Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.2/.7
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/282
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Публікація Екоцид: проблеми практичного застосування кримінально-правової норми(Наукові перспективи. - 2024. - № 4(46). - С. 1174-1195, 2024) Шульга, А. М.; Shulha, A. M.; Андрій ШульгаДосліджено теоретичні проблеми практичного застосуванням кримінально-правової норми передбаченої статтею 441 КК України в умовах неоголошеної військової агресії з боку росії. Запропоновано юридичний механізм притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб країни-агресора вирішувати відповідно до чинного міжнародного законодавства ратифікованим законодавцем України; запропоновано суб’єктивну сторону правопорушення не обмежувати лише умисною формою вини; в якості кваліфікуючої ознаки має сенс визначити та закріпити умови здійснення таких дій і настання відповідних наслідків – військова агресія, збройний конфлікт, військовий напад тощо; зазначено про те, що має бути розроблений чіткій алгоритм процесуального доведення вини суб’єктів екоциду, що ґрунтується на нормах міжнародного права імплементованого у національне законодавство; наголошено на тому, що має бути розроблений юридичний механізм забезпечення відшкодування завданих екоцидом екологічної та супутньої економічної шкоди.Документ Проблеми кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з торгівлею людьми, в умовах збройного конфлікту(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 179-182, 2023) Коваль, К. О.; Koval , K. O.; Орлов, Ю. В.; Orlov, Yu. V.Розглянуто проблеми кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з торгівлею людьми, в умовах збройного конфлікту. Запропоновано удосконалення нормативного визначення торгівлі людьми без прив’язки до цілі експлуатації, зокрема й в контексті збройного конфлікту.Документ Кримінально-правовий вимір участі у війні в Україні: від комбатанта до військовополоненого(Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2022. - № 2. - С. 20-30, 2022) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Проаналізовано кримінально-правова характеристика видів участі у війні в Україні. Надано опис та пояснення правового становища учасників міжнародного збройного конфлікту на території України та похідних від нього проблем кримінально-правового значення. Виявлено недоліки вітчизняного законодавства та практики кримінально-правового регулювання відносин за участю комбатантів у війні як на боці України, так і на боці країни-агресора, запропоновано шляхи їх вирішення.Документ Кримінальна відповідальність за кіберзлочини, вчинені під час збройного конфлікту: міжнародні тенденції та українські реалії(Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 12. - С. 409-414, 2022) Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020Здійснено аналіз кримінальної відповідальності за кіберзлочини, вчинені під час збройного конфлікту, з врахуванням змін до КК України, внесених після 24 лютого 2022 року, та релевантних міжнародно-правових положень. Визначено, що внесення більшості змін до ст. 361 КК України не сприятиме підвищенню ефективності протидії кіберзлочинності в умовах дії воєнного стану та поліпшенню регулювання кримінальної відповідальності за акти кіберагресії, вчинені в умовах збройного конфлікту. Запропоновано здійснювати їх кваліфікацію статтями 113, 437 або 438 КК України в залежності від характеру та спрямованості вказаних протиправних посягань. Зазначені пропозиції здійснено з врахуванням передового світового досвіду в питанні кваліфікації кібероперацій, здійснюваних під час збройного конфлікту. Проаналізовано застосування норм міжнародного гуманітарного права до кібератак, спрямованих проти цивільних осіб і цивільних об’єктів. Наголошено, що безпрецедентні виклики в умовах розгортання гібридної війни проти України вимагають застосування проактивних підходів у забезпеченні кібербезпеки та врахування сучасного міжнародного досвіду в питаннях регулювання кримінальної відповідальності за кіберзлочини, вчинені під час збройних конфліктів.Документ Кваліфікація найманства: національний та міжнародно-правовий аспекти(Форум права. - 2018. - № 3. - С. 141–148, 2018) Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020; ResearcherID: D-1818-2016Висвітлені проблемні питання кваліфікації найманства в сучасних умовах. Окреслено ступінь наукової розробки питання кримінальної відповідальності за найманство та основні міжнародно-правові документи, які криміналізують найманство. Визначено, що на міжнародному рівні не існує чіткого відмежування діяльності найманців від діяльності приватних військових і охоронних компаній в умовах збройних конфліктів. Проаналізовано приклади найманства на території України, починаючи з 2014 р., та визначено основні проблеми їх кваліфікації. Акцентовано увагу на складності відмежування найманства від проявів тероризму та створення чи участі в насильницьких діях не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Аргументовано необхідність перегляду концепції найманства на міжнародному рівні, передбачення чіткого механізму регулювання і моніторингу діяльності приватних військових і охоронних компаній, інтенсифікація міжнародно-правового співробітництва в питаннях протидії участі іноземців у збройних конфліктах інших країн та терористичним загрозам у цілому.Документ Кримінально-правова охорона об’єктів культурної спадщини від сучасних загроз тероризму(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2015. - № 3 (11). - С. 125-136., 2015) Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020; ResearcherID: D-1818-2016У статті розглянуто особливості кваліфікації тероризму, пов’язаного з незаконним поводженням з об’єктами культурної спадщини. Визначено особливості норм, що встановлюють кримінальну відповідальність за незаконне поводження з об’єктами культурної спадщини у мирний час та в умовах збройних конфліктів. Виявлено вади у встановленні кримінальної відповідальності щодо руйнування об’єктів культурної спадщини в умовах збройного конфлікту, запропоновано шляхи їх усунення.