Інструментальні аспекти пропорційності в цивільному судочинстві

Abstract

Досліджено роль пропорційності як інструмента подолання правової невизначеності при застосуванні судами принципів і норм права в сучасному цивільному судочинстві. Наголошено, що справедливим є судочинство, в якому гарантується збалансоване, обґрунтоване необхідністю обмеження можливостей у реалізації процесуально-правових інтересів та здійсненні прав, а також дотримання встановленої законом процедури. Зроблено висновок, що пропорційність – це інструментальний принцип, що дозволяє забезпечити правовий дискурс, який є засобом досягнення збалансованого правового та соціального результату, з якими пов’язується забезпечення верховенства права під час здійснення владних повноважень.

The purpose of the work is to define the role of proportionality as a tool for overcoming legal uncertainty in the application by courts of the principles and norms of law in modern civil proceedings. It was supported the statement that within the limits of modern legal understanding, different from the objective or subjective determination of legal phenomena, which were traditionally characteristic of the national legal doctrine, the understanding of principles is not limited to the properties of technical means for constructing norms or means of overcoming gaps in legal regulation. The principles of law determine the purpose, possibility, regime and limits of law enforcement.

Based on intersubjective legal understanding, an instrumental approach has been applied to the analysis of principles in law, their role and significance for the implementation of civil justice, primarily for those legal situations in which the procedure for carrying out proceedings is determined discretionarily. The position regarding the separation of written and unwritten, as well as structural and ideological principles has been supported. It has been concluded that the hierarchy of values in society determines the hierarchy and content of principles in law, namely: basic (fundamental, primary) principles of law and legal (general, inter-branch, branch) principles.

The impracticality of assessing the effectiveness of civil proceedings only through the implementation of the protective function (due to effectiveness) has been emphasized and it has been suggested to pay attention to such a category as the balance of interests implemented in civil proceedings. It has been concluded that fair is justice, which guarantees a balanced, necessity-based limitation of opportunities in the realization of procedural and legal interests, in the exercise of rights, as well as compliance with the procedure established by law, which is a reflection of public interests in legal security.

It has been emphasized that proportionality is an instrumental principle that allows to ensure legal discourse, which is a means of achieving a balanced legal and social result, which is connected with ensuring the rule of law during the exercise of power. The decisive factor in the application of proportionality is the reflection by the subject of law enforcement of his/her understanding of the law, as well as his/her own good faith. The application of proportionality in the version of the test, in which the procedure for solving the case (committing a procedural action) is based on a factual (pragmatic) approach in combination with a procedural institutional approach, allows the application of relatively defined legal norms, in relation to which the rules of deontic logic do not apply.

Исследована роль пропорциональности как инструмента преодоления правовой неопределенности при применении судами принципов и норм права в современном гражданском судопроизводстве. Отмечено, что справедливым является судопроизводство, в котором гарантируется сбалансированное, обоснованное необходимостью ограничение возможностей в реализации процессуально-правовых интересов и осуществлении прав, а также соблюдение установленной законом процедуры. Сделан вывод, что пропорциональность – это инструментальный принцип, позволяющий обеспечить правовой дискурс, являющийся средством достижения сбалансированного правового и социального результата, с которым связывается обеспечение верховенства права при осуществлении властных полномочий.