Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
20 результатів
Результати пошуку
Документ Співвідношення понять «електронна комерція» та «електронна торгівля»(Вісник Запорізького національного університету. Сер.: Юрид. науки. – 2011. – № 2. – С. 95-101, 2011) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Розглянуто проблемні питання щодо розмежування понять "електронної комерції" та "електронної торгівлі". Проблема полягає в тому, що законодавець розглядає їх як тотожні поняття. Встановлено, що поняття "електронної комерції" є ширшим, ніж поняття "електронної торгівлі". Зазначено, що електронна торгівля є складовим елементом електронної комерції, тому прирівнювати їх, а також стверджувати, що дані терміни є тотожні, ні в якому разі не можна.Документ Посмертне донорство: на шляху формування національного правового підходу(Вісник Національної академії правових наук України. - 2018. - Т. 25, № 4. - С. 126-141, 2018) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Зазначено, що посмертне донорство органів є одним з найбільш актуальних питань в медицині. Практика використання органів померлих осіб для порятунку інших життів існує в більшості держав світу, але існують країни, які не знайшли єдиного вирішення цього питання. Вивчено питання посмертного донарства в Україні і визначено його відповідність європейсько-правовим стандартам. Матеріалом даного дослідження є правова регламентація посмертного донорства, як певної частини медицини. Досліджено норми міжнародного права, а також окремі положення національного законодавства різних країн, які спрямовані на регулювання відносини в сфері посмертного донорства. Наголошено на необхідність і можливість формування єдиних міжнародних стандартів правового регулювання посмертного донорства, і розробка на їх основі національного законодавства. Зазначено, що назріла гостра необхідність в розробці єдиних засад законодавства про донорство і трансплантації. Їх наявність не тільки дозволить уникнути юридичних колізій, але і дозволить визначити шляхи вдосконалення національного законодавства та єдину термінологію понятійного апарату. Встановлено, що законодавчі акти повинні розроблятися системно і повно, як і будь-який інший нормативний акт.Документ Організаційні відносини у сфері інтелектуальної власності(Часопис Київського університету права. - 2015. - № 4. - С. 225-228, 2015) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Розглянуто організаційні відносини як частину предмета цивільного права і вказано випадки їх існування. Наголошено, що такі відносини підпорядковані здійсненню прав інтелектуальної власності, але можуть мати й самостійний характер. Запропоновано більш чітко їх врегулювати з урахуванням специфіки окремих інститутів права інтелектуальної власності, а також вказано на можливості організаційних договорів у сфері інтелектуальної власності.Документ Цивільно-правова відповідальність і деліктне зобов’язання(Університетські наукові записки. - 2012. - № 1. - С. 271-280, 2012) Шишка, Р. Б.; Shyshka, R. B.; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Розглянуто відмінності між деліктним зобов’язанням, яке виникає при порушенні чужого суб’єктивного права, та цивільно-правовою, чи у широком у сенсі відповідальністю у цивільному праві. Визначено, що цивільно-правова відповідальність — це передбачений матеріально-правовим законом чи договором та процесуально встановлений силою на підставі рішення суду примус порушника перетерпіти негативні наслідки за допущене порушення з метою відновлення чи компенсації порушеного права у вигляді додаткового покладення на правопорушника майнових обов’язків чи полишення його суб’єктивного права.Документ Євроосучаснення цивільного законодавства України у світлі європейських стандартів якості закону(Приватноправові принципи регулювання суспільних відносин: досвід ЄС та України: зб. наук. пр. за матеріалами наук.-практ. «круглого столу» (в рамках ХІV Всеукр. фестивалю науки), м. Київ, 15 трав. 2020 р. - Київ, 2020. - С. 112-132, 2020) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Зазначено, що в умовах оновлення цивільне законодавство України на тлі євроінтеграційних процесів та інтенсифікації міжнародної правової співпраці норми цивільного права потребують приведення їх до вимог правової визначеності.Документ Об’єктоздатність особистих немайнових прав: деякі питання концептуально-правового регламентування(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 226 - 230, 2018) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Зазначено, що актуальність тематики зумовлена вирішенням питання нормотворчого сприйняття категорії «особистих немайнових прав фізичної особи». Проблематика спричинена догматичними установками про неможливість залучення до цивільного обороту не лише особистих немайнових благ, але і самих прав на такі блага. Це стосується і питання їх невідчужуваності та непередаваємості.Документ Строк позовної давності і негаторний позов: огляд судової практики, роздуми та проблеми(Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 225-233, 2022) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508На основі системного аналізу роз’яснень вищих судових органів України та цивільно-правових норм про застосування позовної давності до негаторного позову виявлено проблему тих роз’яснень Верховного Суду, які не відповідають закону, але мають ураховуватися судами під час застосування цих норм права в подібних справах. Зроблено висновок, що акти судового тлумачення, які не відповідають виразам «передбачено законом» та «відповідно до закону», набувають характеру регулятора цивільних відносин, оскільки відповідно до закону мають обов’язкову процесуальну силу до застосування їх в подібних справах. Враховуючи, що акти судового тлумачення відповідно до Конституції України та ЦК України не можуть бути джерелом цивільного права, запропоновано певні запобіжники, які сприятимуть виправленню судових помилок і недоліків судочинства, а також узгодженню цивільного законодавства з вимогами правової визначеності.Документ Строк позовної давності та негаторний позов: огляд судової практики, роздуми і проблеми(Проблеми цивільного права та процессу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 20 трав. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. - С. 215-218, 2022) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Приведено огляд судової практики щодо строку позовної давності та негаторного позову.Документ Принцип правової визначеності в цивільному праві України(Форум права. - 2021. - № 5. - С. 6–17, 2021) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Обґрунтовано необхідність посилити механізм цивільно-правового регулювання певними правовими гарантіями, які б сприяли усуненню правової невизначеності, а також забезпечували б стабільність і підвищували ефективність цивільно-правового регулювання. Такою правовою гарантією має стати принцип правової визначеності. Установлено, що принцип правової визначеності має бути визнано складником системи принципів цивільного права України, оскільки такий принцип закріплено в цивільно-правових нормах, його дія поширюється на весь механізм цивільно-правового регулювання та стосується усіх цивільних відносин.Документ Правова невизначеність послуги як об’єкта цивільних прав(Право і безпека – 2021. – №2 (81). – С.182-187, 2021) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Виявлено проблему нормативно-правового встановлення послуги як об’єкта цивільних прав. Зроблено висновок про те, що послуга є матеріальним благом, річчю, яка полягає в дії чи діяльності надавача послуги. Обґрунтовано та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення концепту послуги як об’єкта цивільних прав у Цивільному кодексі України з метою погодження такого закону з вимогами правової визначеності.