Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Роль та особливості залучення експерта-психіатра стороною захисту в судовому процесі: підвищення об’єктивності та захист прав обвинувачених(Право.ua. - 2024. - № 1. - С. 128-134, 2024) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.Розглянуто правові стандарти та етичні норми, які регулюють залучення експерта - психіатра стороною захисту. Судово-психіатрична експертиза обвинуваченого підпадає під чисельні правові та етичні норми, спрямовані на забезпечення об’єктивності та захисту прав людини, до яких належать: незалежність та об’єктивність; дотримання професійних стандартів; конфіденційність та приватність; відповідність юридичним процедурам; інформована згода та права обвинуваченого; відсутність обвинуваченого; співпраця з органами слідства та дізнання. Підкреслено, що залучення експерта-психіатра стосовно захисту є важливим елементом для створення справедливого та етичного судового процесу, спрямованого на захист прав обвинуваченого.Документ Законодавча регламентація призначення судово-психіатричної експеретизи у кримінальному та цивільному провадженнях(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 4. – С. 227-232, 2023) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.Здійнено аналіз нормативно-правового регулювання призначення судово-психіатричної експертизи судом або слідчим, зокрема законодавчих та практичних особливостей призначення судово-психіатричних експертиз для з’ясування індивідуально-психологічних особливостей учасників процесу (потерпілих, свідків, підозрюваних). Розглянуто норми Кримінального кодексу України та Цивільного кодексу України, за якими призначається судово-психіатрична експертиза, а також завдання, котрі вона вирішує. Також приділено увагу питанням організації проведення експертизи у спеціалізованих державних установах за наказами та постановами Міністерства охорони здоров’я; окреслено державні установи, на яких покладено функції щодо науково-методичного забезпечення проведення судовопсихіатричних експертиз, а також акцентовано на питаннях підвищення кваліфікації державних судових експертів.Документ До питання використання спеціальних психіатричних і психологічних знань під час розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 478-481, 2023) Хорошун, Д. В.; Khoroshun, D. V.Відзначено, що вагому роль у розслідуванні злочинів проти життя та здоров’я особи відіграють спеціальні знання у галузі судовоı̈ психіатріı̈ та психологіı̈. Під час розслідування може виникнути потреба у ı̈х застосуванні в різноманітних формах, серед яких типовими є судова експертиза та залучення спеціаліста відповідного фаху до участі в слідчих (розшукових) діях і для надання консультаційноı̈ допомоги.Документ Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заховів медичного характеру : дисертація(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Туренко, Д. В.; Turenko, D. V.; Юхно, О. О. - науковий керівникУ дисертації на монографічному рівні комплексно досліджено процесуальний порядок звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.Документ Судово-психіатрична експертиза: теоретичні аспекти та проблеми призначення(Наше право. - 2023. - № 4. - С. 61-66, 2023) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.Здійснено аналіз основних напрямів досліджень судово-психіатричної експертизи та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в міждисциплінарних підходах – юриспруденції, психології, психіатрії. Розглянуто поняття, види та значення судово-психіатричної експертизи та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. Акцентовано увагу на основних вимогах щодо призначення судово-психіатричної та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.Документ Особливості розпізнавання слідчим симуляції психічних розладів під час допиту підозрюваного(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народження проф. М. В. Салтевського (м. Харків, 8 листоп. 2017 р.). – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 122-124, 2017) Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3348-3331Визначено, що симуляція психічного захворювання – це свідома поведінка, що переслідує визначену мету і полягає в зображенні неіснуючих ознак психічних розладів або штучному їх виклику з метою уникнути покарання. Відмічено, що якщо симуляція ретельно підготовлена, слідчий не завжди може відрізнити її від справжнього психічного розладу. В усіх випадках, що викликають сумніви слідчий повинен призначити судово-психіатричну експертизу.Документ Проблемні питання розслідування з встановлення неосудності, іншого психологічного стану та вад неповнолітніх при застосуванні примусових заходів медичного характеру(Наше право. - 2022. - № 2. - С. 130-139, 2022) Туренко, Д. В.; Turenko, D. V.Розглянуто законодавчі, нормативно-правові, теоретичні та прикладні питання проведення досудового розслідування по встановленню осудності чи неосудності, іншого психологічного стану і вад неповнолітніх в ході його проведення при можливому застосуванні судом примусових заходів медичного характеру. Проаналізовано наукові позиції вчених і представників наукових шкіл щодо досліджених питань, надано авторську наукову позицію відносно дискусійних і проблемних питань у дослідженому напрямі. Надано пропозиції і рекомендації відносно шляхів вирішення та удосконалення теоретичних, законодавчих, дискусійних і прикладних проблемних питань у дослідженому напрямі.Документ Процесуальні та криміналістичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій із неосудними неповнолітніми(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів в умовах воєнного стану : тези доп. Всеук. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 черв. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 443-447, 2022) Туренко, Д. В.; Turenko, D. V.Розглянуто процесуальні та криміналістичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій із неосудними неповнолітніми.Публікація Features of the investigation of premeditated murders committed by persons with mental disorders in the practice of Ukraine(Amazonia Investiga. – 2021. – Vol. 10, Issue 46 (October). – P. 109-117, 2021) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Oderiy, O.; Petrova, I. A.; Петрова, І. А.; Fomina, T. H.; Фоміна, Т. Г.; Вуйма, А. Г.; Vuima, A. H.; Vlada Husieva; Тетяна ФомінаМетою статті є визначення процесуальних та тактичний особливостей розслідування умисних вбивств, вчинених особами з психічними розладами, з урахуванням судово-слідчої практики України. Автори використовують загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволяють отримати науково обґрунтовані висновки та пропозиції, зокрема, діалектичний, системно-структурний, узагальнюючий, логічний, а також статистичні методи (групування, аналіз кількісних показників). Визначено процесуальні та тактичні особливості розслідування умисних вбивств, вчинених особами з психічними розладами. Автори стверджують, що в Україні щорічно до суду направляється 7,46% кримінальних проваджень, які вчинені особами з психічними розладами та які потребують застосування примусових заходів медичного характеру. За результатами проведеного аналізу слідчо-судової практики України встановлено, що до вчинення умисних вбивств більш схильні особи, які мають синдром залежності від алкоголю та наркотичних засобів. Визначено, що питання про застосування примусових заходів медичного характеру вирішується експертом при проведенні судово-психіатричних експертиз. Доведено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України хоча й визначає підстави для призначення експертиз зазначеного виду, однак слідчі призначають їх у 79% кримінальних проваджень, навіть за відсутності визначених законом підстав. Установлено, що доцільність проведення слідчих (розшукових) дій за участю особи, яка має психічні розлади визначається слідчим або прокурором на підставі висновку експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи.