Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Інструментальні аспекти пропорційності в цивільному судочинстві(Право і безпека. – 2022. – № 2 (85). – С. 169-178, 2022) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XДосліджено роль пропорційності як інструмента подолання правової невизначеності при застосуванні судами принципів і норм права в сучасному цивільному судочинстві. Наголошено, що справедливим є судочинство, в якому гарантується збалансоване, обґрунтоване необхідністю обмеження можливостей у реалізації процесуально-правових інтересів та здійсненні прав, а також дотримання встановленої законом процедури. Зроблено висновок, що пропорційність – це інструментальний принцип, що дозволяє забезпечити правовий дискурс, який є засобом досягнення збалансованого правового та соціального результату, з якими пов’язується забезпечення верховенства права під час здійснення владних повноважень.Документ Урегулювання спорів у цивільному судочинстві України(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 131-133, 2018) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387Висвітлені способи урегулювання спорів у цивільному судочинстві України.Документ Правові стимули в договірному регулюванні правовідносин подружжя(Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 207-214, 2022) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XДосліджено роль правових стимулів у механізмі правового регулювання правовідносин подружжя. Підкреслено роль особистих немайнових благ як основи сімейних відносин, що визначає вибір оптимальної моделі правового регулювання таких відносин. Зроблено висновок, що можливість для особи отримати правові гарантії здійснення особистих немайнових прав у шлюбі є важливим правовим стимулом для використання договірного способу регулювання правовідносин подружжя. Договірне саморегулювання правовідносин подружжя через визначення способів здійснення суб’єктивного права дозволяє дотримуватися балансу між потребами і суб’єктивними правами та юридичними обов’язками кожного з подружжя, а також подружжя як батьків та захистити їх охоронювані законом інтереси.Документ Легітимні очікування в цивільному судочинстві: традиційне праворозуміння та синергетичний підхід(Право і безпека. - 2021. - № 3 (82). - С. 70-76, 2021) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387Досліджено легітимні очікування як об’єкт судового захисту в порядку цивільного судочинства та принципи права, яких необхідно дотримуватися під час здійснення процедури. Розуміння зазначених категорій безпосередньо залежить від способу тлумачення та форм права як змістовних і формальних характеристик, що виражають право. Визначено, що захист легітимних очікувань із погляду праворозуміння в межах природної, соціальної концепції права та юридичного позитивізму заважає дотриманню вимог правової визначеності. Підтримано синергетичний підхід, який у поєднанні з тестом на пропорційність як універсальним інструментом тлумачення дає можливість урахувати різноаспектність певних правозастосовних обставин у справі й забезпечити правомірні очікування особи матеріально-правового та процесуального характеру.Документ Публичные и частные интересы как критерии определения разумного срока разрешения дела в порядке гражданского судопроизводства(Порівняльно-аналітичне право. - 2018. - № 6. - С. 95-98, 2018) Бортник, О. Г.; Bortnik, O. G.; Бортнік, О. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XСтаття присвячена аналізу критеріїв визначення розумності строку розгляду справи в порядку цивільного судочинства. Зроблено висновок, що строк учинення процесуальних дій, який установлюється законом чи судом, повинен у кожному випадку враховувати необхідність дотримання публічних і приватних інтересів. Проаналізовано зміст публічних і приватних інтересів, які можуть бути враховані під час визначення розумності строку.Документ Оцінка необхідності та допустимості процесуальної активності суду в процесі доказування у цивільній справі(Порівняльно-аналітичне право. – 2019. – № 4. – С. 100-104, 2019) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XУ статті висвітлено окремі аспекти дискреційних повноважень суду щодо доказування у цивільній справі. ЦПК України нарівні з положеннями про те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, тягар доказування у справі покладено на сторони та збирання доказів не є обов’язком суду, також містить окремі норми, що закріплюють дискреційні повноваження суду щодо збирання доказів з власної ініціативи суду. Автори погоджуються, що активна позиція суду з точки зору організації процесу виступає гарантією досягнення завдань цивільного судочинства. На основі аналізу нормативного закріплення підстав застосування судом повноважень щодо збирання доказів звертається увага на відносну визначеність у нормах ЦПК України таких підстав. Вказується, що ефективна реалізація національними судами дискреційних повноважень зі збирання доказів у справі з власної ініціативи вимагає чітких критеріїв для суддівського розсуду. Критерієм меж суддівського розсуду є принцип верховенства права та, зокрема, його складник – принцип пропорційності. Пропорційність має розглядатися як вимога врахування судом приватних інтересів учасників справи та публічних інтересів, пошук їх балансу у судочинстві. Зроблено висновок, що концепція чинного ЦПК України визначається тим, що автономія учасників справи має межі, зумовлені публічними інтересами у здійсненні судочинства та досягненні його завдань. Оскільки державою обов’язок доказування покладено на сторони, мають бути створені умови до змагального процесу, в якому забезпечено рівні (збалансовані) процесуальні можливості. Якщо засоби змагального характеру не реалізуються, судом має бути здійснено сприяння у встановленні обставин справи. Дискреційний порядок отримання доказів судом не обмежує процесуальні права учасника справи чи диспозитивні або змагальні засади, а навпаки, компенсує недостатні процесуальні засоби через неналежну процесуальну активність сторін. Процесуальна дія, вчинена із застосуванням розсуду суду, має свідчити про неупередженість, об’єктивність та необхідність у відповідній ситуації.Документ Окремі аспекти реалізації права на вільний вибір місця проживання(Право і безпека. - 2013. - № 2 (49). - С. 18-23, 2013) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XПодано характеристику правового режиму здійснення фізичними особами права на вільний вибір місця проживання, зокрема, реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації. Розглянуто проблемні питання судової практики щодо розгляду справ та ухвалення рішень про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Зроблено висновок, що залучення до участі у таких справах органів ДМС України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, чи як співвідповідача є безпідставним і необґрунтовано розширює коло осіб, які беруть участь у розгляді справи.Документ Урегулювання спорів у цивільному судочинстві України(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С.131-133, 2018) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387В тезах доповіді досліджується проблема урегулювання спорів у цивільному судочинстві України.Документ Мирова угода на стадіях перегляду судових рішень(Форум права. – 2009. – № 2. – С. 63–69, 2009) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387Досліджується порядок укладення мирової угоди сторін цивільного процесу в апеляційному та касаційному провадженні і порядок оспорювання мирової угоди. Визначаються та узагальнюються підстави для скасування судового рішення, яким визнана мирова угода. Зроблено висновок, що наявність судових помилок при вирішенні цих питань обумовлена як недостатнім правовим регулюванням, так і неналежною оцінкою судами умов мирових угод, які ними визнаються.