Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
28 результатів
Результати пошуку
Документ Міжнародно-правовий аспект забезпечення права особи на громадянство в умовах війни та окупації територій(Південноукраїнський правничий часопис. - 2022. - № 4, ч. 3. - С. 259-266, 2022) Радченко, О. І.; Radchenko, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1572-8048Висвітлено питання забезпечення одного з найбільш вагомих для сучасної людини конституційних прав у політичній сфері – право на громадянство. Проаналізовано найбільш поширені форми порушення права особи на громадянство в умовах збройної агресії та воєнної окупації. Зазначено, що росія як держава-окупант на окупованих нею територіях цілеспрямовано порушує права громадян України, зокрема здійснює політику тотального примусового нав’язування свого громадянства шляхом погроз, шантажу, залякування, підкупу, створення нестерпних умов проживання для громадян України на окупованих територіях, які відмовляються від такого свавільного набуття громадянства держави-окупанта. Розглянуто низку положень ключових міжнародних універсальних і регіональних актів у сфері прав людини, які закріплюють право людини на громадянство та гарантії його реалізації. Детально проаналізовано зміст Європейської конвенції про громадянство 1997 р. – фундаментального регіонального міжнародного акту, що по суті запроваджує певний загальнений стандарт у сфері правової регламентації інституту громадянства в країнах-членах Ради Європи. Звернено увагу на неприпустимості примусового, силового навернення українських громадян у громадянство росії. Акцентовано увагу на доцільності розмежування термінів «паспортизація» й «громадянизація».Документ Нормативно-правова регламентація права на достатній життєвий рівень у законодавстві України(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 22-24, 2021) Мальцев, В. В.; Maltsev, V. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0214-8976Зазначено, що нормативно-правова регламентація права на достатній життєвий рівень в України включає ратифіковані Україною міжнародно-правові акти у сфері захисту прав людини, Конституцію України, закони та підзаконні нормативно-правові акти. Водночас, незважаючи на досить широкий перелік цих актів, в нашій державі право на достатній життєвий рівень сьогодні масово порушується, наслідком чого є низький життєвий рівень і зубожіння громадян. Стверджено, що положення нормативно-правових актів мають швидше декларативний характер, а їх наявність не може розглядатися як дієва гарантія забезпечення права громадян України на достатній життєвий рівень.Документ Сучасний стан забезпечення прав та свобод людини та громадянина в Україні(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 18-20, 2021) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0750-7344Підкреслено, що на сучасному етапі розвитку України проблема забезпечення прав і свобод особи набуває особливого значення, адже у сучасному світі ступінь забезпеченості прав і свобод особи є ціннісним орієнтиром, який свідчить про досягнутий рівень демократії держави, ступінь розвиненості суспільства. Держава повинна визнавати людину найвищою соціальною цінністю, установлювати, легітимувати, охороняти її права і свободи, забезпечувати їх фактичне здійснення.Документ Доктринальні та конституційні засади феномену юридичної відповідальності держави(Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2022. - № 3. - С. 95-105, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Визначено особливості конституційної інституціоналізації юридичної відповідальності держави, а також запропоновано шляхи подальшої конкретизації цієї відповідальності в галузевому законодавстві та реалізації відповідних конституційних правоположень у взаємовідносинах людини з державою.Документ Рівноправність громадян чи національна безпека: пріоритети державної політики в умовах війни(Захист та дотримання прав громадян органами Національної поліції України в умовах воєнного стану : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 7 груд. 2022 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2022. – С. 58-60, 2022) Радченко, О. І.; Radchenko, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1572-8048Наголошено, що інститут позбавлення громадянства має право на існування в Україні, але його застосування має бути жорстко обмежено законодавцем: по-перше, лише періодом воєнного стану, а по-друге, мають бути передбачені ефективні запобіжники можливим зловживанням державою цією досить грізною, у якійсь мірі навіть відчутно болючою для людини, юридичною зброєю. Вона не повинна перетворитися на засіб зведення владою особистих рахунків з політичними опонентами та у жодному випадку не порушувати основоположні принципи міжнародного гуманітарного права.Документ Державна політика у сфері захисту прав і свобод людини в умовах воєнного стану(Захист та дотримання прав громадян органами Національної поліції України в умовах воєнного стану : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 7 груд. 2022 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2022. – С. 14-16, 2022) Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517Визначено, що діяльність органів поліції із захисту прав і свобод людини та громадянина є складовою державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану. Наголошено, що основоположні права людини і громадянина не підлягають обмеженню навіть у період дії воєнного стану, оскільки без забезпечення їх гарантування неможливе існування людини у демократичній державі, якою є Україна, попри те, що росія веде проти неї повномасштабну війну.Документ Місцеві вибори у країнах Європейського Союзу та Україні: порівняльна характеристика(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 70. – С. 119-123, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X; Гудзь, Л. В.; Hudz, L. V.Проведено порівняльний аналіз виборчого законодавства країн ЄС та України на місцевому рівні. Надано пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства України з урахуванням досвіду Європейського Союзу.Документ Захист прав людини, пов’язаного з порушенням ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) в умовах збройного конфлікту(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 70. – С. 141-145, 2022) Розумовський, О. С.; Rozumovskyi, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0906-564XПроаналізовано міжнародно-правові норми у сфері захисту прав людини та її основоположних свобод, що застосовується під час збройних конфліктів міжнародного та неміжнародного характеру та характеру взаємодії міждержавного співробітництва країнами між собою у сфері захисту прав людини, пов’язаних з порушенням ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – права на життя.Документ Питання гендерної рівності у рішеннях Конституційного Суду України(Соціально-гуманітарні виміри правової держави : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпро, 27 жовтня 2022 р.). - Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2022. - С. 175-178., 2022) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9468-0497Акцентовано увагу на різниці між поняттями «стать» та «гендер». Проаналізовано особливості гендерної політики в Україні та необхідності забезпечення рівності прав жінки і чоловіка. Зазначається, що ключова роль юридичних позицій Конституційного Суду України полягає в тому, що вони допомагають усвідомити необхідність поваги гідності людини, а відтак і гендерної приналежності, як основного конструктивного соціального елемента, заснованого на генерованих суспільством відмінностях між статями.Документ Основні доктринальні підходи до розуміння функції «хранителя» конституції Президента Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 72, ч. 2. – С. 241-246, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті окреслюються основні доктринальні підходи до розуміння ролі Президента Республіки Польща щодо охорони Конституції Польської держави. Констатується, що попри той факт, що охорона Конституції законодавчо визнається однією із ключових функцій Президента Республіки Польща як глави держави, у польській конституційній доктрині відсутнє чітке бачення реального наповнення даної функції відповідними повноваженнями. Акцентується, що дана ситуація обумовлена наявним у Польщі різновидом республіканської форми правління та специфікою польської моделі поділу влад. Доводиться, що тлумачення Конституції, яке міститься в офіційних актах, виданих Президентом, має перевагу над тлумаченням інших державних органів щодо повноважень, які здійснюються цими органами, а також коли між Президентом та іншим центральним конституційним органом держави трапляються суперечливі або навіть конфліктні ситуації. Зроблено висновок, що із функції «хранителя» Конституції випливає «презумпція правоти» Президента Республіки Польща перед іншими органами влади. Зазначається, що лише винесення Конституційним Трибуналом остаточного рішення щодо компетенційної суперечки може скасувати тлумачення Президента, спростовуючи його інтерпретацію відповідних положень Конституції, що ґрунтується на конкретних преференціях тлумачення Президента як «хранителя Конституції». Підкреслюється, що нагляд Президента Республіки Польща за дотриманням Конституції, очевидно, також означає особливу турботу про дотримання Конституції самим Президентом як невід’ємною інституційною складовою системи органів державної влади. Резюмується, що конкретизація і доповнення принципу легалізму, вираженого у ст. 7 Конституції Республіки Польща, викладена у ч. 3 ст. 126, невипадково міститься в тій самій статті, що і положення ч. 1 та 2, визначаючи основні функції (завдання) Президента. Тому Президент Республіки Польща як «хранитель» Конституції може виконувати ці та інші передбачені законом функції, причому не лише на основі повноважень, визначених у конкретних положеннях Конституції та законів, а й на основі уповноважуючих норм, системно сконструйованих на основі конституційних або законодавчих положень.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »