Визнання критерію «членство» єдиним для кваліфікації корпоративних відносин: проблемні аспекти

Abstract

З’ясовано проблемні аспекти достатності критерію «членство» як єдиного для кваліфікації корпоративних відносин. Доведено, що категорії «участь», «членство», «співробітництво» не є синонімами та базовими цивільно-правовими поняттями, що вказують на самостійну ознаку відокремленої групи відносин, спеціально і самостійно врегульованої цивільним правом. Вказані категорії варто вважати характеристикою належності суб’єкта до певної спільноти, що абсолютно не свідчить про наявність у ній всіх ознак корпорації як суб’єкта права. Аргументовано підхід, за яким характерними ознаками, які встановлюють специфіку корпоративної організації в межах конструкції юридичної особи, є: 1) поділ статутного капіталу на частки (акції), що визнаються формою фіксації корпоративних прав і обов’язків; 2) існування відносин участі в управлінні такою організацією. Сутність участі в управлінні корпорацією і членство в ній фактично є одним і тим самим явищем. Основним критерієм для корпорації є те, чи має місце участь (членство), і як наслідок, чи беруть участь в управлінні юридичною особою ті, хто її створив (учасники, акціонери, члени). Статутний же капітал є важливим лише як показник для визначення порядку управління – скільки голосів має учасник (акціонер, член).The current law enforcement practice shows that a single criterion (“membership in a legal entity”) is not sufficient to qualify the existence of corporate relations in a legal entity. The reason for this is that the fact of membership does not always give rise to legal, but mainly civil law consequences that directly arise from the membership relationship to involve a person in it. Therefore, the concept of membership does not have the necessary civil law content, is not the only feature of a corporation (in the sense of a company) in civil law, and cannot be considered the only qualifying feature of corporate relations. It has been proved that the categories of “participation”, “membership” and “cooperation” are not synonymous with basic civil law concepts which indicate an independent feature of a separate group of relations specifically and independently regulated by civil law. These categories should be considered a characteristic of an entity's belonging to a certain community, which does not mean that it has all the features of a corporation as a legal entity. The article argues that the characteristic features which establish the specifics of a corporate organisation within the structure of a legal entity are: 1) division of the authorised capital into shares (stocks), which are recognised as a form of fixation of corporate rights and obligations; 2) existence of relations of participation in the management of such an organisation. The essence of participation in the management of a corporation and membership in it is actually the same thing. The main criterion for a corporation is whether there is participation (membership), and, as a result, whether those who created it (participants, shareholders, members) participate in the management of the legal entity. The authorised capital is important only as an indicator for determining the management procedure i.e. how many votes a participant (shareholder, member) has.Выяснены проблемные аспекты достаточности критерия «членство» как единственного для квалификации корпоративных отношений. Доказано, что категории "участие", "членство", "сотрудничество" не являются синонимами и базовыми гражданско-правовыми понятиями, указывающими на самостоятельный признак обособленной группы отношений, специально и самостоятельно урегулированной гражданским правом. Указанные категории следует считать характеристикой принадлежности субъекта к определенному сообществу, что абсолютно не свидетельствует о наличии в нем всех признаков корпорации как субъекта права. Аргументирован подход, по которому характерны признаки, устанавливающие специфику корпоративной организации в пределах конструкции юридического лица, есть: 1) разделение уставного капитала на доли (акции), признаваемые формой фиксации корпоративных прав и обязанностей; 2) существование отношений участия в управлении такой организацией. Сущность участия в управлении корпорацией и членство в ней фактически является одним и тем же явлением. Основным критерием для корпорации является то, имеет место участие (членство), и как следствие, участвуют ли в управлении юридическим лицом те, кто ее создал (участники, акционеры, члены). Уставный же капитал важен только как показатель для определения порядка управления – сколько голосов имеет участник (акционер, член).