Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Публікація Reforming the System of Administrative and Territorial Organization in Ukraine and the Republic of Poland(Novum Jus. - 2023. - Vol. 17, No 1. - P. 69-97, 2023) Shatilo, V.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; Gudz, T. I.; Гудзь, Т. І.; Kudin, S.; Yarova, R.; Тетяна Гудзь; Марчук Микола ІвановичДосліджено історичні засади конституційно-правової реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Республіці Польща з аналізом конституційного законодавства обох країн, реалізації реформ та існуючих наукових підходів. Визначено можливості застосування польського досвіду конституційного моделювання територіального устрою в Україні. Приділено увагу основним напрямам реформування системи адміністративно-територіального устрою в Україні та Польщі на різних етапах їх історичного розвитку. Зазначається, що кожен період реформування адміністративно-територіального устрою цих держав характеризується різним ставленням до місцевого самоврядування. Це дозволило окреслити моделі системи адміністративно-територіального устрою України та Польщі та з’ясувати їх спільні та специфічні риси.Документ Трансформації польської демократії періоду ХХ – початку ХХІ століття(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2021. - № 2. - С. 5-10, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено та науково осмислено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Вказано на значимість впливу демократичних традицій польського народу на формування чинної моделі державного ладу Республіки Польща. Встановлено загальні хронологічні рамки кожного із періодів демократизації польського суспільства, починаючи з часів «шляхетської демократії». Визначено основні характеристики стадій демократичного розвитку Польщі аж до періоду сучасності. З’ясовано основні чинники, що вплинули на перебіг демократичного транзиту у Польській державі.Документ Територіальне самоврядування Республіки Польща як складник європейської регіональної стратегії(Прикарпатський юридичний вісник. – 2019. – Вип. 3 (28), т. 1. – С. 50-54, 2019) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано особливості впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. Досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості.Документ Правова природа Конституційного Трибуналу Республіки Польща(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2017. - Вип. 24. - С. 39-43, 2017) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті розкрито основні підходи щодо розуміння правової природи Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Вказано на те, що усі вони опосередковують зв’язок Конституційного Трибуналу із судовою гілкою влади і процесом здійснення правосуддя. Досліджено аргументи на користь кожного підходу, визначено їх плюси і мінуси. Звернено увагу на сучасне розширення змісту судової влади. На підставі аналізу зроблено висновок про особливу правову природу Конституційного Трибуналу, що дозволило визнати його окремим сегментом судової влади у Республіки Польща. Зосереджено увагу на певну дуалістичність ролі Конституційного Трибуналу у світлі членства Польської Республіки у Європейському Союзі.Документ Законодавча влада в Республіці Польща(Право і безпека. – 2018. – № 4 (71). – С. 22-28, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблематику дослідження конституційно-правових аспектів функціонування двопалатного парламенту в Республіці Польща. Установлено, що польська конституційна доктрина передбачає асиметричну двопалатну модель парламенту зі збереженням системної еквівалентності палат. Досліджено особливості правового статусу Сейму та Сенату як палат політичного представництва суверенної польської нації. З’ясовано особливості функціонального розмежування повноважень Сейму і Сенату у світлі національного та європейського законодавства.Документ Устрій і завдання місцевого (територіального) самоврядування в Республіці Польща(Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - Вип. 25. - С. 261-265, 2004) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено досвід перетворень, які мали місце у Польщі, особливо щодо проведення демократичних реформ. Показані завдання й устрій місцевого (територіального) самоврядування в країні.Документ Система органів судової влади Республіки Польща(Право і суспільство. - 2018. - № 3-1. - С. 306-313, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню проблематики правового врегулювання та організації судової гілки влади Республіки Польща після реформ 2017 р. Наголошується, що відповідно до Конституції судову владу у Польщі здійснюють вільні та незалежні суди (Верховний Суд, суди загальної юрисдикції, адміністративні суди, військові суди), а також трибунали - Конституційний трибунал і Державний трибунал, які утворюють окремий сегмент судової влади.Документ Територіальне самоврядування республіки Польща у контексті європейської інтеграції(Форум права. – 2011. – № 1. – С. 624–628, 2011) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено основні напрямки демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості. На підставі з’ясованих особливостей, зроблено висновок про те, що не вирівнювання диспропорцій між регіонами є основою для політики регіональної єдності, а саме усунення факторів, що зумовлюють таку нерівність.Документ Особенности развития концепции правового государства в Республике Польша(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 9/2 (Septembrie). – P. 100-104, 2018) Марчук, Н. И.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтатья посвящена исследованию особенностей развития концепции правового государства в Республике Польша. Отмечается, что именно немецкая идея правового государства была взята за основу при проектировании текста действующей Конституции Республики Польша. Указывается на важность практики Конституционного Трибунала для формирования систем (концепций) признаков Республики Польша как правового государства - материальной и формальной. Определяются основные характеристики Республики Польша как правового государства на современном этапе ее государственного развития. Обращается внимание на тот факт, что соблюдение принципов правового государства является непременным условием защиты всех основных ценностей, перечисленных в Договоре о Европейском Союзе, государством-членом которого является Республика Польша. Указывается на инструменты раннего предупреждения угроз правовому государству в ЕС и особенностях их применения в Республике Польша.Документ Конституційно-правові засади діяльності Президента Республіки Польща у військовій сфері(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2015. - № 6 (Decembrie). - С. 66-70, 2015) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню ролі президента в державному механізмі Республіки Польща, зокрема проблемі конституційно-правового врегулювання його компетенції у військовій сфері. Підкреслюється, що саме визнання права індивідуального, конституційно закріпленого та ідеологічно підкріпленого керівництва збройними силами за Президентом Республіки Польща, який водночас є главою держави та уособленням національної єдності, робить його гарантом політичної нейтральності й незалежності армії від усіх політичних сил, у тому числі й наявних політичних партій або груп. На підставі вищевказаного зроблено висновок про наявність у нього всіх необхідних силових важелів, необхідних для забезпечення суверенітету й територіальної цілісності польської держави.