Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Сутність та місце корпоративної відповідальності в системі юридичної відповідальності(Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 171-178, 2024) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; Жорнокуй Валентина ГригорівнаУ поданій до обговорення статті проведено аналіз питань, пов’язаних зі з’ясування сутності та місця корпоративної відповідальності в системі юридичної відповідальності. Зроблено наголос, що така відповідальність є самостійним видом цивільно-правової відповідальності, порівняно із загальновизнаними різновидами останньої – договірною та деліктною відповідальністю. Доведено, що корпоративній відповідальності притаманні загальні ознаки юридичної відповідальності в цілому і цивільно-правової відповідальності зокрема. Аргументовано, що корпоративна відповідальність – це самостійний вид цивільно-правової відповідальності за порушення прав учасників корпоративних відносин та/або невиконання (неналежне виконання) ними корпоративних обов’язків, встановлених нормами корпоративного законодавства, статуту або корпоративного договору.Документ Співвідношення понять «правоздатність» та «дієздатність» у правосуб’єктності юридичної особи(Європейські перспективи. - 2018. - № 3. - С. 131-136, 2018) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.Стаття присвячена розгляду деяких теоретичних аспектів правосуб’єктності, зокрема, визначенню співвідношення понять «правоздатність» та «дієздатність» у правосуб’єктності юридичної особи. Обрана тема є актуальною, оскільки правосуб’єктність, як здатність конкретної особи бути суб’єктом цивільного права, носити «маску» учасника цивільних правовідносин, є однією з істотних властивостей суб’єкта, умовою його існування. На підставі проведеного наукового пошуку було зроблено висновок, що правосуб’єктність юридичної особи містить у собі дві складові частини – це правоздатність та дієздатність. Останні не є передумовою правосуб’єктності, як і навпаки. Аналіз чинного законодавства дозволив стверджувати, що організація може мати або універсальну, або обмежену правоздатність. При цьому, універсальна правоздатність виникає у момент створення юридичної особи, а обмежена – у момент вступу рішення суду про це в силу. Встановлено, що найбільш обґрунтованою та послідовною є та точка зору, відповідно до якої структура дієздатності містить у собі два елементи – це правочиноздатність та деліктоздатність. Правочиноздатність вказує на здатність суб’єкта своїми діями вчиняти правочини або навіть інші юридично значущі дії. Деліктоздатність – це здатність особи нести відповідальність за свої дії (бездіяльність). І якщо їх порівняти із поняттям дієздатності, то стає очевидним, що остання повністю поглинає як правочиноздатність, так і деліктоздатність. У свою чергу ліцензування, встановлення виключних видів діяльності інші чинники є встановленням певних меж дієздатності юридичної особи. Обсяг дієздатності юридичної особи також поставлено у залежність від настання певних умов.Документ Підстави виникнення, зміни та припинення корпоративних правовідносин(Вісник Національної академії правових наук України. – 2020. – Т. 27, № 1. – С. 39-57, 2020) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152Визначено коло підстав виникнення, зміни та припинення корпоративних правовідносин.