Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Інвективна лексика в коментарях соціальних мереж як засіб вираження девіантної комунікації(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2024. – Т. 35 (74), № 2, ч. 1. - С. 21-25, 2024) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.Досліджено інвективну лексику як феномен інформаційно-комунікаційного простору. Інвектива визначається як вербальна агресія й образа; окреслено критерій, який відрізняє інвектеми від решти слів української мови. У науковій розвідці досліджено праці як українських, так і зарубіжних учених щодо проблеми вивчення інвективної лексики. Установлено ряд проблемних питань, які потребують мовознавчого аналізу для уточнення визначення девіації в комунікації. Підкреслено, що термін «девіантна комунікація» необхідно трактувати з позиції нормативності – індивідуальності – девіантності як ті, що видаються за межі норми. Висвітлено проблему функціонування інвективних лексем в українськомовних коментарях соціальних мереж. Особливу увагу приділено інструментальному аналізові інвектем, що зумовлено їхньою практичною цінністю. Визначено аспекти функційного, семантичного, лінгвопрагматичного та контекстуального значення застосування інвективної лексики як засобу вираження девіантної комунікації. Зауважено, інвективна лексика використовується як конфліктна мовленнєва дія, під час якої комуніканти свідомо принижують і скривджують один одного. Підкреслено, що значна кількість інвективної лексики мають у своїй семі негативну конотацію і є суб’єктивною оцінною логемою.Документ Хейтинг як форма девіантної комунікації в соціальних мережах(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 69, т. 1. - С. 176-182, 2023) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.Досліджено хейтинг як форму девіантної комунікації в соціальних мережах. Проведено аналіз аспектів дискурсивної зумовленості та засобів виявлення девіантної мовленнєвої поведінки хейтерів, які залишають свої коментарі під публікаціями українських медіаперсон. Зауважено, що серед дискурсоутворювальних чинників, що визначають виникнення хейтингу як різновиду девіантної інтернет-комунікації, виокремлюють такі особливості мережевої взаємодії, як анонімність, дистанційованість, вільне самовираження, ускладненість особистісної ідентифікації коментатора, опосередкованість і верифікація потенційно можливих протиправних дій. Виявлено особливості інтернет-комунікації хейтерів на лексико-семантичному та морфологічному рівнях. З’ясовано, що для вираження своєї точки зору, а також для вербальної оцінки отриманої інформації хейтери застосовують лексику, у якій закладена зневажлива конотація, і використовують дисфемізацію стилістично нейтрального значення лексеми для надання негативної оцінки висловлюванню.Документ Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медійних текстів на воєнну тематику)(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 3. - С. 12-16, 2022) Гарюнова, Ю. О.; Hariunova, Yu. O.; Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Досліджено передумови виникнення девіантної комунікації, описанои сучасні підходи в дослідженні проблеми девіації, окреслено тенденції у вирішенні проблеми її детермінування, загально розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей щодо проблеми девіантної поведінки. Акцентовано основні стратегії, до яких звертаються мовці-агресори в ситуації протистояння й розпалення конфлікту: провокація, дискредитація, образа. Визначено, що стратегії дискредитації може передбачати звернення до тактик дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації, а саме «мовчазного спостерігача», можна вважати однією з провідних умов для реалізації девіантної комунікації. Наголошено, що аксіологічний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення в інтернет-просторі, що передбачає звернення провокатора до оцінного лексичного компонента в прихованій чи завуальованій формі, імпліцитній чи експліцитній.Документ Іронія як засіб реалізації тролінгу(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2021. - Вип. 41, т. 1. - С. 158-162, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Констатовано, що тролінг можна досліджувати не лише як вияв агресії, а й як іронію на адресу реципієнта, яка є однією з популярних форм комічного інтернет-комунікації. Доведено, що застосування іронії тролями подекуди має на меті отримання задоволення від інтелектуальної гри, креативності, рефлексій над переосмисленням проблемних питань.Документ Тролінг в українськомовних медіа: лінгвістичний аспект(Південний архів. Філологічні науки. - 2021. - Вип. 87. - С. 16-20, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Досліджено особливий тип мовленнєвої поведінки – тролінг – на різних мовних рівнях (лексико-семантичному, графічному, граматичному). У статті охарактеризовано явище тролінгу як різновид девіантної комунікації. Зазначено, що тролінг виникає як реакція на зміни функціонування медіаплатформ. Зауважено відмінності між тролінгом і флеймом, флудом, спамом, холіваром, хейтингом, кібербулінгом. Проаналізовано мовні засоби вираження тролінгу в українськомовному медіапросторі.Документ Теоретичні засади вивчення девіантної комунікації(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2021. – Т. 32 (71), № 4, ч. 1. - С. 18-23, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Проаналізовано теоретичні основи і напрями тлумачення девіантної комунікації в сучасних наукових розвідках крізь призму різноманітних факторів демонстрації такого спілкування в суміжних із мовознавством наукових галузях.Документ Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медіа)(Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – № 4 (40). – P. 42-46, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Досліджено ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стратегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Наголошено, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.Документ Сприйняття формул мовної агресії реципієнтами: соціолінгвістичний експеримент(Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – Vol. 1, № 8 (44). – P. 96-101, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з погляду використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійною потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. Зазначено, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, котрі містять негативну оцінку у прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль виконує синтаксична побудова тексту.