Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.91/.97
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/161
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Traumastudies у фокусі кримінологічного аналізу (український контекст)(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2020. - № 2 (23). - С. 13-31, 2020) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Описано теоретичні передумови кримінологічного дослідження колективних травм. Охарактеризовані природа і типи колективних травм. Виявлено, описані і пояснені витіснені та фальсифіковані (заміщені), діалогічні і консолідуючі властивості колективних травм. Доведено їх зв'язок з відтворенням явища ресентимента, фронтірной злочинності та злочинів ненависті. Відстоюється думка про те, що подібні властивості використовуються в психотехніках сугестій і маніпуляції масовою свідомістю.Документ Злочинність і час: онтологія і метафізика кримінологічного аналізу(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2019. – Спец. вип. – С.144-154, 2019) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794У кримінологічних дослідженнях варто розрізняти час фізичний і соціальний, а також мати на увазі, що: а) соціальний час – це місце (часовий вимір) відтворення колективних ідентичностей у сюжетних комбінаціях наративів; б) соціальний простір є багатовимірним у сенсі множинності часових вимірів, які розгортаються у єдиному фізичному часо-просторі та змінюють його; в) злочинність породжується як усередині окремих часових вимірів, як результат внутрішніх протиріч (непорозумінь у буквальному значенні), так і внаслідок міжчасових конфліктів. It is offered to distinguish in criminological studies, between physical and social time, and also to take into account that: a) social time is the place (time dimension) of the reproduction of collective identities in narratives’ meaningful compositions; b) social space is multidimensional in the sense of the multiplicity of time dimensions that unfold in a single physical time-space and change it, c) crime is generated both within certain time dimensions, as a result of internal contradictions (misunderstandings in the literal sense), and as a result of intertemporal conflicts. В криминологических исследованиях предложено различать время физическое и социальное, а также учитывать, что: а) социальное время - это место (временное измерение) воспроизведения коллективных идентичностей в сюжетных композициях нарративов; б) социальное пространство является многомерным в смысле множественности временных измерений, которые разворачиваются в едином физическом времени-пространстве и изменяют его, в) преступность порождается как внутри отдельных временных измерений, как результат внутренних противоречий (недоразумений в буквальном смысле), так и вследствие межвременных конфликтов.Документ Механізм нормативно-правової детермінації злочинності(Право і безпека. - 2012. - № 4 (46). - С. 173-179, 2012) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794На основі аналізу динамічних та статичних компонентів правової системи та особливостей криміногенної детермінації зроблено висновок про існування двох відповідних типів нормативно-правової детермінації злочинності. Встановлено кримінологічно значущу кореляцію між відповідністю правових інновацій соціальним традиціям та злочинністю, а також юридико-технічними особливостями нормативно-правових актів і можливістю зловживання ними з метою вчинення злочинів.Документ Дискурсивно-перцептивні механізми детермінації злочинності (Закінчення)(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2019. – № 1 (20). – С. 99-107, 2019) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Виділено й охарактеризовано два типи дискурсивно-перцептивних механізмів детермінації злочинності: інтроспективний та інтерактивний. Перший розвивається у носіїв елементів візуальної культури. Унаслідок укорінення фонетико-алфавітних перцептивних матриць, домінуючою у системі пізнання виявляється інтроспекція, що формує такі девіантогенні чинники: переважаюча сукцесивність психічного відображення, індивідуалізованість соціальних акторів, знижені емпатія та субсидіарна відповідальність. У підґрунті інтерактивного механізму – залучення суб’єкта до сфери акустичних вербально-силових полів, зниження ступеня індивідуалізованості, стимуляція колективістських патернів.Документ Дискурсивно-перцептивні механізми детермінації злочинності (Початок)(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2018. - № 2 (19). - С. 176-186, 2018) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Виділено та охарактеризовано два типи дискурсивно-перцептивних механізмів детермінації злочинності: інтроспективний та інтерактивний. Перший розвивається у носії елементів візуальної культури. Унаслідок укорінення фонетикоалфавітних перцептивних матриць домінуючою у системі пізнання виявляється інтроспекція, що формує такі девіантогенні чинники: переважаюча сукцесивність психічного відображення, індивідуалізованість соціальних акторів, знижені емпатія й субсидіарна відповідальність. У підґрунті інтерактивного механізму лежить залучення суб’єкта до сфери акустичних вербально-силових полів, зниження ступеня індивідуалізованості, стимуляція колективістських патернів.Документ Криминогенность политики: сущность и системные проявления(Legea si viata = Закон и Жизнь: междунар. науч.-практ. журн. – 2016. – № 3/2 (Martie). – P. 50-53, 2016) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Статья посвящена анализу криминогенности политики как её свойству воспроизводить политическую преступность и факторы детерминации общей преступности (политические криминогенные факторы). Данное свойство описывается через признаки и проявления системных дисфункций политики. Среди последних акцентируется внимание на криминогенно сти деформаций политической организации общества, политических отношений, политических принципов и норм, средств политической коммуникации, политического сознания и культуры. Отстаивается мнение, что политическое сознание и культура играют основополагающую роль в формировании и функционировании всей политической системы. На этом основании их дисфункции имеют наиболее криминогенное значение.Документ Дискурсивний простір злочинності(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2018. - № 1 (18). - С. 128-138, 2018) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Обстоюється думка про те, що дискурсивність є сутнісною ознакою злочинності. Встановлено, що дискурсивним простором злочинності є сфера семантичних засобів детермінації та реалізації кримінальних практик. Виділено та охарактеризовано три функціональних виміри цього простору: предметно-діяльнісний (інтеракціоністський), юридичний (публічно-оцінювальний, конструктивістський), легітимаційний (приватно- оцінювальний).Документ Дискурсивно-комунікативна теорія детермінації злочинності: концептуальні засади формування(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 3 (17). - С. 23-32, 2017) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Обґрунтована необхідність формування дискурсивно-комунікативної теорії детермінації злочинності як окремої кримінологічної теорії, що пояснює закономірності, механізм впливу різних компонентів дискурсу на відтворення злочинності. Охарактеризовано загальнотеоретичні передумови створення цієї теорії. Визначено основні її структурні компоненти та надана характеристика дискурсу як об’єкту кримінологічного аналізу.Документ Національний банк України як політичний актор: політико-кримінологічний аспект(Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна: № 1137: Серія: Право. - 2014. - Вип. 18. - С. 172-176, 2014) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Стаття присвячена проблемі визначення ролі Національного банку України як політичного актора у справі протидії злочинності. Надається описання загальних характеристик центробанку у системі політичних взаємодій. Встановлюється та обґрунтовується перелік криміногенних ризиків, що виникають у сфері вказаних взаємодій на основі реалізації монетарної політики держави. Визначаються задачі кримінологічного аналізу змісту, структури, динаміки взаємодій центробанку з іншими політичними акторами. Надається їх розгорнута характеристика та окреслюються напрями вирішення.Документ Політико-кримінологічний аналіз проявів безструктурного соціального управління(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2013. - № 5. - С. 118-127, 2013) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Стаття присвячена дослідженню політико-кримінологічних проблем безструктурного соціального управління. Надається узагальнена характеристика механізму безструктурного управління, визначаються засади його функціонування. Здійснюється кримінологічний аналіз окремих політично зумовлених проявів безструктурного соціального управління інформаційного та економічного характеру.