Особливості застосування певних видів покарань щодо неповнолітніх за кримінальним законодавством України

Abstract

Проведено аналіз видів покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості їх призначення. Встановлено, що перелік покарань, що застосовуються до неповнолітнього, по відношенню до осіб, які досягли повноліття, суттєво обмежений. Таким чином простежується негативна тенденція, відповідно до якої позбавлення волі на певний строк – найтяжчий вид покарання, серед тих, які можуть бути застосовані до неповнолітніх злочинців призначається судами в декілька раз більше, ніж інші види покарань. Вікові особливості неповнолітніх, специфіка вчиняємих ними злочинів свідчать про необхідність розробки таких заходів покарання, в яких акценти зміщуються з каральних на виховні та попереджувальні аспекти.Analyzed the types of penalties that can be applied to minors, and especially their destination. Found that for penalties applicable to minor in relation to persons of full age, significantly limited. Thus the observed negative trend whereby imprisonment for a definite period – the most serious form of punishment, including those that can be applied to juvenile offenders appointed by the courts several times more than other types of penalties. Age features of minors committed specific crimes they indicate the need for such penalties, in which the emphasis shifted from punitive to preventive and educational aspects.Проведен анализ видов наказаний, которые могут быть применены к несовершеннолетним и особенности их назначения. Установлено, что перечень наказаний, применяемых к несовершеннолетним, по отношению к лицам, не достигшим совершеннолетия, существенно ограничен. Таким образом прослеживается негативная тенденция, согласно которой лишение свободы на определенный срок – самый тяжкий вид наказания среди тех, которые могут быть применены к несовершеннолетним преступникам назначается судами в несколько раз больше, чем другие виды наказаний. Возрастные особенности несовершеннолетних, специфика совершаемых ими преступлений свидетельствуют о необходимости разработки таких мер наказания, в которых акценты смещались бы с карательных на воспитательные и предупредительные аспекты.