Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Публікація Конституційний контроль як напрям правоохоронної діяльності держави(Проблеми сучасної поліцеїстики : тези доп. IV наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 27 червня 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 116-118, 2024) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Лазарєв Віктор ВікторовичАкцентовано увагу на розмаїтті видів правоохоронної діяльності. Визначено призначення конституційного контролю. Проведено характеристику конституційного контролю. Зауважено, що конституційний контроль як напрям правоохоронної діяльності є невід'ємною частиною демократичної держави, спрямованою на підтримання справедливості та захисту конституційних прав.Публікація Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо прав і свобод людини(Ювілейні наукові читання, присвячені пам’яті академіка Володимира Володимировича Копєйчикова (до 100 річчя з дня народження) : зб. матеріалів (м. Київ, 17 листоп. 2023 р.). - Київ: 7БЦ, 2023. - С. 91-95, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Лазарєв Віктор ВікторовичВизначено юридичну позицію Конституційного Суду України стосовно таких юридичних категорій: зміст прав і свобод людини, обсяг прав людини, звуження обсягу прав і свобод. Обгрунтовано тезу, що держава, виконуючи свій головний обов’язок– утвердження і забезпечення прав і свобод людини – повинна не лише утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, але й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією. Встановлено, що Конституційний Суд України проводить чітку паралель між поняттями «звуження прав і свобод людини» та «обмеження прав і свобод людини».Публікація Гарантованість прав людини в сучасній демократичній державі(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 180-182, 2023) Гуртова, К. М.; Hurtova, K. M.; Ксенія ГуртоваНаголошено, що сутність принципу гарантованості прав людини у правовій державі полягає в тому, що права, свободи, обов’язки і законні інтереси людини і громадянина повинні бути не тільки продекларовані у законодавчих актах, але й забезпечені і гарантовані усіма соціальними суб’єктами і, насамперед, державою.Документ Конституційно-правова відповідальність як провідний вид юридичної відповідальності держави в сучасній Україні(Прикарпатський юридичний вісник. – 2018. – Вип. 2 (23), т. 3. – С. 29-36, 2018) ; ;У статті подається аналіз особливостей конституційно-правової відповідальності як провідного виду юридичної відповідальності держави в сучасній Україні. Наголошується, що конституційно-правова відповідальність держави – це закріплений конституційно-правовими нормами різновид юридичної відповідальності, який за своєю соціальною сутністю має складний політико-правовий характер, оскільки базується на конституційних засадах народного суверенітету, конституційності та гуманізму, верховенства права та пріоритету прав людини. The author of the article explores the features of constitutional and legal liability as the main type of legal liability of the state. It is emphasized that the constitutional and legal liability of the state – is a type of legal liability provided for by constitutional and legal norms, which in its social essence has a complex political and legal nature. В статье исследуются особенности конституционно-правовой ответственности в качестве основного вида юридической ответственности государства. Обращается внимание на то, что конституционно-правовая ответственность государства – это предусмотренный конституционно-правовыми нормами вид юридической ответственности, который по своей социальной сути имеет сложный политико-правовой характер, базируется на конституционных основах народного суверенитета, верховенства права, приоритета прав человека.Документ Конституционная модель юридической отвественности государства в современной Украине: концептуальные основания(Право и закон: междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 2. – С. 23-41, 2018) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Бакумов, О. С.Статья посвящена исследованию особенностей конституционной модели юридической ответственности государства в современной Украине. Определен и проанализирован ее правовой, персоноцентричный и институциональный характер. Указано на межотраслевой характер соответствующего правового института. Определена тенденция к расширению объемов конституционного регулирования этой ответственности, в частности за счет конституционализации институтов административного судопроизводства и конституционной жалобы. Отмечена незавершенность формирования указанной модели и очерчены основные перспективы ее развития в контексте правовой реформы в Украине.Документ Модернизация института юридической ответственности государства как составляющая конституционной реформы в современной Украине(Право и политика : науч.-метод. журн. – Бишкек, 2017. – № 3. – С. 55–69, 2017) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Статья посвящена исследованию особенностей совершенствования института юридической ответственности государства на современном этапе конституционной реформы в Украине. Обоснован объективный характер модернизации этого института, без чего кажется невозможным успех конституционных изменений функционирования системы государственной власти в целом. Подчеркнуто, что вопросом юридической ответственности государства, его органов и должностных лиц уделяется в Основном Законе Украины неоправданно мало внимания, а в тех положениях, которые направлены на установление такой ответственности, соответствующие положения выглядят малореалистичными. Сделан вывод, что модернизация института юридической ответственности государства в контексте конституционной реформы в современной Украине значит, что соответствующее совершенствование этого института должно происходить, во-первых, синхронно с другими конституционно-правовыми институтами, во-вторых, оно должно «проникать» в усовершенствование всех без исключения механизмов взаимодействия между гражданином, обществом и государством, пронизывать эти механизмы как по горизонтали, так и по вертикали, в-третьих, своеобразно переориентировать конституционно-правовые механизмы функционирования всей системы государственной власти в Украине, в-четвертых, иметь четкую легитимизационную основу в виде соответствующих конституционных положений и их последующей конкретизации в конституционализированном специальном законодательстве. Оптимальным является не расширение объемов такого регулирования на уровне Конституции Украины, а изменение самой философии и идеологии такого регулирования, которое должно выражаться в смещении акцентов в конкретных конституционных положениях, замены их более удачными с точки зрения обеспечения неотвратимости наказания государства как субъекта права за совершенные ним правонарушения. Проанализированы меры по конституционному реформированию, осуществленные на протяжении 2016-2018 лет, и начерчены перспективные направления усиления конституционных принципов юридической ответственности государства перед личностью. Исследованы возможности и ресурсы конституционной модернизации инстанции юридической ответственности, предмета юридической ответственности, методов и процедур привлечения государства к юридической ответственности, а также гарантиям такой ответственности.Документ Особливості застосування принципу розподілу державної влади у змішаних республіках(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1 (48). – С. 202-209, 2010) Радченко, О. І.; Radchenko, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1572-8048У статті висвітлюється зміст змішаної форми правління. Основну увагу акцентовано на особливостях реалізації принципу розподілу державної влади у змішаних республіках. Наголошується, що у державах зі змішаною формою державного правління президент за обсягом функцій і повноважень посідає значно вище місце, аніж у країнах з парламентською формою правління і за деякими характеристиками наближається до статусу глави держави у президентських республіках.Документ Виборчий процес як форма реалізації принципів демократизації(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2018. - № 2 (19). - С. 224-236, 2018) Ільницький, М. С.; Ilnytskyi, M. S.Українське суспільство все ще продовжує жити демократичним вибором, а не демократією як способом життя чи мислення. Тому і серед основних проблем становлення української демократії залишаються актуальними зміцнення її конституційних засад і створення гарантій еволюційного розвитку, які б виключали можливість соціальних потрясінь; забезпечення сталого розвитку ринкової економіки із чіткими соціальними ознаками, обрання адекватної до суспільно-політичних і економічних реалій моделі демократичних перетворень тощо. Демократія як спосіб життя кожної особи та держави в цілому формується протягом досить тривалого часу, а відсутність в українському суспільстві реальних позитивних змін породжує соціальне напруження, нетерпіння, нігілістичне сприйняття основних її засад, що може призвести до посилення недемократичних тенденцій у суспільстві, породжувати кризові явища та інші негаразди.Документ Види процедури щодо вирішення питань громадянства України(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016. – С. 173-175, 2016) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9468-0497Розглянуто особливості процедур щодо вирішення питань громадянства України. Здійснено видову класифікацію процедур щодо вирішення питань громадянства України.Документ Поняття та зміст державного суверенітету: визначення, становлення, розвиток(Форум права. – 2010. – № 4. – С. 784–791, 2010) Саракуца, М. О.; Sarakutsa, M. O.Аналізуються поняття та зміст державного суверенітету, його визначення, становлення та розвиток. Розглядаються різні наукові позиції щодо його розуміння та обґрунтовується потреба нового підходу до теоретико-правового визначення окремих аспектів даного поняття в сучасних умовах.