Наукові публікації (Scientific publications). УДК 349.2/.3
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/155
Переглянути
601 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Training and education of specialists in the field of labour law(Journal of Infrastructure, Policy and Development. – 2024. – Vol. 8, Issue 6. – Article 5966, 2024) Kucher, O.; Кучер, О.; Mohilevskyi, L. V.; Могілевський, Л. В.У контексті законодавчого середовища, що постійно змінюється, та необхідності підвищення кваліфікації фахівців, дослідження зосереджено на виявленні ефективних методів та інструментів, які сприяють ефективному навчанню та професійному розвитку у сфері трудового права.Документ До характеристики принципів надання соціальної допомоги в умовах воєнного стану(Наше право. - 2024. - № 1. - С. 358-363, 2024) Алфьоров, С. Ю.; Alforov, S. Yu.Доведено, що принципами надання соціальної допомоги в умовах воєнного стану є відправні начала, вихідні ідеї, які лежить в основі здійснення відповідної діяльності. Встановлено, що їх ключове призначення відповідних принципів полягає у тому, щоб: а) забезпечити сталість та послідовність функціонування суб’єктів у досліджуваній сфері; б) визначити вектори розвитку соціальної підтримки; в) забезпечують створення ефективної системи підтримки населення, яка здатна швидко реагувати на зміни, викликані війною; г) створюють передумови для реалізації мінімально необхідних умов для виживання та відновлення життя та здоров’я громадян, їх майна, тощо; ґ) формують базу для надання адекватної, справедливої та цільової допомоги, що є критично важливим для підтримки соціальної стабільності та зменшення гуманітарних наслідків війни. Аргументовано, що принципи соціальної допомоги в умовах воєнного стану слід поділити на дві великі групи: 1) загальноправові: верховенства права, законності, ефективності, доцільності, результативності, тощо; 2) спеціальні: безперервності виплат; принцип спрощення процедур; принцип адресності; принцип гнучкості; принцип співпраці з громадськими організаціями.Документ Termination of the contract for service in the National Police of Ukraine(Legal, Economic Science and Praxis. - 2023. - № 8. - P. 46-50, 2023) Vereitin, S. V.; Вереітін, С. В.У статті досліджено особливості припинення контракту про проходження служби в Національній поліції України. Зазначено, що служба в Національній поліції України є надзвичайно специфічним і відповідальним видом трудової діяльності. Це передбачає наявність спеціального правового регулювання трудових відносин поліцейських, яке встановлює, зокрема, особливості прийому до служби в поліції та звільнення з неї. Надано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення теоретичних положень трудового права щодо визначення особливостей припинення контракту про проходження служби в Національній поліції України та відповідних норм загального та спеціального трудового законодавства.Документ Principles of career growth of employees of the Security Service of Ukraine(Legal, Economic Science and Praxis. - 2023. - № 8. - P. 51-56, 2023) Yuzyshen, M. S.; Юзишен, М. С.У статті досліджено принципи кар’єрного зростання працівників СБУ. Вказується, що серед засобів забезпечення ефективності діяльності співробітників Служби безпеки України особливе місце займає кар'єрне зростання, що виявляється в переведенні працівника, який показує високі результати в роботі, демонструє організаторські здібності, на вищу посаду. Можливість кар'єрного росту та правильне застосування переведення на вищу посаду, не в останню чергу, залежить від розуміння принципів кар’єрного росту співробітників Служби безпеки України. Визначено принципи кар’єрного зростання працівників Служби безпеки України.Документ Functions and Principles of Supervision and Control over Compliance with Labor Legislation(Kurdish Studies. – 2024. – Vol. 12, № 2. – P. 4824–4832, 2024) Kucher, O.; Кучер, О.; Mohilevskyi, L. V.; Могілевський, Л. В.This study aims to comprehensively investigate the functions and principles of supervision and control over labor legislation compliance within the context of labor law. Based on the analysis of scientific views of scholars, the article offers the author's own definition of the concept of "functions" in the context of supervision and control over compliance with labor legislation. The following functions of supervision and control are distinguished: law enforcement; regulatory; informational; educational and managerial. Theoretical approaches to the interpretation of the concept of principle from a legal point of view are generalized. Two groups of principles of supervision and control over compliance with labor legislation are distinguished: general and special. A meaningful description of each group of principles is given.Документ Правове регулювання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям в період воєнного стану(ScienceRise: Juridical Science. - 2024. - № 2(28). - P. 28-34, 2024) Івахненко, О. А.; Ivakhnenko, O. A.; Новиков, О. В.; Novykov, O. V.; Глущенко, А. М.; Hlushchenko, A. M.Досліджено правове регулювання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям під час воєнного стану. В умовах воєнного стану і бойових дій вкрай важливим завданням є надання не лише медичної, а й реабілітаційної допомоги військовослужбовцям, які постраждали внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації. Незважаючи на наявність законодавства, яке регулює надання реабілітаційної допомоги, виклики сьогодення, зокрема необхідність лікування та реабілітації значної кількості постраждалих військовослужбовців, вимагають розробки нових або внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які регулюють вказану сферу суспільних відносин. Саме тому важливо проаналізувати чинну правову базу, яка регулює надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям.Документ The concept of guarantees of observing rights of an employee who has caused damage to the employer(Підприємництво, господарство і право. - 2023. - № 2. - С. 20-24, 2023) Melnyk, V.; Мельник, В.За результатами аналізу наукових поглядів вчених стосовно сутності поняття «гарантії» у статті запропоновано авторське визначення «гарантії дотримання прав працівника, яким була завдана шкода роботодавцю». Відмічено, що створення гарантій – це важливий обов’язок держави, незалежно від того, про яку сферу суспільних відносин йдеться. Акцентовано увагу на тому, що досліджувані гарантії є різноманітними за своєю природою, а отже, потрібна їх класифікація. За своєю суттю гарантії – це система умов, які забезпечують задоволення потреб людини. Їх головною функцією є виконання обов’язків державою та іншими суб’єктами у сфері реалізації прав людини. Об’єктом гарантій є суспільні відносини, які пов’язані з охороною та захистом прав людини, задоволенням майнових і немайнових інтересів громадян. Юридичні гарантії – це конструктивне вираження принципу самозахисту прав. Вони, продовжує науковець, втілюють ідею узгодженої дії права та держави, коли одні форми, напрями й функції державно-правового регулювання та діяльності слугують водночас захисним механізмом для інших і навпаки. І лише в такому загальному контексті взаємної підтримки й узгодженості різних частин і аспектів усього державно-правового комплексу окремі спеціальні форми та конструкції юридичних гарантій прав і свобод особистості можуть реально здійснити свою захисну роль. Зроблено висновок, що гарантії дотримання прав працівника, яким була завдана шкода роботодавцю, є сукупністю закріплених у нормативно-правових актах різної юридичної сили умов, інструментів та засобів, що спрямовані на забезпечення, непорушність і належну реалізацію прав, свобод та інтересів осіб, які повинні відшкодувати шкоду роботодавцю. Дотримання вказаних гарантій є важливою запорукою дотримання принципів законності та справедливості у відповідній сфері. Слід підкреслити, що досліджувані гарантії є різноманітними за своєю природою, а отже, потрібна їх класифікація.Документ Particularities of social security in the context of atypical forms of hired workers’ employment(Підприємництво, господарство і право. - 2023. - № 2. - С. 14-19, 2023) Husarov, O.; Гусаров, О.Мета статті полягає у з’ясуванні особливості соціального захисту за нетипових форм зайнятості найманих працівників. Під соціальним захистом за нетипових форм зайнятості найманих працівників найбільш доцільно розуміти закріплену та регламентовану нормами чинного законодавства України цілеспрямовану діяльність держави (в особі її уповноважених інституцій та їх посадових осіб) і самих роботодавців, що спрямована на створення належних умов правового й організаційного характеру з метою реалізації гарантій соціального й економічного характеру, які у своїй сукупності: а) сприяють стабільному розвитку трудових правовідносин із працівниками, що здійснюють трудову діяльність як надомники, дистанційно чи за гнучким графіком; б) дають змогу забезпечити досліджуваній категорії працівників гідний рівень життя в разі настання певних соціальних ризиків. Наголошено, що важливим елементом соціального захисту є загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включно з тими, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу й отримують грошове забезпечення (далі – військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи – підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Зроблено висновок, що на сьогодні питання соціального захисту за нетипових форм зайнятості регулюється досить поверхнево, адже законодавець у цьому контексті вказану категорію працівників не виокремлює. Усе зазначене вище дає змогу виділити такі особливості соціального захисту досліджуваної категорії працівників: законодавець, визначаючи коло суб’єктів, що мають право на соціальне страхування, фактично не виокремлює працівників, що здійснюють трудову діяльність як надомники, дистанційно чи за гнучким графіком; нормами чинного законодавства не враховується специфіка трудоправового статусу досліджуваних категорій працівників, а отже, їх соціальний захист належним чином не врегульовується; у чинних нормативних джерелах фактично не закріплюються обов’язки роботодавців щодо працівників, які працюють за нетиповими формами зайнятості.Документ The essence and content of principles of the regulatory framework for atypical forms of employment with the use of borrowed labour(Підприємництво, господарство і право. - 2023. - № 3. - С. 13-18, 2023) Husarov, O.; Гусаров, О.Мета статті полягає у встановленні кола, а також сутності та змісту принципів правового регулювання нетипових форм зайнятості з використанням запозиченої праці. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів учених та норм чинного законодавства, установлено коло та розкрито зміст ключових принципів правового регулювання нетипових форм зайнятості з використанням запозиченої праці. Відзначено, що сьогодні принципи правового регулювання запозиченої праці фактично не віднайшли свого законодавчого закріплення, що, безумовно, пов’язано з неякісним та неефективним регулюванням трудових правовідносин із досліджуваною категорією працівників, а отже, ця прогалина потребує усунення. З’ясовано, що сутність принципу юридичної відповідальності полягає у тому, що до юридичної відповідальності можуть притягуватися: а) запозичені працівники, які не виконують чи неналежним чином виконують свої трудові обов’язки; б) роботодавці – у разі порушення ними норм чинного законодавства, як трудового (по відношенню до працівників), так і цивільного, у разі порушення цивільно-правової угоди із суб’єктами, які є посередниками; в) приватні агентства з працевлаштування, які порушили норми чинного законодавства у відповідній сфері. Наголошено, що зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу, а тому воно є дуже важливим показником зростання підприємства. А отже, сутність окресленого вище принципу полягає у тому, щоб забезпечити якомога ефективніше використання трудових ресурсів у межах підприємства, чому, власне, і повинна сприяти така нетипова форма зайнятості, як запозичена праця.. Зроблено висновок, що сьогодні принципи правового регулювання нетипових форм зайнятості з використанням запозиченої праці фактично не віднайшли свого законодавчого закріплення, що, безумовно, пов’язано з неякісним та неефективним регулюванням трудових правовідносин із досліджуваною категорією працівників. Зазначена прогалина вимагає вирішення шляхом прийняття сучасного Трудового кодексу, у якому регулюванню нетипових форм зайнятості має бути приділено особливу увагу шляхом виділення окремого розділу.Документ Historical and legal analysis of formation and development of the regulatory framework for atypical forms of employment(Підприємництво, господарство і право. - 2023. - № 4. - С. 15-20, 2023) Husarov, O.; Гусаров, О.Мета статті полягає в здійсненні історико-правового аналізу становлення та розвитку правового регулювання нетипових форм зайнятості. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, автор здійснив історико-правовий аналіз становлення та розвитку правового регулювання нетипових форм зайнятості. Узагальнено, що на сьогодні нормативно-правове регулювання нетипових форм зайнятості в Україні не можна вважати досконалим і завершеним процесом, незважаючи на позитивний рух вітчизняного законодавства у відповідному напрямі. Зроблено висновок про доцільність виділення трьох основних етапів розвитку нетипових форм зайнятості та системи її нормативно-правового регулювання: 1) пострадянський, який передбачав використання нетипових форм зайнятості як виняток переважно для громадян з особливими потребами, для надомників, осіб, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Характерною властивістю цього періоду є нормативно-правове регулювання таких форм зайнятості на базі пострадянських уявлень про працю поза межами робочого місця; 2) доковідний – 2000-ні роки і до початку 2020 року пов’язаний із стрімким розвитком інтернету та комп’ютеризації, переходом економіки й інших сфер суспільного життя в цифровий формат, розвитком міжнародного співробітництва в багатьох галузях господарської діяльності. Характерними рисами цього періоду є активне використання закордонного досвіду щодо нетипових форм зайнятості за відсутності належного нормативно-правового регулювання цієї сфери трудових відносин, за якого основний зміст правового регулювання відбувався крізь цивільно-правову призму. При цьому з’явилося чітке розуміння потреби саме в трудо-правового регулювання відносин, що виникають у сфері нетипових форм зайнятості; третій етап (пандемія COVID-19) – проведення карантинних заходів призвело до різкого зростання кількості роботодавців, що використовують нетипові форми зайнятості. Крім того, подальші терористичні дії країниагресора, війна викликали масове переселення громадян із місць ведення активних бойових дій до більш спокійних місць України та за кордон. Одним з активних способів продовження подальшої трудової діяльності громадян стали якраз нетипові форми зайнятості. Характерним для цього етапу є активне внесення змін до чинного трудового законодавства з метою упорядкування трудової діяльності працівників, що працюють із нефіксованим робочим часом, постановка питань про врегулювання проблем запозиченої праці шляхом ратифікації відповідних міжнародних нормативно-правових актів, надання правового визначення окремим формам нетипової зайнятості тощо.