Загальні положення про захист немайнових прав учасників господарських товариств

Abstract

У запропонованій до обговорення науковій статті автором зроблена спроба окреслити проблемні аспекти за- гальних положень про захист немайнових прав учасників господарських товариств. на підставі проведеного аналізу чинного законодавства та правової доктрини зроблено висновок про необхідність виокремлення загальних та спеціальних (корпоративних) способів захисту відповідних прав. особливістю такого відокремлення є закріп- лення відповідних способів у різних джерелах правового регулювання. Зокрема, якщо перші мають міститися в цивільному кодексі України, то другі – мають бути передбачені нормами спеціальних (корпоративних) норма- тивно-правових актів. Development of corporate legislation makes realization by the participants of corporations of their subjective corporate rights in order to achieve the interests. They entered the corporate legal relations to achieve these interests. However, achieving own interests by some participants of corporate legal relations may lead to violation (creation of the threat of violation) of corporate rights of other participants, causing a backlash of the latter, which involves the implementation of the right on protection. nevertheless, today there is no single approach to establish the order and ways to protect non-property corporate rights of the participants of corporate legal relations that requires conduction of their complex scientific research. В предложенной к обсуждению научной статье автором сделана попытка указать проблемные аспекты общих положений о защите неимущественных прав участников хозяйственных обществ. на основании проведенного анализа действующего законодательства и правовой доктрины сделан вывод о необходимости выделения общих и специальных (корпоративных) способов защиты соответствующих прав. особенностью выделения является закрепление таких способов в различных источниках правового регулирования. непосредственно, если первые должны быть закреплены в Гражданском кодексе Украины, то вторые – предусматриваться нормами специальных (корпоративных) нормативно-правовых актов.