Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Публікація Конституційний контроль як напрям правоохоронної діяльності держави(Проблеми сучасної поліцеїстики : тези доп. IV наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 27 червня 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 116-118, 2024) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Лазарєв Віктор ВікторовичАкцентовано увагу на розмаїтті видів правоохоронної діяльності. Визначено призначення конституційного контролю. Проведено характеристику конституційного контролю. Зауважено, що конституційний контроль як напрям правоохоронної діяльності є невід'ємною частиною демократичної держави, спрямованою на підтримання справедливості та захисту конституційних прав.Документ Основні доктринальні підходи до розуміння функції «хранителя» конституції Президента Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 72, ч. 2. – С. 241-246, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті окреслюються основні доктринальні підходи до розуміння ролі Президента Республіки Польща щодо охорони Конституції Польської держави. Констатується, що попри той факт, що охорона Конституції законодавчо визнається однією із ключових функцій Президента Республіки Польща як глави держави, у польській конституційній доктрині відсутнє чітке бачення реального наповнення даної функції відповідними повноваженнями. Акцентується, що дана ситуація обумовлена наявним у Польщі різновидом республіканської форми правління та специфікою польської моделі поділу влад. Доводиться, що тлумачення Конституції, яке міститься в офіційних актах, виданих Президентом, має перевагу над тлумаченням інших державних органів щодо повноважень, які здійснюються цими органами, а також коли між Президентом та іншим центральним конституційним органом держави трапляються суперечливі або навіть конфліктні ситуації. Зроблено висновок, що із функції «хранителя» Конституції випливає «презумпція правоти» Президента Республіки Польща перед іншими органами влади. Зазначається, що лише винесення Конституційним Трибуналом остаточного рішення щодо компетенційної суперечки може скасувати тлумачення Президента, спростовуючи його інтерпретацію відповідних положень Конституції, що ґрунтується на конкретних преференціях тлумачення Президента як «хранителя Конституції». Підкреслюється, що нагляд Президента Республіки Польща за дотриманням Конституції, очевидно, також означає особливу турботу про дотримання Конституції самим Президентом як невід’ємною інституційною складовою системи органів державної влади. Резюмується, що конкретизація і доповнення принципу легалізму, вираженого у ст. 7 Конституції Республіки Польща, викладена у ч. 3 ст. 126, невипадково міститься в тій самій статті, що і положення ч. 1 та 2, визначаючи основні функції (завдання) Президента. Тому Президент Республіки Польща як «хранитель» Конституції може виконувати ці та інші передбачені законом функції, причому не лише на основі повноважень, визначених у конкретних положеннях Конституції та законів, а й на основі уповноважуючих норм, системно сконструйованих на основі конституційних або законодавчих положень.Документ Конституційно-правове регулювання інституту обмеження прав і свобод людини і громадянина: порівняльний аналіз(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2013. - Вип. 21, ч. 2, т. 1. - С. 124-126, 2013) Жильнікова, Н. Д.; Zhylnikova, N. D.Стаття присвячена питанням конституційно-правового регулювання інституту обмеження прав і свобод людини і громадянина в межах Конституції України, Німеччини, Польщі, Португалії, Білорусі. Проведено аналіз міжнародно-правових актів щодо обмеження прав і свобод людини і громадянина.Документ Конституционные основы обеспечения права человека на здоровье: сравнительно-правовой аспект(Georgian medical news = Медицинские новости Грузии. - Тбилиси - New York, 2020. - № 3 (300). - С. 140-146, 2020) Шевченко, А. Е.; Shevchenko, A.; Кудин, С. В.; Kydin, S.; Светличний, А. П.; Svitlychnyy, O.; Коротун, Е. Н.; Korotun, O.; Загуменная, Ю. А.; Zagumenna, Yu.O.; Загуменна, Ю. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363Целью статьи является на основе компаративно-правового исследования общих и отличительных черт конституционного обеспечения определить права человека на здоровье в Украине, Чешской и Польской Республиках. Задача – на основании анализа опыта Чехии и Польши в этом направлении наметить пути усовершенствования конституционного законодательства Украины в этой сфере. Установлено, что конституционное обеспечение права на здоровье человека в Украине содержится не только в Основном законе, но и в ряде конституционно-правовых актов; проведенный анализ соответствующих норм выявил несовершенство дефиниций понятий и терминов, которые должны отражать указанное право. Установлено, что проблемами в сфере здравоохранения в Украине являются: отсутствие постоянной Концепции построения новой национальной системы здравоохранения, медлительность проведения медицинской реформы, которая началась только в 2017 г., и отказ от советской централизованной системы управления охраной здоровья населения. Установлено, что Конституции Украины, Польской и Чешской Республик имеют общие черты относительно формулировки конституционных принципов обеспечения права человека на здоровье. Выявлено, что опыт организации системы здравоохранения в Польше и Чехии диктует необходимость внесения изменений в конституционно-правовые акты Украины, которые следует направить на более четкую формулировку дефиниций основных понятий и терминов, определяющих право на здоровье человека, формирование децентрализованной системы здравоохранения, отвечающей основным принципам политики ЕС в сфере здравоохранения.Документ Нормативне закріплення академічної свободи в конституційному законодавстві зарубіжних країн(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право . - 2012. - Вип. 20, ч. 1, т. 1. - С. 165-168, 2012) Маслова, Н. Г.; Maslova, N. H.У статті узагальнено зарубіжний досвід нормативного закріплення академічної свободи, а також визначено основні доктринальні підходи до конституційно-правового регламентації даної свободи та окремих її елементів. Обґрунтовано висновок, що країни СНД в аспекті юридичного закріплення й гарантування академічної свободи на сьогодні суттєво відстають від провідних держав західної демократії.Документ Особенности развития концепции правового государства в Республике Польша(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 9/2 (Septembrie). – P. 100-104, 2018) Марчук, Н. И.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтатья посвящена исследованию особенностей развития концепции правового государства в Республике Польша. Отмечается, что именно немецкая идея правового государства была взята за основу при проектировании текста действующей Конституции Республики Польша. Указывается на важность практики Конституционного Трибунала для формирования систем (концепций) признаков Республики Польша как правового государства - материальной и формальной. Определяются основные характеристики Республики Польша как правового государства на современном этапе ее государственного развития. Обращается внимание на тот факт, что соблюдение принципов правового государства является непременным условием защиты всех основных ценностей, перечисленных в Договоре о Европейском Союзе, государством-членом которого является Республика Польша. Указывается на инструменты раннего предупреждения угроз правовому государству в ЕС и особенностях их применения в Республике Польша.Документ Конституційно-правові засади діяльності Президента Республіки Польща у військовій сфері(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2015. - № 6 (Decembrie). - С. 66-70, 2015) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню ролі президента в державному механізмі Республіки Польща, зокрема проблемі конституційно-правового врегулювання його компетенції у військовій сфері. Підкреслюється, що саме визнання права індивідуального, конституційно закріпленого та ідеологічно підкріпленого керівництва збройними силами за Президентом Республіки Польща, який водночас є главою держави та уособленням національної єдності, робить його гарантом політичної нейтральності й незалежності армії від усіх політичних сил, у тому числі й наявних політичних партій або груп. На підставі вищевказаного зроблено висновок про наявність у нього всіх необхідних силових важелів, необхідних для забезпечення суверенітету й територіальної цілісності польської держави.