Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Відшкодування моральної шкоди закладам вищої освіти, завданої через війну(Українська і польська молодь: спільне майбутнє – безпечна Європа: матеріали міжнар. молодіж. кругл. столу (м. Харків, 28 листоп. 2024 р.). – Харків: ХНУВС, 2024. – С. 13-17, 2024) Глазкова, В. О.; Hlazkova, V. O.Зазначено, що сьогодні у вітчизняному законодавстві відсутній спеціальний механізм компенсації моральної шкоди, спричиненої війною для юридичних осіб, окрім загальноприйнятого – звернення із позовом до суду. Проте, юридичні особи мають право на таке відшкодування і притягнення винних до відповідальності.Публікація Визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану(Слово Національної школи суддів України. – 2024. – № 2. – С. 135–148, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; Олександр КухарєвСтаття присвячена виявленню особливостей розгляду цивільних справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Проаналізовано найбільш поширені обставини, якими спадкоємці пояснюють неприйняття спадщини в умовах воєнного стану: перебування на час відкриття спадщини за межами України; проживання на час відкриття спадщини в місцевості, що перебувала під окупацією або в зоні активних бойових дій; хвороба; необізнаність про наявність заповіту, складеного на користь позивача.Документ Ключові дискусійні особливості нормативної бази речового права(Актуальні проблеми правотворчості в Україні : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 139-141, 2024) Сербенюк, С. О.; Serbenyuk, S. O.У даній роботі основну увагу приділено короткому переліку основних дискусійних моментів нормативної правової бази речового права України.Документ Відшкодування збитків за неналежне виконання (невиконання) своїх обов’язків сторонами договору про надання юридичних послуг(Право і суспільство. – 2024. – № 4. – С. 100-113, 2024) Чумак, Р. В.; Chumak, R. V.; Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Стаття присвячена проблемі відшкодування збитків за неналежне виконання договорів про надання юридичних послуг, яка залишається однією з найактуальніших у цивільному праві. Автори статті відзначають, що аналіз судової практики демонструє, що вимоги щодо відшкодування збитків займають значну частину серед судових позовів у сфері надання юридичних послуг. Відповідно, автори вважають, що проблема відповідальності виконавця юридичної послуги, і зокрема питання можливості відшкодування збитків за неналежне виконання (невиконання) своїх обов’язків сторонами про надання юридичних послуг, викликає найбільше проблемних питань з точки зору як доктрини цивільного права, так і практики правозастосування. Автори у статті зазначають, що відшкодування збитків, заподіяних поведінкою виконавців юридичних послуг, пов’язане з необхідністю встановлення наступних обставин: наявність збитків, протиправність поведінки виконавців, причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою виконавців і збитками, що виникають у замовника, вина заподіювача шкоди. Найбільш проблемним аспектом установлення вищезгаданих обставин є визначення протиправності в разі надання виконавцями юридичних послуг неналежної якості, особливо за тими випадками надання юридичних послуг, де сама предметна поведінка виконавця є об’єктом послуги. Бездіяльність виконавців, тобто абсолютне невиконання своїх обов’язків за договором, є очевидним правопорушенням, що не містить у собі певних складнощів юридичної кваліфікації. Установлення факту заподіяння збитків і таких умов відповідальності, як причинно-наслідковий зв’язок і вина, має певну специфіку, але не містить принципових відмінностей порівняно з іншими випадками відшкодування шкоди в договірних зобов’язаннях. В роботі зазначається, що замовники юридичних послуг звертаються з позовними вимогами про відшкодування майнової шкоди переважно тоді, коли виконавці достатньо грубо порушують договір, не дотримуючись принципів законності, добросовісності та розумності. Автори обґрунтовують положення про те, що підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, що утворюється дослідженими вище умовами відповідальності, кожна з яких не є самодостатньою. Тільки їх сукупний прояв утворюватиме підставу для несення виконавцем юридичної послуги відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних замовникові таких послуг.Публікація Правова природа одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця(Правова держава. – 2024. – Вип. 55. – С. 104–122, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.; Олександр КухарєвThe article is devoted to the clarification of the legal nature of one-time monetary assistance in the event of the death of a serviceman, as well as the corresponding personal order regarding this assistance in the event of his death. It is a well-founded position that such assistance is not an element of the composition of the inheritance, taking into account its specific features. Thus, unlike the heirs, recipients of the aid under investigation do not acquire the duties of a deceased serviceman and are not required to notify creditors of the latter’s death. In addition, the right to receive a one-time cash benefit in the event of the death of a serviceman is exercised within three years from the date of the emergence of such a right, which is related to the date specified in the person’s death certificate. Recipients of one-time cash assistance do not coincide with the circle of heirs according to the law of the first order. It is emphasized that the terminology of inheritance law does not apply to such assistance. In particular, persons who are entitled to receive a one-time cash benefit are not named as heirs, the time of the death or death of a serviceman is not indicated as the time of the opening of the inheritance, etc. The right to receive the researched assistance arises as a result of the person’s death, which makes inheritance impossible in this case. The essence of universal legal succession is the transfer of rights and obligations from the testator to his heirs. It is emphasized that the one-time monetary assistance in the event of the death of a serviceman has a compensatory nature, which is aimed at materially supporting family members (parents, children, spouse) and dependents of a deceased serviceman after the loss of a loved one. A military serviceman’s personal order to pay a one-time cash benefit to a certain person in the event of his death (death) is not a type of will. In its essence, this personal order is close to the order of a depositor of a bank (financial institution) in the event of his death, which is defined in Part 1 of Art. 1228 of the Civil Code of Ukraine.Документ Особливості визнання спадщини відумерлою в доктрині цивільного права та практиці правозастосування(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 5. - С. 182-187, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Автором досліджується проблема відумерлості спадщини. Проблемність цього правового феномена також зумовлена відсутністю його законодавчого визначення, спірності щодо правової природи відносин відумерлості спадщини. Про актуальність цієї проблеми свідчить й те, що в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення доречно припустити збільшення об’єктів відумерлого майна внаслідок неможливості спадкоємців прийняти спадщину (загибель у результаті воєнних дій, виїзд на постійне місце проживання в інші країни тощо), руйнування та пошкодження майна. Тому в умовах воєнного стану процедура взяття на облік та використання відумерлого майна на рівні територіальних громад може бути переглянута. В роботі відзначено, що відумерлість спадщини за своєю правовою природою не може розглядатись як спадково-правова дефініція, через те що: вона базується на обов’язку, а не на праві прийняття спадщини; її мета полягає в задоволенні суспільного інтересу щодо підтримки стабільності майнових відносин у суспільстві; вона є правонаступництвом. Автором доводиться, що конструкція інтересу в системі правовідносин відумерлості спадщини має комплексність і поєднує суспільний (соціальний) та економічний (майновий) інтереси. Суспільний (соціальний) інтерес полягає у збереженні стабільності майнових відносин у суспільстві. Економічний (майновий) інтерес має публічну та приватну спрямованість, зокрема задовольняє інтереси територіальної громади як набувача права власності, так і особи-кредитора щодо задоволення зобов’язань спадкодавця за рахунок відумерлого майна. При цьому публічний суб’єкт приймає на себе тягар зобов’язань спадкодавця іноді не у власних інтересах, а з метою задоволення стабільності майнових відносин у суспільстві. Процедура визнання спадщини відумерлою має такі етапи: виявлення відумерлого майна, зокрема з повідомлень сусідів, балансоутримувача житлового фонду; обстеження виявленого майна, про що складається акт; проведення збору інформації щодо наявності статусу відумерлого майна; у випадку встановлення факту руйнування (знищення) комісією висувається пропозиція щодо припинення права власності на такий об’єкт; підготовка заяви до суду про визнання спадщини відумерлою та передачу майна у комунальну власність; розгляд справи за правилами окремого провадження; прийняття рішення суду про передачу відумерлої спадщини у комунальну власність; рішення сесії органу місцевого самоврядування щодо набуття права комунальної власності на відумерле майно; державна реєстрація власності за відповідною територіальною громадою; утримання та використання відумерлого майна.Документ Особливості спадщини як об’єкта цивільних прав(Правова держава. – 2021. – Вип. 42. – С. 164-170, 2021) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Стаття присвячена виявленню особливостей спадщини як об’єкта цивільних прав шляхом визначення та характеристики її ознак. Підкреслюється, що нормативне регулювання спадщини характеризується диспозитивністю, оскільки законом закріплений відкритий (невичерпний) перелік прав та обов’язків, що утворюють її склад. В окремих випадках до складу спадщини включаються також певні правові утворення, які на час відкриття спадщини ще не набули форми суб’єктивного цивільного права. Наголошується, що права є основним елементом складу спадщини, тоді як обов’язки – додатковим.Документ Про розуміння значення державної реєстрації права власності на спадщину(Правова держава. – 2024. – Вип. 53. – С. 113–123, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Стаття присвячена з’ясуванню значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах з урахуванням чинного законодавства України, положень вітчизняної правової доктрини та матеріалів судової практики. Обґрунтовано, що у сфері спадкування державна реєстрація права власності має специфіку, іманентно зумовлену особливостями універсального спадкового правонаступництва, що характеризується безперервністю існування прав та обов’язків при зміні їх носіїв. Тим самим забезпечується стабільність майнового обороту шляхом запобігання стану правової невизначеності майна, власник якого помер. Наголошено, що державна реєстрація права власності на спадщину має правопідтверджуючий, а не правовстановлюючий характер. Зважаючи на дію правила зворотної сили прийняття спадщини, закріпленого в частині 5 статті 1265 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно виникає у спадкоємця ретроспективно з часу відкриття спадщини, а не з моменту державної реєстрації прав на неї, незалежно від правового режиму спадкового майна (рухоме, нерухоме). Юридичним фактом, що породжує набуття права власності на спадкове майно зі зворотною дією у часі спадкоємцем, є прийняття ним спадщини. Хоча до здійснення державної реєстрації права власності спадкоємець обмежений у можливості розпоряджатися успадкованим нерухомим майном. Таке обмеження не є абсолютним і стосується передусім відчуження об’єктів, що входять до складу спадщини. У статті доводиться, що значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах виявляється у двох аспектах: 1) підтвердження права власності на спадщину; 2) припинення спадкових правовідносин, які трансформуються у відносини власності. Внаслідок здійснення державної реєстрації права власності, відповідне майно втрачає правовий режим спадкового, а особа – статусу спадкоємця. Окреслено три юридичні факти, що впливають на правовий режим спадкового майна: відкриття спадщини, прийняття спадщини та державна реєстрація права власності на неї.Публікація Peculiarities of the regulation of personal non-propertyrightswhen concluding sportscontracts(SPORT TK-EuroAmerican Journal of Sport Sciences. – 2023. – Vol. 12, Suppl. 2. – Article 30, 2023) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.; Svitlana IasechkoУ статті розглядається регулювання особистих немайнових прав спортсменів у контексті сучасних договірних конструкцій, які використовуються в їх професійній діяльності. Автор обґрунтовує, що контракти, які використовуються в професійному спорті, мають свої особливості. У статті проаналізовано європейське та українське законодавство та індивідуальні договори за участю спортсменів, що дає змогу зробити висновок про наявність та використання нетипових договірних конструкцій у цій сфері. Загалом у статті наголошується на необхідності використання договірних конструкцій для регулювання не лише професійної діяльності спортсменів, а й регулювання особистих немайнових прав, що є більш ніж актуальним у сучасних умовах.Документ Legal regulation of intellectual property in sports(SPORT TK-EuroAmerican Journal of Sport Sciences. – 2022. – Vol. 11, Suppl. 2. – Article 45, 2022) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.; Zaitsev, O. L.; Зайцев, О. Л.; Pokusa, P.; Saienko, V.; Саєнко, В.; Harashchuk, I.Використання прав інтелектуальної власності у сфері спорту на даний момент є одним із найпотужніших джерел фінансування спорту, спортивних заходів та різноманітних спортивних заходів. Проте, на жаль, спортивні організації та індивідуальні правовласники стикаються з проблемами щодо питань захисту. Існує нагальна потреба забезпечити захист цих прав і зміцнити їхній потенціал для отримання доходу від них. Використання інтелектуальної власності в сучасних умовах є значним фінансовим активом спортивної сфери. Набуваючи права інтелектуальної власності, спортивні організації, спортсмени та інші правовласники часто відчувають потребу в правовому регулюванні, захисті та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, оскільки це є передумовою їх подальшого прибуткового використання. Тому дане дослідження було спрямоване на вивчення особливостей правового забезпечення, реалізації та захисту прав інтелектуальної власності у сфері спорту.