Legal principles of pre-trial investigation war crimes

Abstract

Визначено сучасні правові засади діяльності правоохоронних органів щодо розслідування військових злочинів. Наголошується, що військові злочини є складними за механізмом вчинення, який характеризується наслідками у вигляді значних руйнувань об’єктів цивільної інфраструктури, великої кількості невстановлених загиблих; знаряддя вчинення, з якими раніше не стикалися ні органи досудового розслідування, ні судові експерти; особами злочинців, які змінюють своє місцезнаходження, в т.ч. які перебувають на території іншої держави тощо. Зазначається, що в Україні з моменту оголошення Указом Президента України правового режиму воєнного стану відбулися значні зміни у кримінально-процесуальному законодавстві, якими встановлено особливий режим досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану, передбачений розділом IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Відзначається, що досудове розслідування військових злочинів потребує значних ресурсних витрат, у тому числі людських, через що працівники різних правоохоронних органів залучаються до проведення окремих процесуальних дій, у тому числі підрозділи Національної поліції. Висвітлено правові проблеми в діяльності Національної поліції України щодо організаційних особливостей досудового розслідування, які потребують врегулювання на законодавчому та відомчому рівнях. Внесено пропозиції щодо удосконалення законодавства щодо врегулювання поняття «військовий злочин» у Кримінальному кодексі України. Оновлено вимоги щодо порядку збирання доказів військових злочинів з метою подальшої передачі матеріалів на розгляд Міжнародного кримінального суду. Акцентовано увагу на тому, що принципи, суб’єкти та форми взаємодії на національному та міжнародному рівнях під час досудового розслідування військових злочинів мають бути належним чином регламентовані.The modern legal principles of the activity of law enforcement agencies regarding the investigation of war crimes have been defined. It is emphasized that war crimes are complex in terms of their mechanism of commission, which is characterized by consequences in the form of significant destruction of civilian infrastructure objects, a large number of unidentified dead; instruments of commission, which neither pre-trial investigation bodies nor forensic experts have encountered before; by persons of criminals who change their locations, including those who are in the territory of another state, etc. It is noted that in Ukraine since the declaration of the legal regime of martial law by the Decree of the President of Ukraine, significant changes have taken place in the criminal procedural legislation, which established a special regime of pre-trial investigation and trial under martial law conditions, provided for in Section IX-1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is noted that the pre-trial investigation of war crimes requires considerable expenditure of resources, including human resources, due to which employees of various law enforcement agencies, including units of the National Police, are involved in carrying out certain procedural actions. Legal problems in the activities of the National Police of Ukraine regarding the organizational features of the pre-trial investigation that need to be resolved at the legislative and departmental levels are highlighted. Proposals are made to improve the legislation on the regulation of the term “war crime” in the Criminal Code of Ukraine. The requirements regarding the procedure for collecting evidence of war crimes for the purpose of further transfer of materials for consideration by the International Criminal Court have been updated. Attention is focused on the fact that the principles, subjects and forms of interaction at the national and international levels during the pre-trial investigation of war crimes should be properly regulated. During the writing of the article, the methods of dialectics, comparative legal and systemic analysis, and formal logic were used.Определены современные правовые основы деятельности правоохранительных органов по расследованию военных преступлений. Подчеркнуто, что военные преступления являются сложными по механизму совершения, который характеризуется последствиями в виде значительных разрушений объектов гражданской инфраструктуры, большого количества неопознанных погибших; орудиями совершения, с которыми ранее не сталкивались ни органы досудебного расследования, ни эксперты-криминалисты; лицами преступников, которые меняют место своего нахождения, в том числе находятся на территории другого государства и т. д. Отмечено, что в Украине с момента объявления Указом Президента Украины правового режима военного положения произошли существенные изменения в уголовно-процессуальном законодательстве, которые установили особый режим досудебного расследования и судебного разбирательства в условиях военного положения, предусмотренный разделом IX-1 Уголовно-процессуального кодекса Украины. Отмечено, что досудебное расследование военных преступлений требует значительных затрат ресурсов, в том числе и кадровых, в связи с чем к проведению отдельных процессуальных действий привлекаются сотрудники различных правоохранительных органов, в том числе подразделений Национальной полиции. Выделены правовые проблемы в деятельности Национальной полиции Украины относительно организационных особенностей досудебного расследования, которые требуют решения на законодательном и ведомственном уровнях. Внесены предложения по совершенствованию законодательства относительно регламентации термина «военное преступление» в Уголовном кодексе Украины. Актуализированы требования относительно порядка сбора доказательств военных преступлений с целью дальнейшей передачи материалов на рассмотрение Международного уголовного суда. Акцентировано внимание на том, что принципы, субъекты и формы взаимодействия на национальном и международном уровнях при досудебном расследовании военных преступлений должны быть надлежащим образом урегулированы.