована на трьох окремих процедурах викупу акцій міноритарних акціонерів: а) за результатами придбання значного пакета акцій товариства; б) придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій та в) придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій.
  • Ескіз
    Документ
    «Корпорація»: сучасний стан законодавства в Україні та Європейському Союзі
    (Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 1. - С. 13-17, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Стаття присвячена порівняльному аналізу положень законодавства України, Німеччини, Франції та Англії щодо розуміння категорії «корпорація» та можливості її імплементації в національне законодавство нашої держави. Істотні відмінності між законодавством України та країн Європейського Союзу, що зумовлені історією їх розвитку і особливостями національного правопорядку, багато в чому пояснюють відсутність єдиного розуміння поняття «корпорації» та вживання його у різних значеннях, а також відсутність чіткого визначення організаційно-правових форм корпорацій.
  • Ескіз
    Документ
    Окремі питання договорів про реорганізацію юридичної особи
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 3(74). - С. 195–204, 2016) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.
    Окреслено авторське бачення окремих проблемних питань, що мають місце у контексті укладення договорів під час реорганізації юридичної особи. Зауважено, що цивільне законодавство не лише не дає відповіді на проблемні питання укладення відповідних договірних конструкцій, але й взагалі не визначає їх правової природи, порядку укладення та виконання. Зроблено висновок, що включення договорів про реорганізацію юридичних осіб у структуру Цивільного кодексу України дозволить впорядкувати правове регулювання процесів реорганізації, послужить надійною гарантією захисту прав їх учасників (акціонерів) і кредиторів.