Особливості застосування поліцейських заходів під час воєнного стану

Abstract

У період воєнного стану діяльність правоохоронних органів набуває принципово нового характеру, що обумовлено необхідністю забезпечення національної безпеки, громадського порядку та захисту основоположних прав громадян в умовах надзвичайних викликів. Поліцейські заходи в таких умовах стають жорсткішими, але мають зберігати правовий характер і відповідати принципам законності, пропорційності та доцільності. Особлива увага приділяється взаємодії поліції з військовими формуваннями, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами сектору безпеки, що зумовлено потребою в координації дій і швидкому реагуванні на загрози. Поліцейські зобов’язані виконувати розпорядження вищих органів державної влади, водночас не допускаючи перевищення повноважень або порушення прав і свобод громадян. У межах воєнного стану розширюються інструменти, якими може користуватися поліція, зокрема право на обмеження свободи пересування, здійснення перевірки документів, проведення оглядів, запровадження комендантської години тощо. Застосування таких заходів повинне базуватися на чіткому нормативно- правовому регулюванні, щоб уникнути зловживань і забезпечити довіру населення до правоохоронної системи. Водночас постає необхідність у посиленій професійній підготовці поліцейських, розробці спеціальних інструкцій і алгоритмів дій, орієнтованих на гуманітарні стандарти та права людини. Поліцейські заходи в умовах воєнного стану є інструментом не лише контролю, а й захисту, стримування деструктивних процесів, а також фактором стабілізації соціального середовища. Ретельне дотримання балансу між необхідністю забезпечення безпеки та захистом прав особи є ключовим викликом і завданням у сучасних умовах.During martial law, the activities of law enforcement agencies acquire a fundamentally new character, dictated by the urgent need to maintain national security, public order, and safeguard fundamental human rights amidst extraordinary threats. Police measures under such conditions become more stringent, yet must retain a legal framework and adhere to the principles of legality, proportionality, and necessity. Special emphasis is placed on the interaction between the police and military units, local authorities, and other entities within the security sector, as effective coordination and rapid response are vital. Police officers are obligated to execute directives from higher governmental bodies while refraining from exceeding their authority or infringing on civil liberties. Under martial law, the range of tools available to the police expands, including restrictions on freedom of movement, document inspections, searches, and the implementation of curfews. The application of these measures must be grounded in a clear legal and regulatory framework to prevent abuses and ensure public trust in the law enforcement system. At the same time, there is a critical need for enhanced professional training of police personnel, as well as the development of specialized protocols and action plans aligned with humanitarian standards and human rights principles. Police actions under martial law are not only mechanisms of control but also serve as instruments of protection, deterrence of destructive processes, and stabilization of the social environment. Striking an appropriate balance between security imperatives and the protection of individual rights is a central challenge and priority in the current context.