Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 33
  • Ескіз
    Документ
    Обмін військовополонених під час кримінального провадження: окремі питання
    (Злочинність і протидія їй в умовах війни: глобальний, регіональний та національний виміри: зб. доп. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 12 квіт. 2023 р.). – Харків: ХНУВС, 2023. – С. 227-229, 2023) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Зауважено, що в умовах війни не може бути легких рішень, і механізм заочного кримінального провадження щодо військовополонених та звільнення від відбування їх покарання запроваджено законодавцем не з метою «легалізації безкарності», а, перш за все, задля забезпечення можливості обміну та звільнення українських військових.
  • Ескіз
    Документ
    Окремі аспекти застосування запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд
    (Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 175-177, 2016) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Зазначено, що до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, окрім загальних запобіжних заходів, можливо застосування передання під нагляд батькам, опікунам, піклувальникам або адміністрації дитячої установи, в якій виховується неповнолітній. Цей запобіжний захід є більш м’яким, порівняно з тими, які застосовуються до дорослих підозрюваних, обвинувачених. Тому у законі повинно бути пряме посилання на пріоритет застосування саме передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд.
  • Ескіз
    Документ
    Differentiation of a Criminal Procedural form as a Condition of Development of Modern Legislation
    (Amazonia Investiga. – 2020. – Vol. 9, Issue 28 (April). – P. 386-393, 2020) Fomina, T. H.; Фоміна, Т. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Globenko, G. I.; Глобенко, Г. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1533-9213; Melnyk, O.; Мельник, О.; Melnyk, V. V.; Мельник, В. В.
    Вивчено сучасний стан диференціації кримінальної процесуальної форми як однієї з умов розвитку законодавства. Приведено наукові точки зору стосовно тлумачення поняття «кримінальна процесуальна форма» та «диференціація процесуальної форми», що дало змогу констатувати про відсутність єдності їх розуміння. Праворозуміння сутності кримінальної процесуальної форми має не лише теоретичне, а й прикладне значення, оскільки: по-перше, вона є запорукою досягнення завдань кримінального провадження; по-друге, виступає гарантією реалізації засад кримінального процесу та дотримання прав учасників провадження; по-третє, її порушення тягне за собою визнання доказів не допустимими. З огляду на це в сучасних умовах розвитку кримінального процесуального законодавства важливого значення набувають диференційовані форми досудового розслідування та судового провадження. Останні також виступають додатковою гарантією для окремої категорії осіб (наприклад, неповнолітніх, осіб, які вчинили суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності тощо). З урахуванням аналізу КПК України виділено особливі та спеціальні диференційовані форми досудового розслідування і судового провадження.
  • Ескіз
    Документ
    Критерії визначення слідчим суддею, судом розміру застави під час кримінального провадження
    (Слово Національної школи суддів України. – 2019. – № 1 (26). – С. 141-152, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    На підставі аналізу практики ЄСПЛ, а також національного кримінального процесуального законодавства формулюються критерії визначення розміру застави під час обрання запобіжного заходу. Розкривається зміст виключних випадків, що дають змогу призначати заставу в розмірі, який перевищує максимальну межу, визначену у частині п’ятій ст. 182 КПК України. Аналізується питання щодо необхідності підтвердження легальності грошей, внесених у якості застави. Вказано на необхідність перегляду національних положень щодо закріплення обов’язку слідчого судді, суду під час вирішення питання про визначення розміру застави враховувати інформацію про джерело доходів підозрюваного, обвинуваченого.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення місця виконання домашнього арешту: теоретичні та практичні аспекти
    (Вісник кримінального судочинства. – 2019. – № 1. – С. 84-91, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Анотація. У чинному КПК України домашній арешт закріплено як один із видів запобіжних заходів. Аналіз статистичних даних щодо обрання домашнього арешту у 2013–2017 рр. засвідчив факт збільшення кількості випадків його застосування з 13,6% до 23,5% від загальної кількості обраних запобіжних заходів. Такі показники свідчить про поступово зростаючу довіру практичних працівників до введеного у 2012 році запобіжного заходу. Натомість, у практичній діяльності залишається ряд спірних питань, які вимагають окремого вивчення, зокрема, визначення місця виконання домашнього арешту. Мета статті полягає у розкритті питань щодо визначення місця виконання домашнього арешту та доцільності з’ясування думки осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим під час обрання цього виду запобіжного заходу. Зроблено висновок, що згідно з діючим кримінальним процесуальним законодавством місцем виконання домашнього арешту вважається житло підозрюваного, обвинуваченого у разі, коли він: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації. Вказано, що проблемним з практичного погляду є питання визначення місця домашнього арешту, коли підозрюваний захворів і його слід госпіталізувати. У зв’язку з цим наголошено на необхідності закріплення у КПК України положення про те, що у разі госпіталізації підозрюваного, обвинуваченого тимчасовим місцем утримання його під домашнім арештом слід уважати лікувальну установу. Окремо вивчено питання щодо дій слідчого судді, суду у випадку, коли власник житла заперечує проти того, щоб його житло було використано як місце виконання домашнього арешту. Обґрунтовано позицію, що у такому випадку слідчий суддя, суд повинен урахувати всі обставини, викладені у ст. 178 КПК України, а також позицію власника житла та осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим. Крім того, повинно бути з’ясовано, в яких відносинах перебувають співмешканці житла. З урахуванням усіх обставин слідчий суддя, суд обирає або домашній арешт, або інший запобіжний захід.
  • Ескіз
    Документ
    Особисте зобов’язання як квінтесенція гуманності в системі запобіжних заходів у кримінальному провадженні
    (Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 17 трав. 2016 р.). – Харків, 2016. – С. 145-149, 2016) Петров, О. С.; Petrov, O. S.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Встановлено, що особисте зобов’язання є найбільш м’яким у системі запобіжних заходів. Разом з тим, застосування особистого зобов’язання дозволяє досягти завдання конкретного кримінального провадження а також забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків завдяки незначній мірі процесуального примусу, що характеризує його як найбільш гуманний запобіжний захід.
  • Ескіз
    Документ
    Процесуальний статус особи, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого: проблеми визначення та унормування
    (Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 400-405, 2022) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Визначено процесуальний статус особи, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.
  • Ескіз
    Документ
    Затримання особи в умовах воєнного стану: підстави та уповноважені службові особи на здійснення
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 4. - С. 371-376, 2022) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Рогальська, В. В.; Rohalska, V. V.
    Проаналізовано особливості затримання особи в умовах воєнного стану, а також сформульовано на їх підставі пропозиції та рекомендації із вдосконалення кримінального процесуального законодавства та практики його застосування. Охарактеризовано випадки затримання в умовах воєнного стану, з’ясовано хто відноситься до уповноважених службових осіб на затримання в умовах воєнного стану. Запропоновано удосконалення положень національного законодавства в частині повноважень на затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості збереження матеріалів кримінальних проваджень в умовах воєнного стану
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 250-260, 2022) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    З урахуванням останніх законодавчих змін до КПК України висвітлено теоретико-прикладні питання особливостей збереження матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану. Проаналізовано судову практику щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Наведено перелік матеріалів досудового розслідування, які повинні зберігатись у дізнавача, слідчого чи прокурора в електронній формі. Виокремлено способи збереження матеріалів кримінального провадження в електронній формі в умовах воєнного стану, зокрема виготовлення в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, створення з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування, оцифрування, тобто переведення матеріалів кримінального провадження в електронний формат.
  • Ескіз
    Документ
    Тимчасовий арешт як спеціальний вид тримання під вартою: підстави та процесуальний порядок застосування
    (Часопис Київського університету права. - 2017. - № 4. - С. 230-234, 2017) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Досліджено питання процесуального порядку застосування тимчасового арешту. Визначено, що у КПК України у правовій регламентації даного питання наявні деякі проблеми, зокрема, відсутнє чітке визначення змісту клопотання про застосування тимчасового арешту. Висвітлено практичні проблеми під час обрання даного виду запобіжного заходу.