Смертна кара у Давньому Римі

Abstract

Досліджено процес становлення та розвитку одного з основних видів покарання у Давньому Римі  смертної кари. Показано, що вища міра покарання за порушення звичаїв, традицій та законів була розповсюджена у Давньому Римі. У період республіки, коли зберігались пережитки родового ладу, смертна кара поширювалась на усі верстви суспільства. За часів існування імперії покарання смертю застосовувалося здебільшого проти залежних верств населення і лише у виняткових випадках  проти тих, хто мав римське громадянство. Зроблено висновок, що у Давньоримській державі вищій мірі покарання надавали особливого значення. Але якщо в республіканський період її історії смертна кара вважалась одним із дієвих заходів, що здатний консолідувати тогочасне суспільство, то у період імперії покарання смертю стало видовищем та однією з передумов його розпаду.

The process of formation and development of one of the main forms of punishment in the Ancient Rome – the death penalty has been studied. It has been demonstrated that the capital punishment for violation of customs, traditions and laws was common in the Ancient Rome. During the republic period, when remnants of the tribal system were preserved, the capital punishment was spread to all groups of society. Despite the presence of a large arsenal of ways to deprive a person’s life, the dominant was not so much to hurt and make suffering to the offender as the desire of early revenge. In the days of the Empire the death penalty was applied mainly against the dependent groups of society and only in exceptional cases – against those who had Roman citizenship. In carrying out the capital punishment, the priority was the desire to cause the offender as much suffering and pain. On this basis, the ways and methods of tortures and execution became more diverse. It has been demonstrated that a large number of slaves and a hostile attitude towards them from citizens – were those factors that contributed to the emergence of different ways of the capital punishment. It has been concluded that the capital punishment in the Ancient Rome was of special importance. But, if the death penalty in the republican period of its history was considered one of the most effective measures that could consolidate that society, then capital punishment during the Empire became a spectacle and one of the preconditions of its decay.

Исследован процесс становления и развития одного из основных видов наказания в Древнем Риме – смертной казни. Показано, что высшая мера наказания за нарушение обычаев, традиций и законов была распространена в Древнем Риме. В период республики, когда сохранялись пережитки родового строя, смертная казнь распространялась на все слои общества. Во времена существования империи наказание смертью применялось в основном против зависимых слоёв населения и только в исключительных случаях – против тех, кто имел римское гражданство. Сделан вывод, что в Древнеримском государстве высшей мере наказания придавали особое значение. Но если в республиканский период его истории смертная казнь считалась одной из действенных мер, которая способна консолидировать тогдашнее общество, то в период империи наказание смертью стало зрелищем и одной из предпосылок его распада.