Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Принцип судового керівництва в цивільному судочинстві : дисертація(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Яцина, В. Б.; Yatsyna, V. B.; Кройтор, В. А. - науковий консультантДисертація присвячена дослідженню сутності принципу судового керівництва, можливих напрямів реалізації у здійсненні цивільного судочинства й місця в системі принципів цивільного судочинства, взаємозв’язків з іншими основними функціональними принципами цивільного судочинства. Визначено теоретико–правові та методологічні засади дослідження принципу судового керівництва в цивільному судочинстві. У праці розглядаються теоретичні розробки та доктринальні наукові підходи до принципу судового керівництва як одного з основних функціональних принципів цивільного процесуального права, розуміння його сутності та юридичної природи, а також окремі аспекти історичного розвитку та новітнє розуміння досліджуваного принципу в контексті висновків, сформованих практикою Європейського суду з прав людини.Документ Інструментальні аспекти пропорційності в цивільному судочинстві(Право і безпека. – 2022. – № 2 (85). – С. 169-178, 2022) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XДосліджено роль пропорційності як інструмента подолання правової невизначеності при застосуванні судами принципів і норм права в сучасному цивільному судочинстві. Наголошено, що справедливим є судочинство, в якому гарантується збалансоване, обґрунтоване необхідністю обмеження можливостей у реалізації процесуально-правових інтересів та здійсненні прав, а також дотримання встановленої законом процедури. Зроблено висновок, що пропорційність – це інструментальний принцип, що дозволяє забезпечити правовий дискурс, який є засобом досягнення збалансованого правового та соціального результату, з якими пов’язується забезпечення верховенства права під час здійснення владних повноважень.Документ Збалансованість інтересів як принцип сучасного правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності(Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 1. - С. 100-102, 2022) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Зазначено, що сучасне правове регулювання прав інтелектуальної власності однією зі своїх засад має баланс публічних та приватних інтересів. Однак сучасний розвиток суспільних відносин та світові тенденції приводять до зміни точки цього балансу. Основними факторами, які здійснюють зазначений вплив, є глобалізація та науково-технічний прогрес. Баланс змінюється на користь публічних інтересів, хоча при цьому в центрі уваги та піклування залишаються права та інтереси людини.Документ Дотримання балансу приватних та публічних інтересів у цифровому просторі(Порівняльно-аналітичне право. - 2018. - № 2. - С. 121-124, 2018) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682; Страшок, Є. В.; Strashok, Ye. V.У статті проведено аналіз дотримання балансу приватних та публічних інтересів у національній правовій моделі взаємовідносин у цифровому середовищі. Зазначається, що для сучасної держави важливий постійний, безперервний пошук балансу інтересів. З урахуванням цього держава має встановити чіткі та пропорційні законодавчі рамки обмеження прав людини з урахуванням особливостей функціонування Інтернету та специфіки правовідносин, які виникають та існують у цифровому правовому просторі.Документ Оцінка необхідності та допустимості процесуальної активності суду в процесі доказування у цивільній справі(Порівняльно-аналітичне право. – 2019. – № 4. – С. 100-104, 2019) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XУ статті висвітлено окремі аспекти дискреційних повноважень суду щодо доказування у цивільній справі. ЦПК України нарівні з положеннями про те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, тягар доказування у справі покладено на сторони та збирання доказів не є обов’язком суду, також містить окремі норми, що закріплюють дискреційні повноваження суду щодо збирання доказів з власної ініціативи суду. Автори погоджуються, що активна позиція суду з точки зору організації процесу виступає гарантією досягнення завдань цивільного судочинства. На основі аналізу нормативного закріплення підстав застосування судом повноважень щодо збирання доказів звертається увага на відносну визначеність у нормах ЦПК України таких підстав. Вказується, що ефективна реалізація національними судами дискреційних повноважень зі збирання доказів у справі з власної ініціативи вимагає чітких критеріїв для суддівського розсуду. Критерієм меж суддівського розсуду є принцип верховенства права та, зокрема, його складник – принцип пропорційності. Пропорційність має розглядатися як вимога врахування судом приватних інтересів учасників справи та публічних інтересів, пошук їх балансу у судочинстві. Зроблено висновок, що концепція чинного ЦПК України визначається тим, що автономія учасників справи має межі, зумовлені публічними інтересами у здійсненні судочинства та досягненні його завдань. Оскільки державою обов’язок доказування покладено на сторони, мають бути створені умови до змагального процесу, в якому забезпечено рівні (збалансовані) процесуальні можливості. Якщо засоби змагального характеру не реалізуються, судом має бути здійснено сприяння у встановленні обставин справи. Дискреційний порядок отримання доказів судом не обмежує процесуальні права учасника справи чи диспозитивні або змагальні засади, а навпаки, компенсує недостатні процесуальні засоби через неналежну процесуальну активність сторін. Процесуальна дія, вчинена із застосуванням розсуду суду, має свідчити про неупередженість, об’єктивність та необхідність у відповідній ситуації.