Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 53-58, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Досліджено вплив міжнародно-правових стандартів на цивільне судочинство на прикладі справ визнання необґрунтованими активів і стягнення їх у дохід держави. Підкреслено, що окремі питання у сфері відправлення правосуддя в цивільному судочинстві потребують подальшого удосконалення, зокрема, виходячи зі змісту прецедентної практики ЄСПЛ.Документ Проблеми визначення предмета доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 63. - С. 92-96, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що позиція вчених, які розуміють предмет доказування в широкому значенні, є спірною. Наголошено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ і конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Розподіл обов’язків з доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Право і суспільство. - 2023. - № 4. - С. 92-101, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в цивільному судочинстві України. Зазначено, що як у всіх цивільних справах, так і у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суб’єктами доказування є не лише сторони, а й усі особи, які уповноважені в установленому законом порядку збирати та подавати докази, брати участь у їх перевірці та оцінці. Відповідно це стосується й суду, який має брати активну участь у процесі доказування. Підкреслено, що процес доказування передбачає розподіл обов’язків між суб’єктами, усе ж їх волевиявлення співпадає стосовно предмета спору. Інша річ, що таке волевиявлення має різний зміст. У цьому й проявляється особливість принципу змагальності, який є основою щодо розподілу обов’язків з доказування, коли сторони відстоюють свої інтереси, подаючи у справі необхідні докази, переслідуючи при цьому мету – одержання позитивного для себе судового рішення. Наголошено на висновку про те, що істотну роль у розподілі обов’язків доказування відіграють правові презумпції, тобто закріплені в законі припущення про існування певних фактів за пов’язаності з ними інших фактів. Презумпція звільняє сторону, на користь якої її встановлено, від доказування факту. Не є винятком із цього і справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Для цієї категорії справ актуальним є розгляд питання про існування презумпції необґрунтованості активів. Положення ЦПК встановлюють спеціальні правила розподілу тягаря доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.Документ Вплив міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Прикарпатський юридичний вісник. - 2023. - Вип. 3(50). - С. 17-22, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Стаття присвячена впливу міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що розгляд питання про відповідність цивільного судочинства міжнародно-правовим стандартам пов’язується з реалізацією стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу. Наголошено, що вимоги міжнародного права з проблематики прав людини мають бути основою для розробки національного законодавства, яке визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загалом і особливості розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема. Проаналізовано роль судової практики Європейського суду з прав людини у становленні та процесі впровадження стандартів захисту прав і свобод людини у сфері відправлення правосуддя в цивільному судочинстві. Підкреслено, що сьогодні цивільне процесуальне законодавство України щодо відправлення правосуддя в цивільному судочинстві загалом і щодо розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема, відповідає міжнародно-правовим стандартам.Документ Використання прецедентного права, створеного суддями Європейського суду з прав людини, в процесі прийняття рішень українськими судами з аналогічних питань(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2023. – № 1. - С. 46-53, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Доведено, що особлива роль у регламентації відносин зі здійснення правосуддя в цивільних справах відіграє Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Зазначено, що положення чинного законодавства України вимагають застосування судами практики ЄСПЛ як джерела права, незалежно від того, ухвалено конкретне рішення за участю України чи ні. Відзначено, що фактично йде мова про формування певної моделі застосування судових рішень Європейського Суду з прав людини. Наголошено, що застосування прецедентної практики Європейського суду на підставі Європейської конвенції з прав людини у правовому колі України сприятиме не тільки зближенню української держави із європейськими стандартами прав людини, але й забезпечить захист прав та свобод людини у внутрішньо державних відносинах, що в свою чергу позитивно вплине на реалізацію задекларованих на конституційному рівні принципів правової держави.Документ Прецедентний характер рішень Європейського суду з прав людини в сучасному цивільному процесуальному праві України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 4. - С. 192-198, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Надано характеристику Європейській конвенції з прав людини та перспектив формування на її основі прецедентної моделі судових рішень Європейського суду з прав людини в контексті національної системи цивільного судочинства.Документ Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. у регламентації відносин зі здійснення правосуддя в цивільних справах(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 65-71, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Наголошено, що норми Конвенції та практика Суду застосовуються судами при здійсненні правосуддя, зокрема: при розгляді та вирішенні цивільних справ, якщо нормами Конвенції та практикою Суду встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, яке регулює відносини, що є предметом судового розгляду; при розгляді та вирішенні цивільних справ, якщо нормами Конвенції та практикою Суду встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цивільним процесуальним законом України.Документ Суд як суб’єкт судової правотворчості в цивільному судочинстві України(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 2. - С. 375-379, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Зазначено, що правосуддя як в європейських країнах, так і нашій державі все частіше і частіше стикається з тим, що ті чи інші суспільні відносини неурегульовані нормами права або урегульовані неповно, нечітко чи суперечливо. Це означає, що ціла низка законодавчих актів має в наявності ті чи інші законодавчі прогалини, які оперативно усунути законодавець не має реальної можливості. Визначено, що суди, які здійснюють правозастосування, починають вдаватись до судової правотворчості, долаючи в такий спосіб наявні законодавчі прогалини. Досліджено механізм правотлумачення та особливості застосування аналогії в праві, під час яких в таких процесах має місце певний рівень правової новизни, яка характеризує судову правотворчість з точки зору судової практики. При наявності законодавчих прогалин суддя за рахунок своїх теоретичних знань та практичних навичок, знань судової практики як на рівні національного, так і європейського правосуддя, може професійно «творити» право, розвиваючи його на локальному рівні, і цим самим заповнювати законодавчі прогалини з метою більш ефективного урегулювання суспільних відносин.Документ Реалізація функції судового контролю за виконавчим провадженням(Наукові інновації та передові технології. - 2023. - № 5(19). - С. 299-305, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; Сібільов, Д. М.; Sibilov, D. M.Проаналізовано контрольні повноваження суду у виконавчому провадженні, їх особливості, правову природу та юридичні наслідки. Досліджено механізми здійснення судового контролю за виконанням судових рішень з метою виявлення неузгодженостей та системних помилок діючого законодавства, яким врегульовані процедурні аспекти порядку застосування контрольних повноважень у виконавчому провадженні судовим органом. Висвітлено проблемні аспекти практичного здійснення судового контролю за виконанням судових рішень у цивільному судочинстві, який покликаний забезпечити виконання ухваленого судового рішення.Документ Принцип обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 175-178, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Визначено сутність принципу обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві. Констатовано, що право на судовий захист включає не лише постановлення та оголошення судом рішення, а й своєчасне його виконання. Усунення наслідків порушення суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів та їх поновлення є одним із найважливіших завдань правосуддя. Своєчасне й повне виконання судових рішень гарантує здійснення суб’єктивних прав, визнаних судовим рішенням, і виконання юридичних обов’язків, що підтверджені ним. Завершення процесу судового захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу відбувається лише у випадках їх реального поновлення шляхом примусового виконання судового рішення, що здійснюється у виконавчому провадженні. Доведено, що принцип обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві має застосовуватися з урахуванням ЄКПЛ і практики ЄСПЛ. Зокрема, ЄСПЛ наполягає на неабиякій важливості такої властивості судового рішення, що набрало законної сили (res judicata), як можливість і реальна забезпеченість з боку держави його фактичного виконання.