Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.2/.7
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/282
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості кримінально-правової кваліфікації геноциду у світлі збройної агресії проти України(Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квіт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 162-164, 2024) Салогуб, Р. Р.; Salohub, R. R.Підкреслено, що особливості кваліфікації геноциду як кримінально-протиправного діяння полягають в необхідності детального з’ясування не лише об’єктивних виявів, а й намірів (суб’єктивні чинники). Окрім цього, актуальним є вирішення проблеми правової визначеності диспозиції ст. 442 КК України у частині врегулювання змісту діянь, які її складають.Документ Недбале ставлення до військової служби (ст. 425 КК України): ознаки об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення та їх вплив на кваліфікацію(Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: "Право". - 2024. - Вип. 39. - С. 51-58, 2024) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.Надано характеристику ознак об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбачених ст. 425 КК України, та вплив окремих з них на кримінально-правову кваліфікацію. Зазначено, що об’єктивну сторону особливо кваліфікованого складу цього протиправного посягання може утворювати лише недбале ставлення до військової служби (дія або бездіяльність), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану (ч. 3 ст. 425 КК України), або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (ч. 4 ст. 425 КК України). У зв’язку з цим, кримінально-правова кваліфікація особливо кваліфікованих складів недбалого ставлення до військової служби не повинна ставитися в обов’язкову залежність від настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди або тяжких наслідків як матеріального, так і нематеріального характеру.Документ Відмежування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, від суміжних складів злочинів та адміністративних правопорушень(Наше право. - 2019. - № 2. - С. 121-127, 2019) Бесчастна, В. В.; Beschastna, V. V.Розглянуто особливості відмежування злочину, передбаченого ст. 286 КК, від суміжних складів злочинів та адміністративних правопорушень. Визначено, які ознаки складів злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, злочинів проти життя та здоров’я особи та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту є визначальними для відмежування від злочину, передбаченого ст. 286 КК.Документ Особливості встановлення ознак суб'єктивної сторони порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами(Європейські перспективи. - 2019. - № 2. – С. 92-98, 2019) Бесчастна, В. В.; Beschastna, V. V.Досліджено особливості встановлення ознак суб’єктивної сторони порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Надано розгорнуту аргументацію, що злочин, передбачений ст. 286 КК України, може бути вчинений зі змішаною формою вини або з необережності. Розроблено конкретні рекомендації щодо встановлення ознак суб’єктивної сторони порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.Документ Особливості кваліфікації кіберзлочинів проти власності(Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2016. - № 4. - С. 136-143, 2016) Васильєв, А. А.; Vasiliev, A. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9480-7814; Пашнєв, Д. В.; Pashnev, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8693-3802У статті встановлені особливості застосування при кваліфікації злочинів проти власності, що які вчиняються з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, окремих різних статей Розділу VI Особливої частини Кримінального кодексу України. З’ясовані випадки, в яких необхідна додаткова ої кваліфікація ї таких злочинів за статтями Розділу XVI Особливої частини Кримінального кодексу України.