Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.2/.7

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/282

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14
  • Ескіз
    Документ
    Вплив воєнного стану на кримінальне законодавство України
    (Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 510-512, 2024) Присяжнюк, В. В.; Prysiazhniuk, V. V.
    Зазначено, що введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року суттєво вплинуло на всі сфери життя, в тому числі й на законодавство. Кримінальне право не стало винятком. Прийняті закони, які змінили Кримінальний кодекс України, посиливши кримінальну відповідальність за ряд кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану. Також вважливими змінами кримінального законодавства України під час широкомасштабного вторгнення РФ є те, що долучили нові види кримінальних правопорушень, такі як: колабораціонізм (ст. 111-1 КК); публічні заклики до агресії проти України (ст. 442 КК); розповсюдження дезінформації (ст. 436 КК). Також ми можемо помітити обмеження певних прав.
  • Ескіз
    Публікація
    Особливості кримінальної відповідальності поліцейських, що проходять службу в підрозділі поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”»
    (Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти : матеріали VІІІ Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Дніпро, 15 берез. 2024 р.) : у 2-х ч. – Дніпро : ДДУВС, 2024. – Ч. І. – С. 581-582, 2024) Пінчук, Р. С.; Pinchuk, R. S.; Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.; Чишко Катерина Олександрівна
    Розглянуто особливості кримінальної відповідальності поліцейських, що проходять службу в підрозділі поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”».
  • Ескіз
    Публікація
    Знову про колізії чинного КК України
    (Війна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки: зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 22–23 лют.о 2024 р.) / МВС України, Львів. держ. ун-т внутр. справ, НАПН України, Консульт. місія ЄС. – Київ – Львів – Харків, 2024. – С. 498-500, 2024) Лизогуб, Я. Г.; Lyzohub, Ya. G.; Лизогуб Ярослав Григорович
    Розглянуто колізії чинного Кримінального кодексу України щодо статей 111-1 «Колабораційна діяльність» і 111-2 «Пособництво державі агресору».
  • Ескіз
    Документ
    Деякі питання амністії у 2024 році у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації для участі у захисті суверенітету і державної цілісності України
    (Війна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки: зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 22–23 лют.о 2024 р.) / МВС України, Львів. держ. ун-т внутр. справ, НАПН України, Консульт. місія ЄС. – Київ – Львів – Харків, 2024. – С. 224-228, 2024) Галкіна, О. М.; Halkina, O. M.
    Проаналізовано проєкт Закону «Про амністію у 2024 році у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації для участі у захисті суверенітету і державної цілісності України» та основні його положення. Особливу увагу приділено умовам для амністії засуджених та статтям, за якими амністія не може бути застосована. Надано авторські пропозиції і рекомендації до законопроєкту.
  • Ескіз
    Публікація
    Удосконалення кримінально-правового захисту життя комбатантів: від вимог верховенства права до задач перехідного правосуддя
    (Правові реалії сьогодення : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 трав. 2024 р.). – Харків, 2024. – С. 34-37, 2024) Орлов, Ю. В.; Orlov, Yu. V.; Орлов Юрій Володимирович
    Тези доповіді з теми "Удосконалення кримінально-правового захисту життя комбатантів: від вимог верховенства права до задач перехідного правосуддя" підготовлено на виконання проєкту «Захист прав людини в концепції перехідного правосуддя: українська модель» (реєстр. номер 2022.01/0204), що виконується за підтримки Національного фонду досліджень України.
  • Ескіз
    Документ
    Проблема змішаної (складної, подвійної) форми вини та кваліфікація кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності
    (Legal science and education in Ukraine and EU countries: a paradigm shift : Collective monograph. - Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. - P. 453-480, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.
    За сучасних умов розбудови України за інноваційним шляхом дедалі більшої значущості набуває всебічна охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності. У зв’язку з цим забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності набуває нових пріоритетів. Водночас питання здійснення належної кримінально-правової оцінки реальних внутрішніх проявів особи при вчиненні нею порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також суб’єктивного ставлення до наслідків такого діяння має істотне значення для реалізації основоположних засад кримінального права, зокрема в аспекті недопустимості об’єктивного ставлення у вину. Результати аналізу практики застосування ст. 176, 177, 229, 231 та 232 КК України дозволяють стверджувати, що в окремих випадках вина особи може бути умисною щодо діяння та необережною щодо його наслідків. Отже, з’ясування поняття й ознак злочину, вчиненого із двома формами вини, має велике теоретичне та практичне значення. Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 231 КК, визначається залежно від форми його вчинення та психічного ставлення особи до різних об’єктивних ознак: 1) прямий умисел щодо збирання відомостей, які становлять комерційну таємницю; 2) прямий або непрямий умисел щодо подальшого незаконного використання таких відомостей і 3) умисел (прямий чи непрямий) або необережність (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість) щодо завдання істотної шкоди особі, яка правомірно визначила інформацію як комерційну таємницю. У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК, винний усвідомлює, що розголошує комерційну таємницю без згоди її володільця і бажає цього (прямий умисел). Щодо спричинення такою поведінкою наслідків у вигляді істотної шкоди, то вина може бути як у формі умислу (прямого чи непрямого), так і у формі необережності (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість).
  • Ескіз
    Документ
    A Special Status Victim: Criminal Liability for Assaulting a Government Official in Ukraine and Other Countries
    (Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 79. – P. 509-523, 2023) Borovyk, A.; Tkachenko, I.; Ivchenko, B.-Yu. V.; Івченко, Б.-Ю. В.; Mandzyk, P.; Solovyov, E.
    У статті обговорюються деякі нові питання кримінальної відповідальності за напади на посадових осіб у різних юрисдикціях. Акцент зроблено як на порівняльному підході до аналізу відповідних кримінальних законів, так і на конкретних правових засадах захисту життя та здоров’я працівників правоохоронних органів. На основі положень статутного кримінального законодавства та судової практики ряду країн показано, що життя, здоров’я та майно працівників правоохоронних органів користуються вищим рівнем захисту. Пояснюється це тим, що такі особи є безпосередніми представниками держави, публічно виконують свої обов’язки, залишаються під пильною увагою громадськості, а тому можуть стати більш легкою мішенню для скоєння насильницьких злочинів. У висновках дослідження було стверджено, що визначення правових підстав, обсягу та меж кримінально-правового захисту державних службовців має здійснюватися на національному рівні (або на рівні штату у федеральній юрисдикції) на основі орієнтації та принципи внутрішньої кримінально-правової політики та програми даної країни.
  • Ескіз
    Документ
    Criminal liability for establishing or spreading criminal influence in the context of armed aggression against Ukraine
    (Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 79. – P. 331-343, 2023) Akimov, M.; Chugaievska, A.; Alieksieieva-Danylenko, Yu. V.; Алєксєєва-Даниленко, Ю. В.; Semeniuk-Prybaten, A.; Lytvynenko, O.
    Метою даного дослідження був аналіз кримінально-правової системи встановлення злочинного впливу під час збройної агресії проти України. З початку збройної агресії Росії в Україні зросла кількість військових злочинів, скоєних російськими військовими. Розслідування кримінального впливу під час війни – абсолютно новий напрямок роботи для правоохоронців. Використовувалися загальні методи наукового дослідження та спеціальні методи правового дослідження. Автор досліджує види злочинного впливу в контексті російської агресії проти України відповідно до Римського статуту та Кримінального кодексу України. Визначено поширені кримінальні правопорушення у 2021 та 2022 роках. Визначено низьку ефективність судової влади щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочинний вплив. Зроблено висновок, що внесення змін до кримінального законодавства шляхом скорочення строків розслідування та скороченої процедури притягнення до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості забезпечить їх оперативне розслідування та притягнення до відповідальності, що, у свою чергу, звільнить органи слідства та юстиції від тягаря розгляду злочинів. за тяжкі та особливо тяжкі кримінальні злочини.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми кримінально-правової охорони гідності людини, яка померла
    (Протидія злочинності і корупції: міжнародні стандарти та досвід України: зб. тез міжнар. конф. (м. Харків, 22 верес. 2021 р.). - Харків: Юрайт, 2021. - С. 105-109, 2021) Денисов, С. Ф.; Denysov, S. F.; Коваленко, Н.
    Доведено, що конституційний принцип, згідно з яким кожен має право на повагу до його гідності, стосується кожного як за життя, так і після смерті, коли це право трансформується у право на гідне ставлення до тіла померлого.
  • Ескіз
    Документ
    Наступність у виправленні та ресоціалізації засуджених у кримінальному праві України
    (Наступність у кримінальному праві: матеріали наук. конф. до 70-річчя проф. Ю. В. Бауліна (м. Харків, 8 верес. 2023 р.). – Харків : Право, 2023. – С. 207-210, 2023) Денисов, С. Ф.; Denysov, S. F.; Заїка, Д. Є.; Zaika, D. Ye.
    Проблематика виправлення та ресоціалізації засуджених є однією з важливих наскрізних тем як кримінального, так і кримінально-виконавчого права України оскільки системне тлумачення норм кримінального права вказує, що метою покарання є не стільки кара, скільки подальше відновлення правопорушника у суспільстві та запобігання вчиненню нових злочинів.