Дискурсивно-перцептивні механізми детермінації злочинності (Закінчення)

Abstract

Виділено й охарактеризовано два типи дискурсивно-перцептивних механізмів детермінації злочинності: інтроспективний та інтерактивний. Перший розвивається у носіїв елементів візуальної культури. Унаслідок укорінення фонетико-алфавітних перцептивних матриць, домінуючою у системі пізнання виявляється інтроспекція, що формує такі девіантогенні чинники: переважаюча сукцесивність психічного відображення, індивідуалізованість соціальних акторів, знижені емпатія та субсидіарна відповідальність. У підґрунті інтерактивного механізму – залучення суб’єкта до сфери акустичних вербально-силових полів, зниження ступеня індивідуалізованості, стимуляція колективістських патернів.The author of the article has outlined and characterized two types of discursive and perceptional mechanisms of criminal determination: introspective and interactive. The first one is developed in bearers of visual culture elements. As a result of entrenching phonetic and alphabet perceptive matrices, introspection occupies a predominant place in cognitive system. It generates the following deviantogenic factors: prevailing successiveness of mental reflection, individualization of social actors, reduced empathy, subsidiary responsibility. The basis for interactive mechanism is characterized by involving the subject to the sphere of acoustic verbal and force fields, reduction of individualization degree, stimulation of collective patterns.Выделены и охарактеризованы два типа дискурсивно-перцептивных механизмов детерминации преступности: интроспективный и интерактивный. Первый развивается в носителях элементов визуальной культуры. Вследствие укоренения фонетико-алфавитных перцептивных матриц доминирующей в системе познания оказывается интроспекция, формирующая такие девиантогенные факторы, как преобладающая сукцесивность психического отражения, индивидуализированность социальных акторов, пониженная эмпатия и субсидиарная ответственность. В основе интерактивного механизма лежат вовлечение субъекта в сферу акустических вербально-силовых полей, снижение степени индивидуализированности и стимуляция коллективистских паттернов.