Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

У статті розглядаються правові аспекти цивільної відповідальності за поширення недостовірної інформації в соціальних мережах, що стало актуальним у контексті стрімкого розвитку цифрових технологій. Визначено найбільш поширені ризики та загрози соціальних мереж, що здатні заподіяти шкоди особистим немайновим правам фізичних осіб. Акцентовано увагу на важливості забезпечення прав фізичних осіб на об'єктивну та достовірну інформацію, оскільки соціальні мережі стали невід'ємною частиною повсякденного життя. Проведено аналіз суб’єктивного складу досліджуваних правовідносин. Зауважено на сформованих підходах судової практики з цього питання, та виявлено проблемні моменти. Відзначено проблемні аспекти щодо необхідності дотримання балансу між правом на свободу слова та правом на захист честі й гідності особи. Акцентовано на необхідності встановлення певних фактів з метою доведення поширення недостовірної інформації в соціальній мережі. Аналізується судова практика, де враховується характер інформації, що оспорюється, та визначається, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Зазначено, що оціночні судження не підлягають спростуванню і не можуть бути доведені, оскільки вони є вираженням суб'єктивних думок особи про поведінку певної особи. Водночас фактичні твердження можуть та мають бути перевірені в судовому порядку. Розглянуто труднощі, пов'язані з доказуванням складу правопорушення, зокрема в контексті анонімності в мережі Інтернеті та швидкого видалення інформації. Висвітлюються правові механізми, що існують для захисту прав осіб, які постраждали від поширення недостовірної інформації, а також необхідність вдосконалення законодавства в цій сфері. У статті підкреслюється те, що правове регулювання використання соціальних мереж в Україні лише починає формуватися, і важливо, щоб воно відповідало викликам сучасного цифрового простору. Висновки статті містять рекомендації щодо покращення правового захисту у сфері інформації, зокрема в контексті активізації судової практики та розробки нових нормативно-правових актів.

Здійснено системний аналіз сучасних тенденцій нормативного закріплення й практичного застосування категорії добросовісності, як принципу в доктрині цивільного права, законодавстві та судовій практиці. Розкрито нормативний зміст категорії добросовісності, проведено аналіз її реалізації в нормах цивільного законодавства; виявлено проблеми втілення зазначеного принципу у нормотворчій діяльності, судовій практиці та визначено напрямки їх подолання. Надано пропозиції, спрямованих на тлумачення законодавства з метою реалізації його основних засад.

Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку