Адміністративне право та процес (Administrative Law and Procedure)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/107
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Адміністративно-правовий механізм запровадження епідеміологічних та карантинних заходів(Європейські перспективи. - 2024. - № 1. - С. 5-11, 2024) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Артеменко, І. А.; Artemenko, I. A.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko, D. O.; Ігор Артеменко; Джафарова Олена В'ячеславівнаПроаналізовано адміністративно-правові засади, що регулюють запровадження та функціонування обмежувальних протиепідеміологічних та карантинних заходів в українському законодавстві. Виявлено наявні проблеми, створено практичні рекомендації, які спрямовані на їх усунення.Публікація Адміністративно-правове забезпечення прав та свобод людини і громадянина Службою безпеки України: питання сьогодення(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Право. - 2023. - Вип. 15. - С. 42-46, 2023) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Шатрава, С. О.; Shatrava , S. O.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko , D. O.; Джафарова Олена В'ячеславівна; Сергій ШатраваРозглянуто важливий аспект діяльності Служби безпеки України щодо гарантування прав та свобод громадян, детально проаналізовано організаційну структуру та функції Служби безпеки України у цьому контексті, висвітлено конкретні аспекти адміністративного та правового регулювання її діяльності. Особлива увага приділяється адміністративно-правовому забезпеченню захисту прав і свобод громадян працівниками Служби безпеки України, що базується на законодавчих нормах та процедурах, спрямованих на забезпечення взаємодії служби з громадянами та дотримання принципів правової держави. Основні елементи адміністративно-правового забезпечення включають: 1) наявність уповноваженого з прав людини в Україні, до якого можуть звернутися за захистом своїх прав і свобод громадяни із скаргами на можливі порушення працівників Служби безпеки України; 2) освітні та навчальні програми, метою яких є забезпечення персоналу спецслужби знаннями та розумінням норм прав людини, процедур взаємодії з громадянами для їх сумлінного дотримання в ході службової діяльності; 3) засоби масової інформації, що виконують інформування громадськості про діяльність спецслужби та дотримання нею засад захисту прав і свобод людини; 4) механізми нагляду та парламентського контролю, що дозволяють висвітлювати питання діяльності Служби безпеки України на рівні законодавчої влади; 5) співпраця та обмін досвідом з міжнародними організаціями, взаємодія з іншими країнами та міжнародними структурами для обміну здобутими результатами та узгодження найкращих практик у сфері прав людини. Ці елементи складають комплексний адміністративно-правовий механізм, який має забезпечити дотримання прав і свобод громадян при взаємодії з Служби безпеки України. Важливо, щоб цей механізм діяв на основі високих стандартів правової держави та породжував баланс між потребами безпеки і правами людини.Документ Адміністративно-правові засади запобігання та протидії мобінгу: питання сьогодення(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Право. - 2023. - Вип. 15. - С. 56-60, 2023) Кікінчук, В. Ю.; Kikinchuk, V. Yu.; Рязанцева, І. М.; Riazantseva, I. M.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko, D. O.Досліджено нормативно правові засади боротьби з цькуванням на роботі. Проведено порівняльну характеристику методів протидії мобінгу та домашньому насильству. Розглянуто досвід боротьби з цькування інших країн світу. Доведено, що психологічне насильство на роботі є серйозною проблемою котра своєю небезпечністю і соціальною значущістю не поступається домашньому насильству, саме тому необхідно впровадити наступні зміни та доповнення до законодавства України спрямовані на боротьбу з ним: 1) надати офіційного статусу «мобера», особам котрі вчиняли мобінг, і вносити їх в загальнодоступний реєстр моберів. Це дало б змогу роботодавцям перевіряти кандидатів на працевлаштування на причетність до психологічного насильства. Також дана міра впливала б і превентивно, так як мобер утримувався б від вчинення цькування розуміючи, що це зіпсує його ділову репутацію і може зашкодити в побудові кар’єри; 2) зобов’язати осіб, що вчиняли мобінг систематично, в обов’язковому порядку проходити програми перевиховання; 3) запровадити кримінальну відповідальність за вчинення систематичного цькування на роботі, в разі вчинення 3 і більше разів на протязі року; 4) розширити статтю 173-5 (Мобінг) КУпАП додатковим адміністративним стягненням, а саме адміністративним арештом на строк до 7 діб за частиною першою статті і на строк до 15 діб згідно з частиною другою; 5) уповноважити окрему службу в Управлінні державної служби з питань праці, на протидію виключно мобінгу, за прикладом того, як функціонує служба протидії домашньому насильству в Національній поліції; 6) розробити та прийняти окремий закон про запобігання та протидію психологічному насильству на роботі; 7) вести активну профілактичну роботу шляхом залучення ЗМІ, радіо, вебресурсів спрямовану на протидію цькуванню на роботі. Впровадження вищевказаних пропозицій в чинне законодавство вивело б Україну в лідери щодо боротьби з мобінгом в Європі та світі, і забезпечило б працівникам захищеність від свавілля під час трудової діяльності, позитивно вплинуло б на формування корпоративної культури в трудовому середовищі.