KhNUIAIR ISSN 2524-0501

Вітаємо в інституційному репозитарії Харківського національного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ХНУВС у вільному доступі.

Кількість документів у репозитарії: 20646

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Нові надходження

Вплив поширення штучного інтелекту на реалізацію права на достатній рівень життя
(Право і безпека. - 2025. - № 3 (98). - С. 102-115, 2025) Мальцев, В. В.; Maltsev, V. V.
Статтю присвячено комплексному осмисленню впливу дифузії технологій штучного інтелекту на канали трансмісії продуктивності в доходи домогосподарств і, як наслідок, можливість реалізації права людини на гідний рівень життя. Метою дослідження є вивчення проблематики розроблення аналітичної рамки, що інтегрує дефініційно-правові засади регулювання штучного інтелекту, конкретні емпіричні індикатори рівня напруженості ринку праці та політико-економічні шляхи соціально-справедливої конверсії технологічних дивідендів у покращення умов і оплати праці. У методологічному вимірі використано поєднання доктринального аналізу правничих дефініцій, професійно специфічного підходу, а також таксономії секторної ШІ-інтенсивності (Організація економічного співробітництва та розвитку) та триангуляції офіційних статистичних даних із кількох технологічно розвинених регіонів (Бюро статистики праці США, Євростат, Статистична служба Канади) з галузевими оглядами (Організація економічного співробітництва та розвитку, McKinsey). За результатами дослідження було зроблено низку висновків: постпандемічне «охолодження» кількості вакансій у США, ЄС і Канаді здебільшого має циклічний характер. Водночас специфічний сигнал штучного інтелекту проявляється у внутрішній рекомпозиції попиту – рутинні завдання витісняються позиціями з високою людино-машинною комплементарністю; абсолютна автоматизація чинить тиск на трудову частку, однак відновлювальні застосування штучного інтелекту мають потенціал до генерації подвійного соціального дивіденду за умов комплементарних інвестицій у навчання та навички персоналу; легітимність застосування штучного інтелекту у сферах діяльності з високим рівнем ризику та відповідальності (медицина, правосуддя, оборона) прямо залежить від пояснюваності штучного інтелекту, надійної підзвітності та імплементації стандартів «людина в контурі». Наукова новизна полягає у визначенні переваг ризик-орієнтованої моделі регулювання (дозвільний коридор з операційними критеріями визначення ризиків і загроз) та в поєднанні захисту прав людини з ринковими індикаторами: експозицією завдань вакансій, динамікою кривої Беверіджа, а також часткою ШІ-ад’єнтних ролей. Практичне значення полягає в каліброваному соціальному міксі: застосуванні універсального базового доходу як базового механізму безпеки, таргетованих субсидій на зайнятість, а в разі масового поширення штучного інтелекту до критичних меж – у запровадженні програм гарантованого працевлаштування.
Особливості вивчення особи підозрюваного в межах міжнародного співробітництва
(Право і безпека. - 2025. - № 3 (98). - С. 67-77, 2025) Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; Гнатенко, В. С.; Hnatenko, V. S.; Ruslan Chycha; Валерія Гнатенко
Тенденції світової глобалізації, мобільність громадян, розвиток технологій і транснаціональної злочинності висувають нові виклики перед національною системою кримінального судочинства. У межах кримінальних проваджень для досягнення поставлених завдань необхідна процесуальна взаємодія із правоохоронними та судовими органами інших держав. Повномасштабна воєнна агресія російської федерації та необхідність притягнення до відповідальності винних у численних воєнних злочинах, учинених на території України, вимагає забезпечення співпраці з міжнародними інституціями, що функціонують у правоохоронній та судовій сферах, і отже, глибокого та всеосяжного міжнародного співробітництва. Статтю присвячено окремим аспектам забезпечення вивчення особи підозрюваного, обвинуваченого в межах міжнародного співробітництва. Її мета – висвітлення теоретико-прикладних питань розвитку та вдосконалення інституту міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві України. Досліджено механізми реалізації міжнародних запитів і проаналізовано погляди окремих науковців щодо ефективності забезпечення міжнародного співробітництва. Зроблено висновки про необхідність подальшого вдосконалення правового механізму надання швидкої та дієвої допомоги під час міжнародного співробітництва. Здійснення процесуальних дій, спрямованих на збирання даних про особу підозрюваного або обвинуваченого, є важливим елементом діяльності уповноважених осіб у кримінальному судочинстві загалом і в міжнародному співробітництві у межах провадження зокрема. Дотримання передбачених національним і міжнародним законодавством процедур отримання інформації в кожному кримінальному провадженні є необхідною умовою надання доказового значення даним про особу підозрюваного. Використання сучасних цифрових технологій у процесі отримання даних про особу в межах міжнародного співробітництва розширює можливості і пришвидшує процес їх збирання. Сьогодні чинне законодавство дозволяє отримувати тільки електронний запит із подальшим обов’язковим підтвердженням оригіналом. У майбутньому потрібні механізми, що забезпечать легалізацію та використання під час доказування електронних доказів, засвідчених належним чином. Такий підхід істотно спростить і пришвидшить ухвалення процесуальних рішень уповноваженими особами у кримінальному судочинстві та підвищить ефективність захисту прав і свобод людини.
Structure of National Security Legislation: Theoretical Foundations and Systematisation Issues
(Право і безпека. – 2025. – № 3 (98). – С. 30-38, 2025) Zahumenna, Yu. O.; Загуменна, Ю. О.; Voloshyn, K. A.; Волошин, К. А.; Юлія Загуменна
У статті розглянуто проблеми фрагментарності та недостатньої внутрішньої узгодженості законодавства України про національну безпеку. Зазначено, що ці проблеми набули особливої гостроти в умовах воєнного стану, а також виникла нагальна потреба у їх правовій визначеності для ефективного функціонування сектору безпеки та оборони. Масив нормативно-правових актів, що регулюють безпекову сферу, характеризується відсутністю єдиного підходу, що ускладнює правозастосування та гальмує реформи. Метою статті є розробка та обґрунтування аналітичної моделі структури законодавства про національну безпеку, яка дозволяє оцінити його компонентний склад, внутрішню узгодженість та ієрархічні зв’язки. Особливу увагу приділено аналізу цієї структури в контексті фундаментальних змін, запроваджених Законом України «Про правотворчу діяльність». Зазначено, що дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні системно-структурного, формально-юридичного та доктринального методів аналізу. Це дозволило розглянути безпекове законодавство як цілісне утворення, виокремити його ключові компоненти та дослідити зв’язки між ними. Розроблено аналітичний інструментарій для систематизації та оцінки якості безпекового законодавства. Запропоновано суб’єктам правотворчої діяльності та науковцям модель, що сприятиме впорядкуванню законодавчого масиву відповідно до принципів, закладених у новому законодавстві про правотворчість, що є критично важливим для зміцнення національної безпеки та євроінтеграційного курсу України. За результатами проведеного дослідження розроблено авторську чотирикомпонентну модель структури законодавства про національну безпеку, яка включає: 1) нормативноправові акти повного регулювання; 2) нормативно-правові акти часткового регулювання; 3) ратифіковані міжнародні договори; 4) юридичні зв’язки між цими елементами. Обґрунтовано, що ухвалення Закону України «Про правотворчу діяльність» не лише підтверджує актуальність такого підходу, але й надає нормативну рамку для його практичного впровадження, закріплюючи принципи системності та юридичної визначеності. Доведено недоцільність включення до структури законодавства актів стратегічного планування, що не мають імперативного характеру.
Crime and Investigation: навчальний посібник
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2025) Горбач, Н. Л.; Horbach, N. L.; Білоусов, А. В.; Bilousov, A. V.; Бортник, Ю. М.; Bortnyk, Yu. M.; Горбач Наталія; Юлія Бортник
Навчальний посібник спрямований на вдосконалення іншомовної професійної комунікативної компетентності майбутніх працівників органів внутрішніх справ, а також формування навичок практичного володіння англійською мовою у межах професійного спілкування.
Мовні особливості ділових паперів : навчальний посібник
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2020) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; Голопич, І. М.; Holopych, I. M.; Оверчук, О. Б.; Overchuk, O. B.
Навчальний посібник містить інформацію про теоретичні та нормативно-методичні основи традиційного та електронного документообігу, аналізується термінологічний апарат сучасного документознавства та порядок укладання й оформлення документів. У посібнику розглянуті теоретичні відомості норм укладання ділових паперів, приділено увагу не лише нормативному розташуванню реквізитів, а й мовленнєвим особливостям документів. Наявність практичних і тестових завдань надає можливість закріпити набуті знання, сформувати вміння і навички укладання та оформлення документів, опанувати засади офіційно-ділового стилю письмового мовлення. Розроблений для курсантів і студентів Харківського національного університету внутрішніх справ усіх спеціальностей денної і заочної форм навчання.