Кримінологічні фактори криміналізації суспільно небезпечних діянь: методологічні засади дослідження

Abstract

Визначено кримінологічні фактори криміналізації та методологічні основи їх дослідження. Наголошено щодо доцільності виокремлення в межах кримінології окремого напрямку – кримінології правотворчості, який має забезпечити предметне підґрунтя для дослідження суспільно небезпечних діянь. Спеціально-методологічною основою останнього запропоновано визнати генеалогію суспільно небезпечних соціальних практик. Кримінологічними факторами криміналізації запропоновано визнати суспільну небезпечність діянь, їх відносну масовість та інституційність, детермінаційний комплекс, характеристику особистості, параметри системи протидії злочинності, кримінологічну ефективність проекту кримінально-правової норми.The article is devoted the problems of decision of criminology factors of criminalization and methodological basis of their research. The author comes to the conclusion about expedience of selection within the limits of criminology of separate scientific direction – criminology of law-making, which must provide subject foundation for research publicly of dangerous acts. By methodology last at special-scientific level it is suggested to acknowledge the genealogy publicly dangerous social practices. It is suggested to acknowledge the public danger of acts, their relative mass character and institutional character, mass of determinates, description of personality, parameters of the criminal-prevention system, criminology efficiency of project of criminal-law.Определены криминологические факторы криминализации и методологические основы их исследования. Подчеркнута целесообразность выделения в пределах криминологии отдельного научного направления – криминологии правотворчества, которая должна обеспечить предметное основание для исследования общественно опасных деяний. Специально-методологической основой последнего предлагается признать генеалогию общественно опасных социальных практик. Криминологическими факторами криминализации предложено признать общественную опасность деяний, их относительную массовость и институциональность, детерминационный комплекс, характеристику личности, параметры системы противодействия преступности, криминологическую эффективность проекта уголовно-правовой нормы.