Наукові публікації (Scientific publications). УДК 349.2/.3

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/155

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    До проблеми визначення поняття та структури механізму правового регулювання захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно
    (Прикарпатський юридичний вісник. - 2017. - Вип. 1(16), т. 5, ч. 1. - С. 40-43, 2017) Соіч, О. В.; Soich, O. V.
    Проаналізовано зміст терміну механізм правового регулювання, на основі чого запропоновано авторське визначення поняття механізму правового регулювання захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно. Наведено базові підходи до класифікації структурних елементів механізму правового регулювання. Сформульовано власну класифікацію щодо структури механізму правового регулювання захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасне правове регулювання дистанційної та надомної роботи
    (Соціальне право. - 2021. - № 3. - С. 12-22, 2021) Мельник, К. Ю.; Melnyk, K. Yu.
    Досліджено правову природу дистанційної та надомної роботи. Обґрунтовано, що працівників, зайнятих дистанційною та надомною роботою, слід вважати специфічними категоріями працівників, трудові відносини, яких мають певні особливості та потребують відповідного правового регулювання. Надомну та дистанційну роботу доцільно розуміти як основну умову відповідних трудових договорів. З огляду на це статті про надомну та дистанційну роботу доцільно розмістити у главі III «Трудовий договір» КЗпП України. Доведено, що основною відмінністю дистанційної роботи від надомної роботи є те, що дистанційна робота переважно є розумовою діяльністю, пов’язаною з наданням інформаційних послуг, створенням програмних продуктів, збиранням та узагальненням інформації тощо, що здійснюється переважно за допомогою комп’ютерної техніки, телекомунікаційних систем та передається роботодавцю засобами інформаційно-телекомунікаційному зв’язку. Надомна робота переважно полягає у виробництві продукції, наданні послуг, виконанні робіт з використанням різноманітного робочого обладнання, інструментів, приладів тощо. Надано пропозиції з удосконалення національного законодавства у сфері надомної та дистанційної роботи
  • Ескіз
    Документ
    Особливості дистанційної роботи
    (Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 56-58, 2021) Пуріга, І. П.; Puriha, I. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5176-9520
    Зазначено, що дистанційна робота – це форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника. Ключова ознака дистанційної роботи – працівник використовує інформаційно-комунікаційні технології. Як дистанційна, так і надомна робота не спричиняють змін у нормуванні, оплаті праці та не впливають на обсяг трудових прав працівників. Дистанційні і надомні працівники мають право на відпустки, як і всі інші працівники.
  • Ескіз
    Документ
    До характеристики юридичних гарантій захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно
    (Юридична наука. - 2019. - № 6 (96). - С. 141-147, 2019) Соіч, О. В.; Soich, O. V.
    Акцентовано увагу на глибоких історичних «коріннях» категорії гарантій захисту трудових прав працівників. Спираючись на аналіз наукових поглядів вчених проаналізовано сутнісний зміст категорії «гарантії». Окреслено зміст юридичних гарантій захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно. Висвітлено законодавчий зміст гарантій трудових прав дистанційних працівників, а також запропоновано шляхи покращення їх нормативного регулювання.
  • Ескіз
    Документ
    До характеристики форм та способів захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно
    (Юридична наука. - 2019. - № 7 (97). - С. 395-401, 2019) Соіч, О. В.; Soich, O. V.
    Визначено та охарактеризовано ключові способи захисту трудових прав громадян, які працюють дистанційно. Констатовано, що форми захисту трудових прав громадян представляють собою зовнішній практичний вираз діяльності держави в особі її уповноважених органів та їх посадових осіб, який спрямовано на реалізацію заходів із забезпечення, захисту та охорони трудових прав досліджуваної категорії працівників.
  • Ескіз
    Документ
    До характеристики стану правового регулювання нетипових форм зайнятості найманих працівників
    (Knowledge, Education, Law, Management. – 2022. – № 6(50). – P. 154-158, 2022) Гусаров, О.; Husarov, O.
    Надано характеристику сучасному стану правового регулювання нетипових форм зайнятості. Акцентовано увагу на тому, що діюче трудове законодавство недостатньо якісно регулює такі форми нетипової зайнятості, як: дистанційну роботу, надомну працю та роботу із гнучким режимом робочого часу. Відмічено, що ця прогалина потребує усунення шляхом розробки та прийняття єдиного законодавчого акту, норми якого будуть спрямовані на регулювання нетипових форм зайнятості. Наголошено, що діюче трудове законодавство недостатньо якісно регулює дистанційну, надомну працю, а також роботу із гнучким режимом робочого часу. Ці питання лише поверхнево впорядковуються положеннями окремих статей діючого Кодексу законів про працю, який, доречи, є застарілим, що значно ускладнює процеси регулювання праці досліджуваної категорії найманих працівників. Окрім того, в інших законодавчих актах також недостатньо уваги приділяється нетиповим формам зайнятості.
  • Ескіз
    Публікація
    Нові підходи до правового регулювання та організації праці в Україні
    (Вісник Національної академії правових наук України. – 2021. – Т. 28, № 1. – С. 169-178, 2021) Гусаров, С. М.; Gusarov, S. M.; Мельник, К. Ю.; Melnyk, K. Yu.; Сергій Гусаров
    Розглянуто питання запровадження нових підходів у організацію праці найманих працівників. Здійснено наукове опрацювання актуальної проблеми як для науки трудового права, так і для нормотворчої діяльності щодо сучасного стану та тенденцій правового регулювання дистанційної роботи в Україні. Зроблено загальний висновок про необхідність розробки та прийняття сучасного комплексного нормативно-правового акту в сфері праці – Трудового кодексу України, у якому передбачити, окремий структурний підрозділ (наприклад, книгу), присвячений особливостям регулювання трудових відносин окремих категорій працівників, у межах якого слід розмістити главу з назвою: «Особливості регулювання трудових відносин працівників, зайнятих дистанційною роботою». У статтях такої глави має бути передбачено визначення дистанційної роботи, особливості укладення, зміни та припинення трудового договору про дистанційну роботу, особливості режиму робочого часу та часу відпочинку працівників, зайнятих дистанційною роботою, особливості охорони праці працівників, зайнятих дистанційною роботою, гарантії трудових прав працівників, зайнятих дистанційною роботою.
  • Ескіз
    Документ
    До проблеми визначення поняття та видів дистанційної роботи
    (Прикарпатський юридичний вісник. - 2018. - Вип. 2 (23), т. 5, ч. 2. - С. 58-61, 2018) Соіч, О. В.; Soich, O. V.
    Узагальнено зміст термінів «робота» і «праця», а також визначено їх співвідношення та оцінено ступінь тотожності. Висвітлено ключові підходи до змісту понять «праця» в юридичній площині, а також терміну «дистанційна праця». Окреслено основні класифікаційні підходи до видів дистанційної роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми правового регулювання дистанційної роботи працівників в умовах пандемії
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 3 (94). – С. 58-65, 2021) Коваленко, К. В.; Kovalenko, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2105-9664
    Аргументовано, спираючись на аналіз наукових поглядів учених та норм чинного законодавства України, що останнім етапом правового регулювання дистанційної зайнятості стало чітке відмежування надомної роботи та дистанційної роботи. Зазначено, що до проблем правового регулювання дистанційної роботи в умовах пандемії доцільно віднести нормативно-правову регламентацію захисту трудових прав під час дистанційної роботи, зокрема питання нормування та оплати праці. Наголошено, що в чинному законодавстві слід визначити групи працівників, зокрема перелік посад посадових осіб, які за специфікою своєї діяльності не можуть працювати дистанційно.
  • Ескіз
    Документ
    Оновлення трудового законодавства: вимога часу чи нагальна необхідність
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 3. - С. 156-158, 2020) Клименко, А. Л.; Klymenko, A. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9587-5827
    Акцентовано, що існуюче правове регулювання трудових відносин виявилося неефективним, у законодавстві відсутній чіткий механізм реалізації закладених в ньому норм, а отже, при прийнятті нового Кодексу варто взяти до уваги приписи міжнародних актів у цій сфері. Запропоновано положення стосовно дистанційної, надомної роботи і роботи з гнучким графіком, з огляду на те, що за своїми характеристиками вони відрізняються, викласти в окремих статтях.