Дискурсивно-перцептивні механізми детермінації злочинності (Початок)

Abstract

Виділено та охарактеризовано два типи дискурсивно-перцептивних механізмів детермінації злочинності: інтроспективний та інтерактивний. Перший розвивається у носії елементів візуальної культури. Унаслідок укорінення фонетикоалфавітних перцептивних матриць домінуючою у системі пізнання виявляється інтроспекція, що формує такі девіантогенні чинники: переважаюча сукцесивність психічного відображення, індивідуалізованість соціальних акторів, знижені емпатія й субсидіарна відповідальність. У підґрунті інтерактивного механізму лежить залучення суб’єкта до сфери акустичних вербально-силових полів, зниження ступеня індивідуалізованості, стимуляція колективістських патернів.

The article outlines and provides characteristic of two types of discursiveperceptional mechanisms of criminal determination: introspective and interactive. The first develops in bearers of visual culture elements. At a result of entrenching phonetic-alphabet matrices, introspection occupies a predominant place in cognitive system. It generates the following deviantogenic factors: prevailing successiveness of mental reflection, individualization of social actors, reduced empathy, subsidiary responsibility. The essence of interactive mechanism is characterized by engagement of the subject to the sphere of acoustic verbal-force fields, reduction of individualization, stimulation of collective patterns.

Выделены и охарактеризованы два типа дискурсивно-перцептивных механизмов детерминации преступности: интроспективный и интерактивный. Первый развивается в носителях элементов визуальной культуры. Вследствие укоренения фонетико-алфавитных перцептивных матриц доминирующей в системе познания оказывается интроспекция, формирующая такие девиантогенные факторы, как преобладающая сукцесивность психического отражения, индивидуализированность социальных акторов, пониженная эмпатия и субсидиарная ответственность. В основе интерактивного механизма лежат вовлечение субъекта в сферу акустических вербально-силовых полей, снижение степени индивидуализированности и стимуляция коллективистских паттернов.