Комунікативна компетентність як складова професійної культури поліцейського

Abstract

Стаття присвячена розгляду феноменів «комунікативна компетентність» та «професійна культура» у контексті професійної діяльності поліцейських та обгрунтовано їх взаємозв’язок. У статті визначено зміст поняття «професійна культура», як інтегративного особистісного утворення, що поєднує систему знань, умінь і досвіду здійснення правоохоронної діяльності, соціально спрямовані ціннісні орієнтації та мотиви, особистісні характеристики фахівця, які в сукупності сприяють успішному вирішенню завдань професійної діяльності відповідно до принципів гуманізму, законності й справедливості. На підставі oгляду нaукoвиx дocлiджeнь вітчизняних і зарубіжних вчених та проаналізовано різні підходи до тлумачення поняття «комунікативна компетентність». Виокремлено специфічні риси професійної діяльності поліцейського (дотримання вимог законів та інструкцій під час професійної комунікації; застосування заходів примусу та конфліктний характер спілкування; формалізація процесу спілкування) та особливості комунікативної компетентності працівників поліції, які пов’язані із професійною комунікацією і впливають на її ефективність. Визначено сутність поняття «комунікативна компетентність поліцейського», як інтегративну характеристику особистості, яка поєднує комунікативні знання, вміння, навички, досвід її реалізації, сформовані комунікативні якості, які при достатній професійній мотивації визначають ефективність професійного спілкування і взаємодії при вирішення завдань професійної діяльності. У структурі комунікативної компетентності поліцейського виокремлено: когнітивний, мотиваційний, професійно-комунікативний компоненти та надано їх змістову характеристику. Обґрунтовано змістовий і процесуальний зв’язок між феноменами, доведено що комунікативна компетентність є невід’ємною складовою професійної культури поліцейського.The article explores the phenomena of «communicative competence» and «professional culture» within the context of police professional activity, substantiating their interconnection. The concept of «professional culture» is defined as an integrative personal construct that encompasses a system of knowledge, skills, and experience in law enforcement, socially oriented value orientations and motivations, as well as personal traits of the specialist. Together, these elements contribute to the successful execution of professional tasks in accordance with the principles of humanism, legality, and justice. Drawing on an analysis of national and international scholarly research, the study reviews various theoretical approaches to defining «communicative competence». It identifies the specific features of police professional activity – including adherence to legal regulations and procedural instructions during professional communication, the application of coercive measures, the inherently conflictual nature of interactions, and the formalization of communication processes. These characteristics are examined in relation to the distinctive features of police officers’ communicative competence, which directly influence the effectiveness of professional communication. The concept of «police officer’s communicative competence» is conceptualized as an integrative personal attribute combining communicative knowledge, skills, abilities, practical experience, and well-developed communicative qualities. When accompanied by sufficient professional motivation, these components determine the effectiveness of communication and interaction in the performance of professional duties. The internal structure of communicative competence is delineated into cognitive, motivational, and professional-communicative components, each of which is described in detail. The study substantiates both the content-related and procedural interrelations between the two phenomena, demonstrating that communicative competence constitutes an essential component of the professional culture of a police officer.