Криміналістика (Criminalistics)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/132
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості організації розслідування кримінальних правопорушень в умовах епідемії (пандемії)(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 4. – С. 146-152, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.Визначено основні чинники, що впливають на специфіку організації досудового розслідування кримінальних правопорушень в умовах епідемії (пандемії). Їх запропоновано поділити на внутрішні та зовнішні. Зовнішні чинники є елементами обстановки, що склалася в державі в цілому або на окремій території у зв’язку з пандемією та відповідними карантинними й іншими заходами, що здійснюються задля подолання її наслідків. Внутрішні чинники характеризують безпосередньо умови розслідування конкретного кримінального провадження та поведінку всіх його учасників. Вони можуть бути об’єктивними та суб’єктивними. Сукупність відповідних чинників, що утворюють слідчу ситуацію, впливає на планування розслідування та створення належних умов для його проведення як у цілому, так і щодо певної процесуальної дії.Документ Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування: проблеми та шляхи їх вирішення(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – 2020. – № 3 (91). - С. 307-319, 2020) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Іонова, В. В.; Ionova, V. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7253-0690Стаття присвячена аналізу типових проблем, які мають місце в практиці призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування. Автори виділили найбільш поширені помилки і недоліки, які зустрічаються в роботі спеціалістів-криміналістів і слідчих із предметами-носіями слідів біологічного походження й безпосередньо при призначенні експертизи ДНК. Сформульовано рекомендації щодо запобігання таких помилок. Відзначено неприпустимість переоцінки доказового значення висновків молекулярно-генетичної експертизи в кримінальному провадженні.Документ Особливості призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розслідування вбивств(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 3. – С. 174-180, 2019) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013Розглянуто основні проблемні питання, що виникають під час призначення судових молекулярно-генетичних експертиз у кримінальному провадженні про умисні вбивства на стадії досудового розслідування. Виділено типові помилки слідчого, пов’язані з підготовкою об’єктів для експертного дослідження, визначенням завдань експерту, оцінкою результатів експертизи. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вирішення відповідних проблемних питань.Документ Класифікація окремих криміналістичних методик розслідування злочинів(Право і безпека. – 2014. – № 3 (54). – С. 156-160, 2014) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013Здійснено аналіз наукових підходів до класифікації окремих криміналістичних методик розслідування злочинів. Особливу увагу звернуто на диференціацію та класифікацію методико-криміналістичних рекомендацій із розслідування різних видів і груп злочинів. Запропоновано авторське бачення класифікації методик розслідування окремих категорій злочинів.Документ Проблеми формування окремих криміналістичних методик для судового провадження(Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія" : зб. наук. пр. - Одеса : Юрид. л-ра, 2017. - Т. 19. - С. 336-343, 2017) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013У статті розглянуто основні тенденції розвитку криміналістичної методики в напрямі наукового забезпечення судового провадження. Констатовано плюралізм думок щодо споживачів методико-криміналістичних рекомендацій для судового розгляду, що негативно впливає на можливості диференціації відповідних окремих криміналістичних методик, визначення їх структури і змісту. Обгрунтовано недоцільність формування окремих методик для суду в умовах змагального судочинства. Щодо сторін кримінального провадження запропоновано формувати методичні рекомендації з підтримання державного обвинувачення в суді в межах окремих методик розслідування, для чого доцільно розширити предметну сферу застосування останніх. У свою чергу, методики здійснення професійного захисту від кримінального обвинувачення доцільно створювати з урахуванням як досудових, так і судових стадій кримінального провадження.Документ Особливості використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, учинених на території операції Об’єднаних сил, а також на тимчасово окупованих територіях : науково-методичні рекомендації(Харків : ХНУВС, 2018. - 48 с., 2018) Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531; Пазинич, Т. А.; Pazynych, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7635-1160; Книженко, С. О.; Knyzhenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1944-4256; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Кафедра криміналістики та судової експертології; Кафедра кримінального процесу та організації досудового слідстваУ науково-методичних рекомендаціях представлені процесуальні та тактичні особливості використання спеціальних знань в ході розслідування кримінальних правопорушень, що мають місце на території проведення операції Об'єднаних сил. Акцентовано увагу на групі злочинів, що становлять особливу суспільну небезпеку та є поширеними на тимчасово окупованих територіях. Йдеться про вибух, загрозу вибуху та виявлення саморобного вибухового пристрою. З урахуванням відзначеної категорії розкрито зміст та окремі особливості процесуальної і непроцесуальної форм використання спеціальних знань. Для працівників органів Національної поліції України, науковців, викладачів, ад’юнктів, аспірантів, докторантів, курсантів, студентів та слухачів навчальних закладів юридичного профілю, а також усіх, хто цікавиться питаннями удосконалення діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ та органів Національної поліції України.Документ Особливості взаємодії при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень за фактами вибуху, загрози вибуху або виявленні саморобних вибухових пристроїв : науково-методичні рекомендації(Харків : ХНУВС, 2018. - 39 с., 2018) Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Пазинич, Т. А.; Pazynych, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7635-1160У науково-методичних рекомендаціях представлений порядок взаємодії підрозділів Національної поліції, Ескпертної служби МВС України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та інших служб і відомств на місці можливого (ймовірного) вибуху або вибуху, що стався. Виокремлено основні завдання основ такого роду взаємодії у залежності від вихідної інформації, що міститься в повідомленні про вибух чи можливе замінування. Наведено алгоритм дій всіх учасників процесу запобігання, виявлення й розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із використанням вибухівки.Документ Проблеми розвитку криміналістичної методики в умовах реформування кримінальної юстиції України(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2016. - № 1 (12). - С. 236-245., 2016) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013Розглянуто основні тенденції розвитку окремих методик розслідування злочинів, пов’язані з реформуванням кримінального процесу України. Підкреслено необхідність перегляду деяких теоретичних положень криміналістичної методики у зв’язку з трансформацією законодавства, слідчої та судової практики. Наголошено на неприпустимості необґрунтованої критики наукових пошуків у галузі криміналістики. Запропоноване власне бачення напрямів удосконалення класифікації окремих криміналістичних методик, їх структури та змісту, формування комплексних методик розслідування, а також надані рекомендації щодо судового розгляду кримінальних справ.