Політичний антикриміналізм як доктринальна складова кримінологічної політики

Abstract

Висвітлено сутність політичного антикриміналізму як парадигми інституціональної інтеграції політичної системи та системи протидії злочинності. Запропоновано її розуміння як умовно автономної доктринальної складової кримінологічної політики, яка виражається в комплексі ідей, принципів, світоглядних диспозицій щодо політики, що забезпечують науково обґрунтовану зорієнтованість її інститутів на досягання загальносоціальних цілей кримінально-превентивного значення. Відстоюється думка, що в діяльності політичних акторів політичний антикриміналізм проявляється як ідеологія-рух, утілювана на рівні державного управління та громадянської активності у сфері політичних взаємодій.The article is devoted to defining the essence of the political antikriminalizma as paradigms of institutional integration of the political system and system of combating crime. Proposed understanding it as conditionally autonomous doctrinal component of criminological policy, expressed in the set of ideas, principles, ideological dispositions on policies that provide science-based orientation of its general social institutions to achieve the goals of criminal preventive value. To defend the view that the activity of the subjects of the political policy antikriminalizm appears as an ideology, movement, embodied at the level of governance and civic engagement in the sphere of political interactions.Определена сущность политического антикриминализма как парадигмы институциональной интеграции политической системы и системы противодействия преступности. Предложено её понимание как условно автономной доктринальной составляющей криминологической политики, выражающейся в комплексе идей, принципов, мировоззренческих диспозиций в отношении политики, которые обеспечивают научно обоснованную ориентированность её институтов на достижение общесоциальных целей уголовно-превентивного значения. Отстаивается мнение, что в деятельности субъектов политики политический антикриминализм проявляется как идеология-движение, воплощаемая на уровне государственного управления и гражданской активности в сфере политических взаимодействий.