Адміністративне право та процес (Administrative Law and Procedure)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/107
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Публікація Адміністративна відповідальність: теоретико-правові аспекти(Актуальні проблеми адміністративно-деліктного права України : матеріали круглого столу (м. Вінниця, 30 жовт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 21-22, 2024) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; Марина ДжафароваПідкреслено, що зміст адміністративної відповідальності, яка виникає внаслідок скоєння адміністративного правопорушення, становлять: сукупність матеріальних і процесуальних адміністративно-правових норм, які встановлюють і визначають порядок реалізації адміністративної відповідальності, і правовідносини, які виникають на підставі цих норм під час провадження у справах про адміністративні правопорушення суб’єктом адміністративної юрисдикції, завдяки чому реалізується обов’язок особи, винної у вчиненні адміністративного проступку, перетерпіти передбачені чинним законодавством обмеження матеріального, морального чи організаційного характеру.Публікація Право на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин за адміністративним процесуальним законодавством України(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2024. – № 1. - С. 163-168, 2024) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; Кириченко, О. Ю.; Kyrychenko, O. Yu.; Марина Джафарова; Кириченко Ольга ЮріївнаУ статті розглядається право на судовий захист як комплексний правовий інститут матеріально-процесуального характеру, що полягає у визначенні права на судовий захист як єдності його матеріального змісту та процесуальної форми, оскільки право на судовий захист може бути реалізоване лише в судовому процесі. Вказується, що право на судовий захист наділено законодавцем неперсоніфікованим характером, а відмова від права на звернення до суду за захистом вважається недійсною. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат щодо права на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом визначення його в якості суб’єктивного процесуального права, механізм реалізації якого врегульований нормами адміністративно-процесуального законодавства України та здійснюється через активні процесуальні дії управомоченої особи, спрямовані на відкриття провадження в адміністративній справі. Визначено коло суб’єктів права на звернення до адміністративного суду за захистом і здійснено їх класифікацію в залежності від способу участі в процесі реалізації цього права на суб’єктів безпосередньої (таких, що є носіями цього права та реалізують його у процесі власними діями) та опосередкованої (таких, що є носіями цього права та реалізують його у процесі через представників або через органи та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб) реалізації. Запропоновано виокремити три способи реалізації права на звернення до адміністративного суду: 1) особисто; 2) через представника (в тому чисті й законного); 3) шляхом виконання своїх функцій органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.Публікація Право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства та способи його судового захисту(Право і суспільство. – 2024. – № 2. – С. 196-201, 2024) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; Марина ДжафароваСтаттю присвячено визначенню сутності та особливостей реалізації права на звернення до адміністративного суду та способів його судового захисту. Досліджено правову природу категорії «право на звернення до адміністративного суду» шляхом надання правової характеристики, співставлення та встановлення правових зв’язків між такою суміжною категорією, як «право на судовий захист». Встановлено, що право на судовий захист – це комплексний правовий інститут матеріально-процесуального характеру, що полягає у визначенні права на судовий захист як єдності його матеріального змісту та процесуальної форми, оскільки право на судовий захист може бути реалізоване лише в судовому процесі. Вказується, що право на судовий захист наділено законодавцем неперсоніфікованим характером, а відмова від права на звернення до суду за захистом вважається недійсною. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат щодо права на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом визначення його в якості суб’єктивного процесуального права, механізм реалізації якого врегульований нормами адміністративно-процесуального законодавства України та здійснюється через активні процесуальні дії управомоченої особи, спрямовані на відкриття провадження в адміністративній справі. Визначено коло суб’єктів права на звернення до адміністративного суду за захистом і здійснено їх класифікацію в залежності від способу участі в процесі реалізації цього права на суб’єктів безпосередньої (таких, що є носіями цього права та реалізують його у процесі власними діями) та опосередкованої (таких, що є носіями цього права та реалізують його у процесі через представників або через органи та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб) реалізації. Запропоновано виокремити три способи реалізації права на звернення до адміністративного суду: 1) особисто; 2) через представника (в тому чисті й законного); 3) шляхом виконання своїх функцій органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.Публікація Реалізація принципу законності адвокатом у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів(Наукові інновації та передові технології. - 2023. - № 11(25). - С. 237-245, 2023) Георгієвський, Ю. В.; Heorhiievskyi, Yu. V.; Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; Христинченко, Н. П.; Khrystynchenko , N. P.; Марина ДжафароваСтаття присвячена реалізації принципу законності адвокатом у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів. У роботі проаналізовано принцип законності, підходи до його визначення, реалізації і застосування у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів. Певна увага приділена принципам адміністративного судочинства, які яскраво реалізуються у справах щодо оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів. Зокрема, звернено увагу, на принцип законності, який безпосередньо у нормах не зазначений, але закріплений у статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначено, що певні категорії справ щодо оскарження нормативно-правових актів можуть відбуватися за правилами загального позовного провадження, а певні категорії справ щодо оскарження індивідуальних актів за правилами спрощеного позовного провадження. Слід констатувати до способів реалізації принципу законності, під час оскарження індивідуальних та нормативно-правових актів, віднесено звернення, контроль та нагляд. Кожен із зазначених способів відіграє певну роль у реалізації принципу законності під час оскарження зазначених вище актів.Публікація Адміністративний процес: навчальний посібник(Харків : ХНУВС, 2022. – 412 с., 2022) Салманова, О. Ю.; Salmanova, O. Y.; Комзюк, А. Т.; Komziuk, A. T.; Гусаров, С. М.; Gusarov, S. M.; Завальний, М. В.; Zavalnyi, M. V.; Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; Коломоєць, Н. В.; Kolomoiets, N. V.; Чумак, В. В.; Chumak, V. V.; Яценко, В. П.; Yatsenko, V. P.; Казанчук, І. Д.; Kazanchuk, I. D.; Кириченко, О. Ю.; Kyrychenko, O. Yu.; Пабат, О. В.; Pabat, O. V.; Комзюк, А. В.; Komziuk, A. V.; Сергій Гусаров; Завальний Михайло Володимирович; Валентина Яценко; Olena Salmanova; Казанчук Ірина Дмитрівна; Алена Комзюк; Пабат Олександр Васильович; Anatolii KomziukУ навчальному посібнику розкрито поняття адміністративного процесу, співвідношення понять «адміністративний процес», «адміністративна процедура» й «адміністративне судочинство», надано характеристику окремих адміністративних процедур (проваджень) із звернень громадян, із надання адміністративних послуг, у справах про адміністративні правопорушення тощо, а також загальних засад і порядку здійснення адміністративного судочинства. Для курсантів, студентів, слухачів, ад’юнктів, аспірантів закладів вищої освіти юридичного профілю та всіх, хто цікавиться питаннями правового регулювання, практичного здійснення і викладання адміністративного процесу.Документ Окремі питання доказів та доказування в адміністративному судочинстві в Україні(Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Сер.: Юрид. науки. – 2022. – № 1 (72), т. 33. – С. 54-59, 2022) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6203-0027Статтю присвячено висвітленню одного з актуальних аспектів адміністративного судочинства України – питання доказів і доказування. Обґрунтовано існування в правовій доктрині окремого інституту – доказів та доказування, який є системою відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють предмет і межі доказування, умови належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, їх види та джерела походження, процесуальні дії суду та інших суб’єктів судового процесу зі збору, фіксації, отримання, зберігання, оцінки доказів, а також їхній адміністративно-процесуальний статус. Увага до цього інституту зумовлена тим, що доказування застосовується у практичній діяльності на кожній стадії судового адміністративного процесу і під час здійснення будь-якої процесуальної дії. В основі даного інституту знаходяться, з одного боку, владні повноваження адміністративного суду, а з іншого боку, процесуальні повноваження учасників судового процесу, які беруть участь в адміністративній справі. При цьому процедура доказування в адміністративному процесі нерозривно пов’язана зі всіма нормами адміністративно-процесуального закону, який визначає завдання та принципи адміністративного судочинства, регулює проведення адміністративно-процесуальних дій, спрямованих на збирання та закріплення, перевірку та оцінку доказів, встановлює особливості дослідження та оцінки доказів на різних стадіях судового процесу і за певними категоріями справ. За допомогою цього інституту забезпечується стадійність доказової діяльності, а також відповідність процесуальної форми доказів установленим у законі вимогам. Розкрито поняття доказів та доказування в адміністративному судочинстві України на підставі аналізу законодавчого визначення та порівняння ознак термінів доказу та доказування в різних видах судочинства. Виокремлено основні властивості доказів в адміністративному процесі. Проаналізовано такі необхідні ознаки доказової інформації, як належність, допустимість, достовірність та достатність. Виділено основні види доказів відповідно до критеріїв їх класифікації.Документ Загальна характеристика повноважень адміністративного суду як суб’єкта відправлення правосуддя в адміністративних справах(Право та державне управління. - 2021. - № 1. - С. 77-82, 2021) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6203-0027Здійснено характеристику суб’єктів адміністративно-процесуальних правовідносин в адміністративному судочинстві в Україні. Проаналізовано поняття правосуб’єктності як передумови участі особи в адміністративному процесі. Досліджено низку наукових підходів щодо визначення поняття адміністративної процесуальної правосуб’єктності та її правової природи. Подано характеристику адміністративного суду як суб’єкта відправлення правосуддя в адміністративному судочинстві. З’ясовано зміст, межі та особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності суб’єктів адміністративно-процесуальних правовідносин.Документ Нормативно-правове регулювання участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до адміністративного суду в інтересах інших осіб(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2021. - № 3. - С. 115-119, 2021) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6203-0027Визначено місце і роль органів та осіб, яким законом надано право звертатися до адміністративного суду в інтересах інших осіб, серед інших учасників судового процесу, а також з’ясовано коло процесуальних повноважень, спираючись на нормативно-правове регулювання їх участі в судовому процесі.Документ Процесуальні строки як гарантія здійснення ефективного адміністративного судочинства в Україні(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. – 2020. – Вип. 61, т. 1. – С. 134-137, 2020) Джафарова, М. В.; Dzhafarova, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6203-0027У статті досліджується питання процесуальних строків у контексті своєчасного розгляду і вирішення адміністративних справ; проаналізовано внесені зміни до адміністративно-процесуального законодавства щодо інституту процесуальних строків; з’ясовується вплив розгляду справ в адміністративному суді в розумні строки на ефективність здійснення адміністративного судочинства в Україні. З’ясовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах нерозривно пов’язано з дотриманням строків проходження стадій адміністративного процесу і вчинення окремих процесуальних дій. Беручи до уваги, що кожна стадія адміністративного процесу складається із сукупності процесуальних дій, здійснюваних адміністративним судом і учасниками адміністративного процесу в установленому порядку, кожна процесуальна дія повинна мати тривалість, яка може бути визначена як процесуальний строк. На підставі системного аналізу адміністративно-процесуального законодавства зроблено висновок, що інститут процесуальних строків має конститутивне призначення, яке відображається в матеріально-правовому та процесуально-правовому аспектах. Досліджуються критерії розумності строків із посиланням на практику Європейського суду з прав людини. Автор, аналізуючи положення чинного процесуального законодавства щодо «розумного строку» судового розгляду, доходить висновку, що це поняття є оціночним, яке тлумачиться з огляду на критерії, вироблені Європейським судом із прав людини. Встановлено, що в процесуально-правовому значенні інститут процесуальних строків, виконуючи регулятивну, охоронну, захисну, стимулюючу, стабілізуючу і превентивну функції, сприяє забезпеченню своєчасності здійснення судового процесу, впливає на досягнення його завдань та цілей, оптимально визначає тривалість його форм, стадій, окремих процесуальних дій, що дає змогу в перспективі визначати пріоритети в напрямах удосконалення темпоральних характеристик цього виду судочинства. Акцентовано на особливостях правового регулювання процесуальних строків, які як міжгалузевий правовий інститут мають важливе значення для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення адміністративних справ із метою ефективного захисту прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.Документ Загальна характеристика інституту процесуального представництва в адміністративному судочинстві України(Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 4. - С. 148-152, 2020) Джафарова, М. В.; ; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6203-0027Проаналізовано та охарактеризовано зміст системи адміністративно-процесуальних норм, спрямованих на врегулювання процесуально-представницьких правовідносин в адміністративному судочинстві України.