Визначення поняття "майно" у праві ЄС та вітчизняному праві

Abstract

Постановка проблеми. поняття "майно" є одним із самих дискусійних в юридичній літературі. Актуальність обраної тематики підсилюється й євроінтеграційними процесами в Україні та необхідністю рекодифікації цивільного законодавства. Завданнями статті є узагальнення теоретичних підходів щодо визначення поняття майна; аналіз та порівняння результатів його тлумачення національними судами та Європейським Судом з прав людини; визначення меж застосування даного поняття в судовій практиці. Серед методів обрано дедуктивний метод, необхідний для узагальнення існуючих точок зору, судової практики та законодавства. Аналіз та синтез дозволили дослідити структуру розглянутого поняття, а за допомогою порівняльних та діалектичних методів встановлено межі застосування терміна "властивість". У свою чергу, застосування методу порівняльного права дозволило визначити однорідні та різні елементи поняття власності за їх змістом у практиці вітчизняних судів та Європейського суду з прав людини. Результати. Встановлено, що існуюча власність охоплюється у вітчизняному законодавстві концепцією існуючих майнових вигод, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності. Дослідження обґрунтовує, що слово "власність" було використано у статті 1 Протоколу № 1 для позначення власності. Висновки. У цьому сенсі власністю є будь-які економічні блага, предмети як матеріального, так і нематеріального світу, які перебувають у стані привласнення фізичної чи юридичної особи. Поділ власності на існуючі та законні очікування, що традиційно використовується в прецедентному праві Європейського суду з прав людини, має свій аналог у юридичній доктрині України. Зокрема, наявне майно охоплюється у внутрішньому законодавстві поняттям існуючої власності, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності.

Problem statement. The issue of "property", which is one of the most controversial in the legal literature, was chosen as the problem in this article. The relevance of the chosen topic is further enhanced by the processes of European integration in Ukraine and the need to revise civil legislation. Purpose. To solve this problem within the article the following tasks are solved: a generalization of theoretical approaches to the definition of property; analysis and comparison of the results of its interpretation by national courts and the European Court of Human Rights; defining the limits of application of this concept in judicial practice. Methods. Therefore, to achieve the goal of this study, first of all, the deductive method was chosen, which is necessary to generalize existing views, case law, and legislation. The analysis and synthesis allowed investigating the structure of the considered concept, and by means of comparative and dialectical methods, the limits of application of the term "property" were established. In turn, the application of the method of comparative law allowed identifying homogeneous and different elements of the concept of property by their content in the practice of domestic courts and the European Court of Human Rights. Results. The fact that existing property is covered in domestic law by the concept of existing property benefits, and legitimate expectations, in fact, coincide with the concept of future objects of property relations. The study substantiates that the word "property" was used in Article 1 of Protocol No. 1 to denote property. Conclusions. In this sense, the property is any economic goods, objects of both tangible and intangible world, which are in the state of appropriation of a natural or legal person. The division of property into existing and legitimate expectations, which is traditionally used in the case-law of the European Court of Human Rights, has its analog in the legal doctrine of Ukraine. In particular, existing property is covered in domestic law by the concept of an existing property, and legitimate expectations, in fact, coincide with the concept of future objects of property relations.

Задачами статьи является обобщение теоретических подходов к определению понятия имущества; анализ и сравнение результатов его толкования национальными судами и Европейским Судом по правам человека; определение границ применения данного понятия в судебной практике.