Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Конституційно-правові аспекти механізму юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(Наше право. - 2023. - № 1. - С. 155-161, 2023) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.Досліджено механізм юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошено, що в Україні визнається діяльність міжнародних судових установ і відповідних органів міжнародних організацій задля захисту прав людини. Підкреслюється роль Конвенції у розкритті матеріально- й процесуально-правових особливостей притягнення держави до юридичної відповідальності за порушення у галузі прав людини, шо зобов’язує дотримуватися прав і основоположних свобод людини, що гарантовані як самою Конвенцією, так і протоколами до неї, через можливість звернення громадян України після використання ними всіх національних засобів правового захисту, за захистом своїх прав і свобод безпосередньо до Європейського суду з прав людини.Документ Доктринальні та конституційні засади феномену юридичної відповідальності держави(Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2022. - № 3. - С. 95-105, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Визначено особливості конституційної інституціоналізації юридичної відповідальності держави, а також запропоновано шляхи подальшої конкретизації цієї відповідальності в галузевому законодавстві та реалізації відповідних конституційних правоположень у взаємовідносинах людини з державою.Документ Конституційно-правові проблеми розвитку інститутів прямого народовладдя сучасної України в контексті посилення юридичної відповідальності держави(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 6. - С. 26-34, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974Наголошено на тісному змістовному й функціональному зв’язку між удосконаленням інститутів прямого народовладдя та підвищенням рівня юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством, що цілковито вписується в контекст моделі відповідального конституційного правління, яку розбудовує Україна на шляху євроінтеграції. Зауважено, що конституційно-правове вдосконалення інститутів безпосереднього народовладдя в Україні має спиратися на чітку конституційну основу та новітні доктринально-правові напрацювання; сприяти інтегруванню безпосередньої та представницької демократії в єдиному механізмі народовладдя; сприяти подальшій диференціації системи інститутів прямого народовладдя та появі й конституційно-правовій інституціалізації її нових видів; розширенню прав громадян України під час реалізації форм безпосереднього народовладдя; передбачати суттєву процесуалізацію відповідних матеріальних норм, їх доповнення належними гарантіями та санкціями юридичної відповідальності за їх порушення; забезпечувати поєднання загальнодержавних, регіональних та локальних форм прямого народовладдя тощо.Документ Відповідальність Парламенту України в системі юридичної відповідальності держави: конституційно-правовий аналіз(Право України. - 2019. - № 7. - С. 198-217, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974Визначено у конституційно-правовому ракурсі особливості відповідальності Парламенту в системі юридичної відповідальності держави. Надано конституційно-правовий аналіз юридичної відповідальності Парламенту України, зокрема: загальнотеоретичні та конституційно-правові засади такої відповідальності; зв’язок між відповідальністю Парламенту та відповідальністю держави; своєрідність конституційно-правового закріплення інституту юридичної відповідальності Верховної Ради України та практики його реалізації.Документ Конституційно-правова відповідальність як провідний вид юридичної відповідальності держави в сучасній Україні(Прикарпатський юридичний вісник. – 2018. – Вип. 2 (23), т. 3. – С. 29-36, 2018) ; ;У статті подається аналіз особливостей конституційно-правової відповідальності як провідного виду юридичної відповідальності держави в сучасній Україні. Наголошується, що конституційно-правова відповідальність держави – це закріплений конституційно-правовими нормами різновид юридичної відповідальності, який за своєю соціальною сутністю має складний політико-правовий характер, оскільки базується на конституційних засадах народного суверенітету, конституційності та гуманізму, верховенства права та пріоритету прав людини. The author of the article explores the features of constitutional and legal liability as the main type of legal liability of the state. It is emphasized that the constitutional and legal liability of the state – is a type of legal liability provided for by constitutional and legal norms, which in its social essence has a complex political and legal nature. В статье исследуются особенности конституционно-правовой ответственности в качестве основного вида юридической ответственности государства. Обращается внимание на то, что конституционно-правовая ответственность государства – это предусмотренный конституционно-правовыми нормами вид юридической ответственности, который по своей социальной сути имеет сложный политико-правовой характер, базируется на конституционных основах народного суверенитета, верховенства права, приоритета прав человека.Документ Посилення юридичної відповідальності української держави в контексті сучасних трендів конституційно-правового розвитку(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2019. – Вип. 1, т. 1. – С. 67-73, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій конституційно-правового розвитку України. Вони аналізуються крізь призму модернізації юридичної відповідальності держави. Підкреслюється, що ефективність реалізації юридичної відповідальності держави залежить як від внутрішніх, так і зовнішніх зобов’язань держави.Документ Проблематика юридичної відповідальності держави в позиціях Конституційного суду України(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2019. – Вип. 2, т. 1. – С. 3-11, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Стаття присвячена дослідженню особливостей інституту юридичної відповідальності держави в контексті юридичних позицій Конституційного Суду України. Визначена ключова роль КСУ в інституційному механізмі, що забезпечує реальність такої відповідальності. Підкреслено, що ця роль КСУ має багато функціональних проявів, що безпосередньо залежать від обсягу його конституційних повноважень КСУ та конкретних умов їх реалізації. Наголошено на тому, що така роль КСУ проявляється у тому, що він безпосередньо впливає: на формування відповідного правового інституту шляхом офіційної інтерпретації відправних конституційних та законодавчих положень, що отримують конкретизацію в актах КСУ; на реалізацію юридичної відповідальності держави при вирішенні компетенційних суперечок між вищими органами державної влади та при розгляді конституційних скарг від громадян. Підкреслено, що КСУ не має юрисдикційними повноваженнями щодо притягнення винних осіб, і держави в тому числі, до юридичної відповідальності. Пропозиції вчених законодавчо надати КСУ право приймати рішення про притягнення до конституційної та інших видів юридичної відповідальності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадян України (іноземців, осіб без громадянства) за невиконання його рішень є непереконливими. Показано, що питання юридичної відповідальності держави знаходять свою юридичну конкретизацію у правових позиціях КСУ, сформульованих у його рішеннях, висновках та ухвалах у результаті офіційного тлумачення Конституції і законів України, а також у правових позиціях, що сформульовані в результаті перевірки на відповідність Конституції України положень законів та інших правових актів. Зроблено висновок, що завдяки правовим позиціям КСУ цей інститут набуває озак правоконкретизації, гарантованості, інформативності, стабільності, здійснює інформативний, ідеологічний, соціалізуючий вплив тощо. Обґрунтовано доцільність звуження можливостей КСУ переглядати свої правові позиції.Документ Конституционная модель юридической отвественности государства в современной Украине: концептуальные основания(Право и закон: междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 2. – С. 23-41, 2018) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Бакумов, О. С.Статья посвящена исследованию особенностей конституционной модели юридической ответственности государства в современной Украине. Определен и проанализирован ее правовой, персоноцентричный и институциональный характер. Указано на межотраслевой характер соответствующего правового института. Определена тенденция к расширению объемов конституционного регулирования этой ответственности, в частности за счет конституционализации институтов административного судопроизводства и конституционной жалобы. Отмечена незавершенность формирования указанной модели и очерчены основные перспективы ее развития в контексте правовой реформы в Украине.Документ До дискусії щодо надання Конституційному Cуду України юрисдикційних повноважень у загальному контексті проблематики юридичної відповідальності держави(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). — Харків : ХНУВС, 2019. — С. 18-19, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Розглянуті питання надання юрисдикційних повноважень Конституційному Суду України з точки зору проблеми юридичної відповідальності держави перед людиною.Документ Модернизация института юридической ответственности государства как составляющая конституционной реформы в современной Украине(Право и политика : науч.-метод. журн. – Бишкек, 2017. – № 3. – С. 55–69, 2017) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Статья посвящена исследованию особенностей совершенствования института юридической ответственности государства на современном этапе конституционной реформы в Украине. Обоснован объективный характер модернизации этого института, без чего кажется невозможным успех конституционных изменений функционирования системы государственной власти в целом. Подчеркнуто, что вопросом юридической ответственности государства, его органов и должностных лиц уделяется в Основном Законе Украины неоправданно мало внимания, а в тех положениях, которые направлены на установление такой ответственности, соответствующие положения выглядят малореалистичными. Сделан вывод, что модернизация института юридической ответственности государства в контексте конституционной реформы в современной Украине значит, что соответствующее совершенствование этого института должно происходить, во-первых, синхронно с другими конституционно-правовыми институтами, во-вторых, оно должно «проникать» в усовершенствование всех без исключения механизмов взаимодействия между гражданином, обществом и государством, пронизывать эти механизмы как по горизонтали, так и по вертикали, в-третьих, своеобразно переориентировать конституционно-правовые механизмы функционирования всей системы государственной власти в Украине, в-четвертых, иметь четкую легитимизационную основу в виде соответствующих конституционных положений и их последующей конкретизации в конституционализированном специальном законодательстве. Оптимальным является не расширение объемов такого регулирования на уровне Конституции Украины, а изменение самой философии и идеологии такого регулирования, которое должно выражаться в смещении акцентов в конкретных конституционных положениях, замены их более удачными с точки зрения обеспечения неотвратимости наказания государства как субъекта права за совершенные ним правонарушения. Проанализированы меры по конституционному реформированию, осуществленные на протяжении 2016-2018 лет, и начерчены перспективные направления усиления конституционных принципов юридической ответственности государства перед личностью. Исследованы возможности и ресурсы конституционной модернизации инстанции юридической ответственности, предмета юридической ответственности, методов и процедур привлечения государства к юридической ответственности, а также гарантиям такой ответственности.