Наукові публікації (Scientific publications). УДК 349.2/.3
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/155
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Напрями вдосконалення ролі адвокатів у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди(Юридична наука. – 2019. – № 5 (95), т. 2. – С. 124-130, 2019) Мельник, В. В.; Melnyk, V. V.Актуальність статті полягає в тому, що спеціальним нормативно-правовим актом з питань адвокатури є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI. Відповідно до цього закону адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України, виокремлено ключові проблеми діяльності адвокатів у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди. Запропоновано авторське бачення напрямів вдосконалення ролі адвокатів у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди. Наголошено, що наведені у статті пропозиції дозволять підвищити дієвість інституту відшкодування шкоди, зміцнити роль і посилити авторитет адвокатури як інструменту захисту трудових прав і законних інтересів, а також сприяти розвантаженню судової влади.Документ Зарубіжний досвід правового регулювання праці адвокатів та можливості його використання в контексті вдосконалення принципів правового регулювання праці адвокатів в Україні(Юридична наука. - 2019. - № 11 (101), т. 2. - С. 297-303, 2019) Крайз, О. І.; Kraiz, O. I.Опрацьовано досвід зарубіжних країн в питанні правового регулювання та організації діяльності адвокатів на прикладі таких держав, як: Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німеччина, Республіка Казахстан та Республіка Узбекистан. Виділено ключові особливості досвіду вказаних держав у відповідній сфері. Визначено специфіку перейняття зарубіжного досвіду в аспекті удосконалення практичної реалізації принципів правового регулювання праці адвокатів в Україні.Документ До проблеми визначення поняття та видів принципів правового регулювання праці адвокатів(Юридична наука. - 2020. - № 7(109). - С. 280-286, 2020) Крайз, О. І.; Kraiz, O. I.Наголошено, що виділяючи принципи правового регулювання адвокатури варто проводити паралель між засадами, котрі формують основу публічно-процесуальної ролі адвоката та інституту адвокатури, а також ідеями їх трудової діяльності безпосередньо. Саме тому, принципи правового регулювання трудової діяльності адвокатів найбільш доцільно класифікувати таким чином: а) принципи на яких базується інститут адвокатури в цілому, тобто, вихідні засади визначені положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; б) принципи правового регулювання безпосередньо праці адвокатів, до яких відноситься три групи вихідних засад: принципи правового регулювання реалізації права на працю адвокатів; принципи правового регулювання соціального захисту адвокатів; принципи правового регулювання праці адвокатів, як самозайнятих осіб.Документ Принципи правового регулювання реалізації права на працю адвокатів(Юридична наука. - 2020. - № 8 (110). - С. 258-264, 2020) Крайз, О. І.; Kraiz, O. I.Визначено особливості, специфіку та нормативну основу права на працю. Розглянуто принципи правового регулювання реалізації права на працю безпосередньо в розрізі трудової діяльності адвокатів, а також надано їм характеристику. Самоврядування доцільно тлумачити як характеристику незалежного ззовні, самостійного функціонування структурованого обʼєкта. В контексті адвокатури та забезпечення реалізації права на працю адвокатів, самоврядність виражається в тому, що рішення про допуск відповідної особи до професії відбувається в середині адвокатського середовища, за допомогою органів та інструментів адвокатського самоврядування.Документ До характеристики принципів правового регулювання соціального захисту адвокатів(Юридична наука. - 2020. - № 9 (111). - С. 216-222, 2020) Крайз, О. І.; Kraiz, O. I.Визначено сутність та особливості соціального захисту, як комплексного, полігалузевого інституту, який включає в себе спеціальний набір соціальних прав та гарантій. Акцентовано увагу на недосконалості нормативно-правового регулювання соціального захисту адвокатів, що обумовлено відсутність якісного та змістовного законодавчого забезпечення цієї сфери. Розглянуто коло та охарактеризовано принципи правового регулювання соціального захисту адвокатів.Документ Особливості правового статусу адвоката як учасника трудових правовідносин(Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – Vol. 2, № 7 (43). – P. 110-114, 2021) Крайз, О.; Kraiz, O.Досліджено сутність, зміст та характерні ознаки категорії «правовий статус», на основі чого запропоновано власне визначення правового статусу адвокатів. Опрацьовано зміст трудо-правового статусу адвоката як учасника трудових правовідносин та виділено його специфіку. Акцентовано увагу на тому, що правовий статус адвоката як учасника трудових правовідносин має подвійну природу. Наголошено, що у відносинах, де адвокат реалізує передбачені національним законодавством різновиди адвокатської діяльності, його трудо-правовий статус змінюється, адже активізується дія положень спеціального законодавства, які, по-перше, передбачають можливість використання професійних прав та необхідність виконання професійних обов’язків адвоката безпосередньо; по-друге, визначають принципи здійснення адвокатської діяльності; по-третє, встановлюють професійні обмеження, яких адвокат повинен неухильно дотримуватись у своїх трудовій діяльності.