Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Повноваження Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із парламентом(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2021. - № 4. - С. 13-17, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано наявні у польській конституційній практиці підходи щодо окреслення повноважень Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із Сеймом і Сенатом як палатами Парламенту. Виявлено залежність повноважень Президента Республіки Польща від його місця та ролі в механізмі здійснення влади, виділено окремі блоки повноважень Президента Республіки Польща щодо Сейму та Сенату, з’ясовано особливості впливу ідеї легалізму на наявні трактування обсягу повноважень Глави Польської держави у його взаємовідносинах із Парламентом.Документ Територіальне самоврядування Республіки Польща як складник європейської регіональної стратегії(Прикарпатський юридичний вісник. – 2019. – Вип. 3 (28), т. 1. – С. 50-54, 2019) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано особливості впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. Досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості.Документ Законодавча влада в Республіці Польща(Право і безпека. – 2018. – № 4 (71). – С. 22-28, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблематику дослідження конституційно-правових аспектів функціонування двопалатного парламенту в Республіці Польща. Установлено, що польська конституційна доктрина передбачає асиметричну двопалатну модель парламенту зі збереженням системної еквівалентності палат. Досліджено особливості правового статусу Сейму та Сенату як палат політичного представництва суверенної польської нації. З’ясовано особливості функціонального розмежування повноважень Сейму і Сенату у світлі національного та європейського законодавства.Документ Територіальне самоврядування республіки Польща у контексті європейської інтеграції(Форум права. – 2011. – № 1. – С. 624–628, 2011) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено основні напрямки демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості. На підставі з’ясованих особливостей, зроблено висновок про те, що не вирівнювання диспропорцій між регіонами є основою для політики регіональної єдності, а саме усунення факторів, що зумовлюють таку нерівність.Документ Особенности развития концепции правового государства в Республике Польша(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 9/2 (Septembrie). – P. 100-104, 2018) Марчук, Н. И.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтатья посвящена исследованию особенностей развития концепции правового государства в Республике Польша. Отмечается, что именно немецкая идея правового государства была взята за основу при проектировании текста действующей Конституции Республики Польша. Указывается на важность практики Конституционного Трибунала для формирования систем (концепций) признаков Республики Польша как правового государства - материальной и формальной. Определяются основные характеристики Республики Польша как правового государства на современном этапе ее государственного развития. Обращается внимание на тот факт, что соблюдение принципов правового государства является непременным условием защиты всех основных ценностей, перечисленных в Договоре о Европейском Союзе, государством-членом которого является Республика Польша. Указывается на инструменты раннего предупреждения угроз правовому государству в ЕС и особенностях их применения в Республике Польша.Документ Конституційно-правові засади діяльності Президента Республіки Польща у військовій сфері(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2015. - № 6 (Decembrie). - С. 66-70, 2015) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню ролі президента в державному механізмі Республіки Польща, зокрема проблемі конституційно-правового врегулювання його компетенції у військовій сфері. Підкреслюється, що саме визнання права індивідуального, конституційно закріпленого та ідеологічно підкріпленого керівництва збройними силами за Президентом Республіки Польща, який водночас є главою держави та уособленням національної єдності, робить його гарантом політичної нейтральності й незалежності армії від усіх політичних сил, у тому числі й наявних політичних партій або груп. На підставі вищевказаного зроблено висновок про наявність у нього всіх необхідних силових важелів, необхідних для забезпечення суверенітету й територіальної цілісності польської держави.Документ Державний трибунал Республіки Польща як квазісудова владна інституція(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2018. - № 2, Т. 2 (Aprilie). - С. 38-41, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСеред передбачених Конституцією органів польської влади окреме місце посідає Державний трибунал, який разом із Конституційним трибуналом утворює окремий сегмент судової влади. Визначено юрисдикцію та функції даного органу. Встановлено, що основними конституційними функціями Державного трибуналу є вирішення питання про конституційну та кримінальну відповідальність президента та членів ради міністрів. Зазначено, що провадження в справі, здійснюване Державним трибуналом, проходить дві інстанції. З’ясовано специфіку діяльності кожної з інстанцій. Визначено кваліфікаційні вимоги до членів Державного трибуналу. На підставі проведеного аналізу діяльності Державного трибуналу автор доходить висновку про потребу модифікації способу формування його складу.Документ The political regime of the Republic of Poland: the main issues and challenges of that time(Visegrad journal on human rights. – 2018. - № 2/1. – P. 102-106, 2018) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню основних проблем та викликів при здійсненні політичного режиму в Республіці Польща. Зазначається, що зростання іміджу та впливу Польщі на зовнішній арені, супроводжувалося й певними негативними проявами, що мали місце у ЄС та безпосередньо в Польщі. Робиться висновок, що саме криза мультикультурального середовища Європейського Союзу та практика «подвійних» стандартів, посилена ментальними особливостями польського народу, а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил пробудили у польському суспільстві та політикумі праві сили, представлені партіями крайніх націоналістів та релігійних фундаменталістів. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і справедливість», яка, наряду із соціально орієнтованими проектами, почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС.Документ Основні напрямки реформування виборчого законодавства України(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 4 (75). - С. 34-41, 2016) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X; Черхавський, М. В.; Cherkhavskyi, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7922-4901Розглянуто актуальні питання регулювання окремих положень інституту виборів народних депутатів України. Проблему функціонування представницької демократії розглянуто крізь аналіз елементів виборчої системи із завданням теоретичного моделювання найбільш оптимального варіанту набору елементів виборчої системи, яка зможе відобразити реальний стан представництва в парламенті. Проведено теоретико-правовий аналіз таких складових виборчої системи, як виборчий округ, виборчий (партійний) список, способи голосування. Негативно охарактеризовано положення виборчого законодавства у питанні використання інституту закритих партійних списків.