Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Принцип обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 175-178, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Визначено сутність принципу обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві. Констатовано, що право на судовий захист включає не лише постановлення та оголошення судом рішення, а й своєчасне його виконання. Усунення наслідків порушення суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів та їх поновлення є одним із найважливіших завдань правосуддя. Своєчасне й повне виконання судових рішень гарантує здійснення суб’єктивних прав, визнаних судовим рішенням, і виконання юридичних обов’язків, що підтверджені ним. Завершення процесу судового захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу відбувається лише у випадках їх реального поновлення шляхом примусового виконання судового рішення, що здійснюється у виконавчому провадженні. Доведено, що принцип обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві має застосовуватися з урахуванням ЄКПЛ і практики ЄСПЛ. Зокрема, ЄСПЛ наполягає на неабиякій важливості такої властивості судового рішення, що набрало законної сили (res judicata), як можливість і реальна забезпеченість з боку держави його фактичного виконання.Документ Розподіл обов’язків з доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 1. - С. 171-179, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Сліпченко, О. І.; Slipchenko, O. I.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в цивільному судочинстві України. Підкреслено відсутність законодавчого закріплення презумпції наявності моральної (немайнової) шкоди законодавством. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач. Позивач має також обов’язково обґрунтовувати свою вимогу про наявність моральної шкоди відповідними доказами. Визнано законодавче закріплення наявності презумпції моральної (немайнової) шкоди в окремих категоріях справ.Документ Проблеми визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України(Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 68-76, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України. Зазначено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ та конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Поняття доказів та засобів доказування в сучасному цивільному процесуальному праві України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 1. - С. 113-117, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Розглянуто існуючі в науці цивільного процесуального права України доктринальні підходи до визначення поняття доказів у їх співвідношенні із засобами доказування. Доведено, що на законодавчому рівні також відсутній єдиний підхід у визначенні поняття доказів і його співвідношення із засобами доказування. Зокрема, на відміну від ЦПК України, ГПК України та КАС України, які розрізнюють поняття доказів та засобів доказування, нормами матеріального права засоби доказування визначені як докази. Підкреслено існування взаємного впливу доказів і засобів доказування. Ці категорії процесуального права співвідносяться як зміст і форма його фіксації, що органічно поєднані між собою.Документ Зміст принципу поєднання гласності та можливості її обмеження в цивільному судочинстві(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 93-96, 2017) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Досліджено зміст одного з основних принципів цивільного судочинства – принципу поєднання гласності та можливості її обмеження в цивільному судочинстві. Зміст принципу гласності цивільного судочинства полягає в тому, що розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої таємниці. Закритий судовий розгляд також допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомості, що принижують їх честь і гідність, а також забезпечення таємниці усиновлення.Документ Теоретико-методологічні основи формування та функціонування системи принципів цивільного судочинства : дисертація(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Майданик, Р. А. - науковий консультантУ дисертації сформульовано та обґрунтовано концептуальну модель трансформації системи принципів цивільного судочинства з урахуванням концептів чинного цивільного процесуального законодавства, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини. Розгляд структури та системи принципів цивільного судочинства дозволяє зробити висновок, що вони перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємозумовленості, тобто вибудовується певна модель системи цих принципів. За своїми сутнісними ознаками модель трансформації системи принципів цивільного судочинства визначається: розумінням сутності принципів цивільного судочинства з позицій інтегративного (природно-позитивістського) праворозуміння; співвідношенням та реалізацією загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та принципів, закріплених у національному законодавстві; функціональним призначенням принципів цивільного судочинства, яке виявляється в правотворчій та в правозастосовчій діяльності; підвищення ефективності правового регулювання за допомогою потенціалу принципів цивільного судочинства шляхом наділення їх якістю самостійного нормативного регулятивного засобу. Аргументовано положення, що теоретико-прикладна модель механізму реалізації принципів цивільного судочинства охоплює три структурні рівні: законодавче закріплення принципів цивільного судочинства, реалізацію принципів цивільного судочинства нормотворчої діяльності законодавця, реалізацію принципів цивільного судочинства у правозастосовній діяльності. Виокремлення цих рівнів дозволить більш чітко окреслити коло проблем (і шляхи їх вирішення), пов’язаних із реалізацією принципів цивільного судочинства як ефективного регулятора суспільних відносин.Документ Теоретико-методологічні основи формування та функціонування системи принципів цивільного судочинства : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Майданик, Р. А. - науковий консультантУ дисертації сформульовано та обґрунтовано концептуальну модель трансформації системи принципів цивільного судочинства з урахуванням концептів чинного цивільного процесуального законодавства, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини. Розгляд структури та системи принципів цивільного судочинства дозволяє зробити висновок, що вони перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємозумовленості, тобто вибудовується певна модель системи цих принципів. За своїми сутнісними ознаками модель трансформації системи принципів цивільного судочинства визначається: розумінням сутності принципів цивільного судочинства з позицій інтегративного (природно-позитивістського) праворозуміння; співвідношенням та реалізацією загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та принципів, закріплених у національному законодавстві; функціональним призначенням принципів цивільного судочинства, яке виявляється в правотворчій та в правозастосовчій діяльності; підвищення ефективності правового регулювання за допомогою потенціалу принципів цивільного судочинства шляхом наділення їх якістю самостійного нормативного регулятивного засобу. Аргументовано положення, що теоретико-прикладна модель механізму реалізації принципів цивільного судочинства охоплює три структурні рівні: законодавче закріплення принципів цивільного судочинства, реалізацію принципів цивільного судочинства нормотворчої діяльності законодавця, реалізацію принципів цивільного судочинства у правозастосовній діяльності. Виокремлення цих рівнів дозволить більш чітко окреслити коло проблем (і шляхи їх вирішення), пов’язаних із реалізацією принципів цивільного судочинства як ефективного регулятора суспільних відносин.