Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
57 результатів
Результати пошуку
Публікація Визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану(Слово Національної школи суддів України. – 2024. – № 2. – С. 135–148, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; Олександр КухарєвСтаття присвячена виявленню особливостей розгляду цивільних справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Проаналізовано найбільш поширені обставини, якими спадкоємці пояснюють неприйняття спадщини в умовах воєнного стану: перебування на час відкриття спадщини за межами України; проживання на час відкриття спадщини в місцевості, що перебувала під окупацією або в зоні активних бойових дій; хвороба; необізнаність про наявність заповіту, складеного на користь позивача.Публікація Юридичне представництво та захист інтересів об’єднаних громад щодо використання земель і ресурсів(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю Харк. нац. ун-ту внутр. справ у статусі університету (м. Вінниця, 22 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 22-24, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Цукан, О. М.; Tsukan, O. M.; Mykhailo Burdin; Oksana TsukanСтверджено, що ураховуючи положення Цивільного кодексу України щодо представництва та норми законодавства про місцеве самоврядування в Україні, сільському, селищному, міському голові надано повноваження щодо здійснення представництва та захисту інтересів об’єднаних громад щодо використання земель та ресурсів.Публікація Ефективність цивільного судочинства та процесуальна активність суду(Юридичний науковий електронний журнал. - 2015. - № 5. - С. 57-60, 2015) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. H.; Оксана БортнікУ статті досліджені напрями підвищення ефективності цивільного судочинства з позиції процесуальної активності суду. Зроблений висновок, відповідно до якого розширення повноважень суду із залучення учасників процесу та формування доказового матеріалу за своєю ініціативою буде сприяти ефективності судового захисту.Публікація Трансформація механізму захисту прав людини у цифрову еру(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 70-72, 2021) Юртаєва, К. В.; Yurtaieva, K. V.; Юртаєва Ксенія ВолодимирівнаЗазначено, що на порозі цифрової ери людства цифрові права людини потребують конкретизації та юридичного закріплення. Цифрові права мають стати результатом набуття консенсусу між громадянським суспільством і офіційною владою. Підстави і процедура обмеження цифрових прав людини мають бути прозорими і співрозмірними до поставлених цілей.Публікація Сутність та місце корпоративної відповідальності в системі юридичної відповідальності(Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 171-178, 2024) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; Жорнокуй Валентина ГригорівнаУ поданій до обговорення статті проведено аналіз питань, пов’язаних зі з’ясування сутності та місця корпоративної відповідальності в системі юридичної відповідальності. Зроблено наголос, що така відповідальність є самостійним видом цивільно-правової відповідальності, порівняно із загальновизнаними різновидами останньої – договірною та деліктною відповідальністю. Доведено, що корпоративній відповідальності притаманні загальні ознаки юридичної відповідальності в цілому і цивільно-правової відповідальності зокрема. Аргументовано, що корпоративна відповідальність – це самостійний вид цивільно-правової відповідальності за порушення прав учасників корпоративних відносин та/або невиконання (неналежне виконання) ними корпоративних обов’язків, встановлених нормами корпоративного законодавства, статуту або корпоративного договору.Публікація Еволюція юридичної особи: від майнової відокремленості до права на приватність(Право та інновації. - 2024. - № 1 (45). - С. 60-66, 2024) Попова, С. О.; Popova, S. O.; Софія ПоповаСтаття присвячена дослідженню еволюції, тобто поступовому розвитку сутності юридичної особи у правовідносинах. Визначено, що юридична особи пройшла значний шлях у трансформації від сприйняття її як фікції до самостійного суб’єкту правовідносин. Визнання реальною майнової відокремленості організації означало буквально сприйняття юридичної особи як чогось відмінного від фізичної особи, але, водночас, не як групу із багатьох, а як цілісну особу. Дослідження еволюції юридичної особи від майнової відокремленості до права на приватність відзначають певні періоди в дослідженнях сутності юридичної особи та її становлення як самостійного субʼєкта права з можливістю набувати і здійснювати різноманітний комплекс прав. Встановлено відмінність ознак майнової самостійності від майнової відокремленості. Ознака майнової самостійності означає індивідуального набуття права власності та виступ у правовідносинах на підставі цього від власного імені. У той час, коли під майновою відокремленістю мається на увазі незалежність майна учасників юридичної особи від майна самої особи, якраз тієї, що індивідуально набуває право власності. Юридична особа відповідно до закону наділена правосуб’єктністю, за винятком певних обмежень, через що має певну свободу у набутті і здійсненні тих чи інших прав або участі у певних правовідносинах, які не заборонені законом. Юридична особа - це динамічна особу в об’єктивній реальності, тобто яка існує незалежно від плотського втілення і є не лише назвою учасника правовідносин. Визначено, що в сучасному світі, юридичну особу можна визнавати особистістю з наявністю у неї нематеріальної сфери. Проаналізовано можливість набуття юридичною особою такого особистого немайнового права як права на приватність. Право на приватність означає здатність запобігти неузгодженому оприлюдненню делікатної, конфіденційної або компрометуючої інформації.Публікація Правова природа одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця(Правова держава. – 2024. – Вип. 55. – С. 104–122, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.; Олександр КухарєвThe article is devoted to the clarification of the legal nature of one-time monetary assistance in the event of the death of a serviceman, as well as the corresponding personal order regarding this assistance in the event of his death. It is a well-founded position that such assistance is not an element of the composition of the inheritance, taking into account its specific features. Thus, unlike the heirs, recipients of the aid under investigation do not acquire the duties of a deceased serviceman and are not required to notify creditors of the latter’s death. In addition, the right to receive a one-time cash benefit in the event of the death of a serviceman is exercised within three years from the date of the emergence of such a right, which is related to the date specified in the person’s death certificate. Recipients of one-time cash assistance do not coincide with the circle of heirs according to the law of the first order. It is emphasized that the terminology of inheritance law does not apply to such assistance. In particular, persons who are entitled to receive a one-time cash benefit are not named as heirs, the time of the death or death of a serviceman is not indicated as the time of the opening of the inheritance, etc. The right to receive the researched assistance arises as a result of the person’s death, which makes inheritance impossible in this case. The essence of universal legal succession is the transfer of rights and obligations from the testator to his heirs. It is emphasized that the one-time monetary assistance in the event of the death of a serviceman has a compensatory nature, which is aimed at materially supporting family members (parents, children, spouse) and dependents of a deceased serviceman after the loss of a loved one. A military serviceman’s personal order to pay a one-time cash benefit to a certain person in the event of his death (death) is not a type of will. In its essence, this personal order is close to the order of a depositor of a bank (financial institution) in the event of his death, which is defined in Part 1 of Art. 1228 of the Civil Code of Ukraine.Публікація Окремі аспекти укладення договору сурогатного материнства в Україні(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 7. - С. 94-97, 2024) Гофельд, Г. С.; Hofeld, H. S.; Ганна ГофельдУ статті досліджені окремі аспекти укладення договору про сурогатне материнство в Україні. Визначено актуальність та обґрунтовано необхідність дослідження даної проблематики з метою недопущення порушення прав людини (сторін такого договору). Наголошено, що в Україні відсутній єдиний уніфікований нормативно-правовий акт, який би належним чином врегулював питання сурогатного материнства, у тому числі, й особливості укладення та умови договору сурогатного материнства (договору виношування вагітності). З’ясовано, що наразі жоден нормативно-правовий акт не містить розуміння терміну «договір про сурогатне материнство» та не визначає обов’язковості його нотаріального посвідчення. Окреслено чинні нормативно-правові акти, які визначають лише фрагментарні питання сурогатного материнства в Україні. Проаналізована судова практика щодо договору про сурогатне материнство та існуюча вже стала судова практика щодо відсутності підстав для визнання договору про виношування вагітності недійсним у зв`язку з недотримання нотаріальної форми. Наголошується, що удосконалення чинного законодавства України в частині договору про сурогатне материнство є вимогою часу. Визначення на рівні нормативно-правового акту сутності договору про сурогатне материнство, його істотних умов. прав та обов’язків сторін та їх відповідальності буде запорукою захисту прав таких сторін та головне – захисту прав дитини. Питання сутності договору сурогатного материнства в Україні та за кордоном неодноразово ставали предметом для наукових дискусій та спорів. У статті висвітлено, що незважаючи на чималу кількість наукових праць з обраної тематики, на сьогодні не вирішеними залишаються наступні питання: законодавче закріплення нотаріального посвідчення договору про сурогатне материнство; відповідальність сторін за невиконання умов договору; правову природу договору про сурогатне материнство; особливості реалізації договору про сурогатне материнство під час дії воєнного стану в Україні. Зазначене вкотре обумовлює актуальність та своєчасність даного наукового дослідження.Публікація Обмеження права власності на майно в умовах правового режиму воєнного стану в Україні(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2024. - Вип. 83, т. 1. - С. 256-260, 2024) Скриннікова, К. О.; Skrynnikova, K. O.; Катерина СкринніковаРозкрито питання обмеження права власності під час дії правового режиму воєнного стану та проаналізовано заходи, які можуть бути застосовані до майна. Зазначено, що однією з невирішених правових проблем сьогодення є проблема можливості та належної реалізації права власності на майно заходів та способів які можуть обмежувати права власників на майно під час дії воєнного стану. Автором при аналізі обмеження конституційного права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю наголошено на невизначеності в законодавстві механізму обмеження та відсутності деталізації в яких частинах може відбуватися обмеження прав власників. Досліджено такі заходи під час дії режиму воєнного стану, як примусове відчуження майна та вилучення майна. Розглядаючи способи примусового відчуження майна або вилучення майна в умовах воєнного стану, автором з’ясовано, що примусове відчуження майна має відбуватися за умови попереднього повного відшкодування майна або з наступним повним відшкодуванням вартості майна. Розглядаючи питання вилучення майна автор зазначає, що вилучення майна, в умовах правового режиму воєнного стану, відбувається без відшкодування вартості майна. Розкрито питання отримання компенсації за примусово відчужене майно, яке автор пропонує поділяти на два види попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна та наступна повна компенсація за примусово відчужене майно. Розглянуто питання прийняття рішення про запровадження та виконання заходів примусового відчуження майна або вилучення майна та здійснення такого рішення. Автором у статті присвячено уваги питанню повернення примусово відчуженого майна, що збережене після скасування правового режиму воєнного стану та правовим підставам і умовам такого повернення майна. Стверджено, що реалізація права власності під час дії правового режиму має обмежений характер, оскільки діє тимчасовий режим під час якого повна реалізація права власності не завжди є можливою.Публікація Sambo у сімейному праві Швеції: бути партнером означає більше, ніж жити разом(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 64-65, 2024) Горобець, Н. О.; Horobets, N. O.; Наталія ГоробецьНаголошено, що шведське законодавство акцентує увагу на рівноправ'ї та партнерстві в сімейних відносинах sambo, в той час як українське законодавство регулює фактичне співжиття без реєстрації шлюбу, забезпечуючи лише майнові права та обов'язки для партнерів.