Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
251 результатів
Результати пошуку
Публікація Забезпечення прав і свобод людини під час оперативно-розшукового та кримінального провадження щодо діяльності злочинних спільнот(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 327-330, 2021) Шинкаренко, І. Р.; Shynkarenko, I. R.; Шинкаренко, І. І.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко IринаВиокремлено основні загальні напрямки державної політики у сфері протидії злочинності щодо забезпечення прав свобод людини під час оперативно-розшукового та кримінального провадження щодо діяльності злочинних спільнот.Документ Криміналістичні аспекти отримання біологічних зразків людини для проведення експертизи(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 319-320, 2021) Урбан, В. А.; Urban, V. A.Стверджено, що отримання біологічних зразків людини – це процес здійснення відбору біологічних зразків особи (кров, слина, сперма, волосся, піт та інші) із застосуванням медикотехнічних засобів, шляхом дотримання основоположних прав і свобод людини, не принижуючи честі та гідності особи, та не допускаючи жорстокого поводження з метою проведення подальшої експертизи у межах кримінального провадження.Документ Особливості допиту потерпілого у злочинах умисних тяжких тілесних ушкоджень, заподіяних у стані сильного душевного хвилювання(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 139-142, 2021) Строк, І. А.; Strok, I. A.Підкреслено, що допит потерпілого у злочинах умисних тяжких тілесних ушкоджень, заподіяних у стані сильного душевного хвилювання є ефективним засобом одержання доказів, який широко застосовується у практиці розслідування кримінальних правопорушень. Правильний вибір тактичних прийомів допиту, з урахуванням психологічних особливостей допитуваної особи допоможе слідчому вибрати найбільш ефективний варіант поведінки та отримати найбільш повну та достовірну інформацію стосовно злочинної події, що розслідується.Документ Підстави застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень(Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників VIII Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 24 лист. 2023 р.). - Харків, 2023. - С. 120-122, 2023) Логін, Р. І.; Lohin, R. I.Наголошено, що застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень можливе лише за наявності правової та процесуальної підстав. Наявність тільки правової підстави дозволяє слідчому, прокуророві ініціювати питання про застосування запобіжного заходу. Разом із тим запобіжний захід не може застосовуватися за відсутності процесуальної підстави – відповідної ухвали слідчого судді, суду.Документ Конституційно-правові межі продовження строків дії запобіжних заходів: баланс між державними інтересами та правами особи(Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників VIII Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 24 лист. 2023 р.) / Наук.-дослід. ін-т публ. політики і соц. наук. - Харків, 2023 - С. 70-71, 2023) Шадрін, О. С.; Shadrin, O. S.Стверджено, що продовження строків дії запобіжних заходів має здійснюватися в умовах чітко визначених правових рамок, що забезпечують баланс між правами особи та державними інтересами. Судові органи повинні діяти відповідно до принципів законності, пропорційності та необхідності, оцінюючи кожен випадок продовження строків індивідуально, з урахуванням усіх обставин справи. Це дозволить уникнути зловживань та забезпечити належний рівень захисту прав людини в умовах кримінального провадження, а також гарантувати справедливий баланс між інтересами суспільства та держави.Документ Окремі аспекти затримання особи без ухвали слідчого судді в умовах воєнного стану(Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників VI Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 черв. 2022 р.). - Харків: НДІ ППСН, 2022. - С. 80-82, 2022) Маник, О. В.; Manyk, O. V.Відзначено, що в умовах воєнного стану під час здійснення затримання особи без ухвали слідчого судді потрібно керуватися як загальними нормами кримінального процесуального законодавства, які регламентують його підстави та процесуальний порядок, так і спеціальними нормами, які визначають особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.Документ Напрями використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій: процесуальний та криміналістичний аспекти(Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників VI Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 черв. 2022 р.). - Харків: НДІ ППСН, 2022. - С. 71-73, 2022) Смаглюк, С. В.; Smahliuk, S. V.Зазначено, що у кримінальному провадженні окрему і доволі важливу роль для виконання його завдань відіграють негласні слідчі (розшукові) дії. Встановлено сутність результатів негласних слідчіх (розшукових) дій, з’ясовано аспекти їх використання, а також окреслено роль процесуального порядку використання результатів НСРД.Документ Сучасні погляди на повноваження прокурора під час здійснення дізнання(Європейські перспективи. - 2022. - № 4. - С. 273-280, 2022) Щербак, К. В.; Shcherbak, K. V.У статті розглянуто стан наукових досліджень повноважень прокурора під час здійснення дізнання. Констатовано, що прокурор як учасник кримінального провадження, зокрема, й під час дізнання, займає одну із провідних позицій, є одним головних суб’єктів, без яких здійснення кримінального провадження на демократичних засадах є неможливим. Із плином часу, повноваження прокурора у кримінальному провадженні проходили свою активну трансформацію, що виражалось як прогресивно, так і регресивно. Поява нової форми досудового розслідування – дізнання – зумовила потребу у проведенні нових досліджень повноважень прокурора при реалізації цієї форми досудового розслідування. У статті проведено аналіз існуючих монографічних досліджень повноважень прокурора у кримінальному провадженні, зокрема, під час дізнання, надано критичну оцінку їх результатів. В результаті чого констатовано відсутність комплексних досліджень повноважень прокурора під час дізнання та окреслено напрямки вирішення цієї проблеми.Публікація Legal principles of pre-trial investigation war crimes(Visegrad Journal on Human Rights. - 2024. - № 3. - P. 190-197, 2024) Tymoshko, V. V.; Тимошко, В. В.Визначено сучасні правові засади діяльності правоохоронних органів щодо розслідування військових злочинів. Наголошується, що військові злочини є складними за механізмом вчинення, який характеризується наслідками у вигляді значних руйнувань об’єктів цивільної інфраструктури, великої кількості невстановлених загиблих; знаряддя вчинення, з якими раніше не стикалися ні органи досудового розслідування, ні судові експерти; особами злочинців, які змінюють своє місцезнаходження, в т.ч. які перебувають на території іншої держави тощо. Зазначається, що в Україні з моменту оголошення Указом Президента України правового режиму воєнного стану відбулися значні зміни у кримінально-процесуальному законодавстві, якими встановлено особливий режим досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану, передбачений розділом IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Відзначається, що досудове розслідування військових злочинів потребує значних ресурсних витрат, у тому числі людських, через що працівники різних правоохоронних органів залучаються до проведення окремих процесуальних дій, у тому числі підрозділи Національної поліції. Висвітлено правові проблеми в діяльності Національної поліції України щодо організаційних особливостей досудового розслідування, які потребують врегулювання на законодавчому та відомчому рівнях. Внесено пропозиції щодо удосконалення законодавства щодо врегулювання поняття «військовий злочин» у Кримінальному кодексі України. Оновлено вимоги щодо порядку збирання доказів військових злочинів з метою подальшої передачі матеріалів на розгляд Міжнародного кримінального суду. Акцентовано увагу на тому, що принципи, суб’єкти та форми взаємодії на національному та міжнародному рівнях під час досудового розслідування військових злочинів мають бути належним чином регламентовані.Публікація Поняття та засоби формалізації діяльності у кримінальному провадженні(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2024. - Вип. 37. - С. 173-181, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Хань ОлександрНа сучасному етапі розвитку кримінального процесу та криміналістики сфера кримінального судочинства часто розглядається з точки зору діяльнісного підходу – тобто як діяльність окремих суб’єктів (дізнавача, слідчого, прокурора, підозрюваного (обвинуваченого), захисника, слідчого судді, суду, інших учасників кримінального провадження (тощо) та їх взаємодія. Так само й значна кількість пропозицій у літературі пов’язана із удосконаленням або оптимізацією їх діяльності з огляду на загальні засади кримінального провадження. Ця стаття не є виключенням та спрямована на уточнення підходів до розуміння діяльності у сфері кримінального провадження та її упорядкування (формалізацію). У статті здійснено спробу узагальнити існуючі погляди на зміст таких понять як кримінальна процесуальна діяльність, діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та інших учасників кримінального провадження. Запропоновано термін «діяльність у сфері кримінального провадження» як узагальнюючий та такий, що розкриває соціальну природу діяльності із розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень. У роботі також запропоновано підхід, за якого нормативно-правове регулювання, інші види соціального регулювання та організаційно-тактичні рекомендації розглядаються як засоби формалізації діяльності у сфері кримінального провадження, тобто такі, які спрямовані на її впорядкування, приведення до певного стандарту. При цьому, зазначені заходи запропоновано диференціювати в залежності від ступеня формалізації. За результатами проведеного дослідження автор дійшов висновку, що під формалізацією діяльності у сфері кримінального провадження слід розуміти процес упорядкування дій та рішень учасників кримінального провадження за допомогою їх правого регулювання, встановлених етичних, релігійних норм, а також таких засобів як планування діяльності суб’єктом та застосування ним правил рекомендаційного характеру, що зосереджені у наданих алгоритмах та програмах. Вказані засоби формалізації мають різну юридичну природу, але все-таки можуть розглядатись в одному порядку відповідно до їх функції у сфері кримінального судочинства, що і передбачає можливість їх класифікації.