Forum prava. Форум права

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/30

Форум права : електрон. наук. фах. вид. / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: [б. в.], 2005 - . - Виходить п’ять разів на рік. - ISSN 1995-6134 (Online). - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-tit/FP_index.htm.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 21

Штучний інтелект: питання відповідальності на сучасному етапі розвитку доктрини
(Форум права. - 2024. - № 2(79). - С. 118-127, 2024) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй Юрій Михайлович
З’ясовано на рівні доктрини питання можливості застосування конструкції "юридична відповідальність" у відносинах з використанням штучного інтелекту. Встановлено, що якщо системи штучного інтелекту, які не мають правосуб’єктності, діють автономно, спираючись на власні когнітивно-поведінські здатності, вони не несуть похідних юридичних наслідків (винагороди чи відповідальності). На сьогодні кращим рішенням буде використання існуючих категорій, при цьому відповідальність за правопорушення буде покладена на користувачів, володільців або виробників, а не на самі системи штучного інтелекту. Законодавець має спосіб вирішити відповідну проблематику: він може заглянути за штучну особистість і добратися до реальної. Прорив вуалі, тобто вихід за рамки юридичної форми і допомога або (частіше) притягнення до відповідальності реальних людей, які стоять за цією формою, є відомою в різних правових системах.
Особи, що здійснюють функції органів підприємницьких товариств, як суб’єкти цивільної відповідальності
(Форум права. - 2024. - № 2(79). - С. 6-15, 2024) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; Жорнокуй Валентина Григорівна
З’ясовано правове становища осіб, що здійснюють функції органів підприємницьких товариств, як суб’єктів цивільної відповідальності. Встановлено, що в рамках корпоративних правовідносин, основним обов’язком, який становить (формує) правове становище осіб, що здійснюють функції органів підприємницьких товариств, є обов’язок діяти в інтересах такої юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Наголошено, що цивільно-правова відповідальність осіб, які здійснюють функції органів підприємницьких товариств, за невиконання (неналежне виконання) своїх обов’язків має спільну природу і має бути однаковою для всіх видів таких товариств. Відповідні норми мають бути уніфіковані. Підставою для цього є те, що така відповідальність є різновидом корпоративної відповідальності, яка виникає у зв’язку з винним порушенням особами, які здійснюють функції органів підприємницьких товариств, своїх корпоративних обов’язків, встановлених законом і установчими документами товариства.
Розширювальне тлумачення норм національного і міжнародного права
(Форум права. - 2024. - № 1(78). - С. 77-87, 2024) Волошенюк, О. В.; Volosheniuk, O. V.; Волошенюк Олександр Володимирович
Надано поглиблену характеристику розширювального тлумачення норм права з урахуванням сучасних тенденцій розвитку національної та міжнародної юридичної теорії і практики. Встановлено, що використання розширювального тлумачення спричинене чотирма групами чинників: значна кількість фактичних обставин, з якими правове регулювання має справу; динамізм суспільних відносин, які регулюються правом; наявність різних правових культур і методологічних підходів до інтерпретації правових приписів; динамізм права, що проявляться у поступовій зміні правових цінностей і пріоритетів. Це дозволило виокремити такі його види, як змістовно-фактичне, темпоральнофактичне, змістовно-правове і темпорально-правове. Аналіз інтерпретаційної практики свідчить про те, що вказані різновиди розширювального тлумачення використовуються суб’єктами тлумачення норм як національного, так і міжнародного права. Діяльність національних конституційних судів, Міжнародного суду ООН, Європейського суду з прав людини в сучасних умовах зорієнтована на адаптацію нормативних текстів до реалій сьогодення, внаслідок чого еволюційне, динамічне тлумачення закону чи міжнародного договору стає все більш затребуваним.
Сутність та особливості державного нагляду та контролю у сучасній державі
(Форум права. - 2024. - № 1(78). - С. 58–64, 2024) Василенко, В. М.; Vasylenko, V. M.; Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; Невядовський, В. О.; Neviadovskyi, V. O.; Vladyslav Neviadovskyi; Viktor Vasylenko
Виконано аналіз сучасного стану системи державного нагляду та контролю, визначені основні аспектив, які характеризують систему нагляду та контролю в державі, включаючи структуру, функції, методи та інструменти. Зазначено, що між термінами "контроль" і "нагляд" не існує чіткої семантичної різниці, оскільки у тлумачних словниках зміст терміну "контроль" розкривається за допомогою терміну "нагляд" і навпаки, або за допомогою слова "перевірка". Співпадає і мета контролю та нагляду, якою є дотримання чинного законодавства, під яким варто розуміти сукупність законодавчих та підзаконних актів. Акцентовано увагу на тому, що для державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності є характерними такі особливості, як залежність від економічної та політичної ситуації в країні та політики держави в економічній та фінансовій сферах, здійснення лише за наявності підстав, визначених нормами чинного законодавства та чіткого розмежування компетенції контролюючих суб’єктів. Показано, що в сфері державного нагляду й контролю за державними закупівлями важливим є створення незалежного органу, який спеціалізується на цій діяльності. Ця особливість, яка акцентується у роботах міжнародних дослідників, підкреслює необхідність стандартизації діяльності такого органу за вітчизняними правовими актами. Щодо контролю за діяльністю судів, то ключовими аспектами є прозорість і визначеність на рівні конституційного та адміністративного права. Основними принципами є розподіл влад, незалежність та об'єктивність судової системи.
Шахрайство через електронні комунікації: зауваження до законопроєкту
(Форум права. - 2023. - № 4(77). - С. 63-72, 2023) Зозуля, І. В.; Zozulia, I. V.; Зозуля, О. І.; Zozulia, O. I.; Олександр Зозуля; Зозуля Ігор
Надано оцінку відповідності законопроєкту "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство" контексту змісту електронних комунікацій та врахування вимог і викликів сучасного інформаційного суспільства. Встановлено, що з урахуванням широкого поширення сучасних електронних технологій, в останній час особливого значення набула проблема визначення особливостей електронних комунікацій як складової електронно-комунікаційного шахрайства в контексті сучасних тенденцій та розвитку інформаційного суспільства, в тому числі, й щодо використання в правовому полі. Змістом вітчизняного законодавства у контексті електронних комунікацій стало правове осучаснення змісту технологічних новацій, пов'язаних із комунікаційними та інформаційними системами та протидією електронно-комунікаційному шахрайству. Деякими недоліками законопроєкту визначені термінологічна неоднозначність тлумачення визначення "електронно-комунікаційне шахрайство"; можливість існування у кібершахрайстві інших аспектів, не врахованих із заволодінням майном чи отриманням права на майно; можливість становлення неадекватними для нових методів атак чи шахрайства вже сформульованих термінів при швидкому розвитку технологій електронних комунікацій; занадто широкий обсяг визначення із різних аспектів створення, керівництва, участі у шахрайських організаціях та їх спільнотах. Показано, що законопроєкт був викликаний лише ілюзорною можливістю надмірної адаптації сучасного розуміння електронних комунікацій до використовуваних протягом багатьох років норм Кримінального кодексу України стосовно шахрайства, не вдаючись до необґрунтованого змішування понять і категорій. Вирішення проблеми кібершахрайства вимагає більш обережного та обґрунтованого підходу до правового регулювання, де враховувалися би як сучасні виклики, так і вже існуючі стандарти та норми.
Актуальні проблеми та напрямки вдосконалення системи протидії корупції у публічній службі
(Форум права. - 2023. - № 3(76). - С. 79-86, 2023) Музичук, Е. О.; Muzychuk, E. O.; Едуард Музичук
Визначено актуальні проблеми і напрямки вдосконалення системи протидії корупції у публічній службі. Показано, що оптимізація системи суб’єктів, які беруть участь у протидії корупції в публічній службі, потребує реалізації конкретних напрямків вдосконалення. Ці заходи спрямовані на досягнення таких важливих цілей, як зменшення рівня корупції та підвищення прозорості та ефективності у функціонуванні публічної служби взагалі. До цих напрямків вдосконалення відносяться поліпшення законодавчої бази, впровадження ефективного механізму міжвідомчої співпраці і координації, а також активне залучення громадськості до процесу протидії корупції. Здійснення цих заходів може суттєво сприяти покращенню боротьби з корупцією в публічній службі та забезпечити більш прозорий та ефективний функціонування державних органів.
Стратегічне управління у сфері протидії злочинності в Україні
(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 122-131, 2023) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; Конюшенко, Я. Ю.; Koniushenko, Ya. Iu.; Абламський Сергій Євгенович
Постановка проблеми. Забезпечення національних інтересів, безпеки держави вимагає постійного пошуку і вдосконалення тратегічного управління у сфері протидії злочинності, особливо в умовах російсько-української війни. Зараз діяльність вітчизняного правоохоронного сектору тісно пов’язана із запровадженням європейських стандартів у сфері протидії злочинності, тому виникла нагальна потреба перейняти передовий міжнародний досвід у протидії злочинності, зокрема й щодо застосування в діяльності правоохоронних органів такого важливого заходу, як стратегічне управління (Intelligence-Led Policing, Державна автоматизована система кримінологічної інформації, методології "Оцінка загрози з боку особливо небезпечних форм організованої злочинності"). Тому метою статті є характеристика методологій стратегічного управління у сфері протидії злочинності. Використано такі методи: формально-логічний – для аналізу понять "протидія злочинності", "криміногенна обстановка", "оперативна обстановка"; аналітичний – для виявлення проблем і перспектив упровадження в діяльність правоохоронних органів України нових заходів у сфері протидії злочинності. Результати. Визначено базові категорії в аспекті досліджуваної тематики, проаналізовано особливості їх застосування в діяльності правоохоронних органів, окреслено перспективи їх упровадження в Україні. Акцентовано на особливостях впровадження в Україні Intelligence-Led Policing, Державної автоматизованої системи кримінологічної інформації, методології "Оцінка загрози з боку особливо небезпечних форм організованої злочинності". Висновки. Констатовано, що правовий механізм протидії злочинності має базуватися на сучасних інструментах та підходах, які допоможуть зменшити рівень злочинності в Україні. Серед них визначено такі, як оперативний аналіз та стратегічне управління, а також упровадження й використання методологій ДАСКІ (Державна автоматизована система кримінологічної інформації), SOCTA (Serious and Organized Crime Threat Assessment), Intelligence-Led Policing (ILP), що можуть бути корисними для правоохоронних органів при розробці та реалізації стратегій протидії злочинності.
Правові стандарти та організаційні аспекти європейського досвіду регулювання азартних ігор для України
(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 113–121, 2023) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; Гетманець, О. П.; Hetmanets, O. P.; Гетманець Ольга Петрівна
Постановка проблеми. Наразі українська система регулювання азартних ігор перебуває на початковій стадії розвитку, оскільки вона пережила значні зміни та реформи в останні роки. У зв'язку з цим, актуальною є необхідність вивчення та аналізу досвіду країн Європи, які мають розвинуті та успішні системи регулювання азартних ігор. Тому метою статті є визначення ключових правових стандартів та організаційних аспектів, що характеризують європейський досвід регулювання азартних ігор. У статті використані методи аналізу документів, які дозволяють дослідити діяльність Європейського форуму регуляторів азартних ігор (GREF) і Мальтійського органу з ігор (MGA) на основі офіційних документів організацій та статей з наукових журналів, а також порівняльного аналізу, що дозволяє зрозуміти, як Європейський форум регуляторів азартних ігор та Мальтійський орган з ігор працюють у порівнянні з іншими організаціями, які займаються регулюванням азартних ігор. Результати. Визначено, що адаптація українського законодавства у сфері азартних ігор є складним процесом, оскільки потрібно враховувати специфічні особливості українського ринку азартних ігор, культурні та соціальні фактори, висвітлити виклики, пов'язані зі змінністю технологій, онлайн гральними платформами та потребою вдосконалення механізмів нагляду та контролю. При цьому особливого значення набуває міжнародне співробітництво в регулюванні азартних ігор. Висновки. Показано, що впровадження європейських правових стандартів у сфері азартних ігор вимагає негайної адаптації українського законодавства, включаючи гармонізацію нормативних актів, їх узгодження з правилами ЄС та заохочення конвергенції. Для досягнення цього доцільно використовувати досвід відомих європейських регуляторів азартних ігор, таких як GREF та MGA. Організаційні аспекти регулювання азартних ігор в Європі пов'язані з виявленням успішних принципів, моделей та практики. Вони стосуються структури та функцій означених регуляторних органів, процесів ліцензування та нагляду, механізмів забезпечення дотримання правил, протидії шахрайству та гральній залежності, а також методів забезпечення виконання правил та ефективних стратегій управління ризиками. Заслуговує на увагу й подальший перенос досвіду діяльності європейських міжнародних регуляторних органів GREF і MGA на українські реалії. Це передбачає оцінку контексту України, її законодавства й інституціональних особливостей, а також визначення аспектів європейського досвіду, що можуть бути корисними для впровадження в українські умови.
Тіньові феномени у політико-правовій реальності.
(Форум Права. – 2023. – № 1 (74). – С. 90-97, 2023) Волошенюк, О. В.; Volosheniuk, O. V.; Волошенюк Олександр Володимирович
Традиційний моністичний підхід до правового регулювання, за якого впорядкування суспільних відносин відбувається шляхом впливу на них централізованої системи юридичних норм, залишає поза увагою той факт, що поряд з офіційно встановленими правовими нормами у суспільстві широко представлені й альтернативні правила поведінки. Тіньове право здійснює хоч і прихований, але відчутний вплив на суспільне життя і, поряд з іншими тіньовими феноменами, є невід’ємною складовою соціальної дійсності. Між тим, серед науковців відсутня єдність стосовно як розуміння сутності тіньових соціальних феноменів, так і їх позитивної чи негативної оцінки, що зумовлює актуальність дослідження вказаної проблематики. Метою роботи є розкриття спільних рис тіньових соціальних феноменів з урахуванням особливостей їх прояву у різних сферах політико-правової реальності. Методологічну основу статті становлять формально-логічний, системний, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи, які в сукупності забезпечили досягнення мети і вирішення завдань дослідження. Результат. Встановлено, що процеси тінізації відбуваються майже у всіх сферах суспільного буття, але найбільш небезпечні наслідки вони мають у політиці, економіці і праві. Тіньова політика намагається створити альтернативні офіційним центри та механізми прийняття політичних рішень; тіньова економіка створює умови виробництва товарів, надання послуг та отримання прибутків, що знаходяться поза межами державного контролю та оподаткування; тіньове право пропонує суспільству нормативи, що не відповідають загальновизнаним правовим стандартам та вимогам чинного законодавства. Висновки. Обґрунтовано, що тіньовим феноменам політико-правової реальності притаманні наступні спільні риси: вторинна природа, оскільки вони виникають внаслідок адаптації відповідних суб’єктів до офіційної політики, економіки та права; негативний характер, адже їхні цілі і завдання суперечать загальносуспільним інтересам, а їх функціонування призводить до шкідливих соціальних наслідків; прихований характер, позаяк їх учасники, як правило, віддають перевагу скритним формам діяльності і не прагнуть виходу з тіні.
Війна та дезертирство: засади правового регулювання в Україні
(Форум Права. – 2022. – № 2 (73). – С. 60-79, 2022) Зозуля, І. В.; Zozulia, I. V.; Довгань, О. І.; Dovhan, O. I.; Олена Довгань; Зозуля Ігор
Наголошено, що військове дезертирство є всесвітньою проблемою, яка незалежно від обов'язковості чи ні військової служби розглядається як кримінальний злочин і переважно прирівнюється до зради. Здебільшого військовослужбовців до дезертирства спонукають причини, які відносяться до соціально-психологічної сфери діяльності людини, що особливо загострюються під час війни. З введенням в Україні правового режиму воєнного стану та початком широкомасштабної військової агресії росії проти нашої держави особливій увазі надається кримінально-правова складова військового дезертирства, кваліфікуючі ознаки якого закріплені у статті 408 Кримінального кодексу України. Визначено засади правового регулювання в Україні дезертирства як військового злочину напередодні й під час воєнного стану. Встановлено значення бойових та воєнних дій як чинника впливу на рівень дезертирства, досліджено ґенезу інтерпретації дезертирства у вітчизняному законодавстві, визначено особливості військового дезертирства за міжнародною правовою базою та національна правова кваліфікація та сутність військового дезертирства напередодні й під час воєнного стану.

Forum prava. Форум права

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку