Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив глобалізації на правову охорону прав інтелектуальної власності(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 58-60, 2021) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Наголошено, що право інтелектуальної власності є основою функціонування ринку інновацій в державі та у світі і в цьому сенсі займає одне з перших місць у об’єктиві уваги держави. Вплив глобалізації на правову охорону прав інтелектуальної власності проявляється в тому, що велика частка проблем на вирішення яких спрямовується технічна інтелектуальна діяльність, є проблемами планетарного значення. Однак правова охорона об’єктів прав інтелектуальної власності, які використовуються при впровадженні інноваційних продуктів, що містять в собі ці об’єкти, охороняються нормами внутрішнього законодавства, хоча і в багатьох випадках і гармонізованих та уніфікованих.Документ До питання про визначення понять «спосіб захисту» та «предмет позову»(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 167-169, 2016) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; Ткаченко, Є. Ю.; Tkachenko, Ye. Yu.Розглянуто питання розуміння змісту понять «предмет позову», «способи захисту прав», здійснено правову кваліфікацію у цивільних справах, досліджено категорії інтересу.Документ Плагіат та академічний плагіат: цивільно-правова відповідальність та академічна відповідальність(Law. State. Technology. – 2021. – Вип. 4. – С. 39-44, 2021) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Академічна доброчесність представляє собою ті загальні засади здійснення академічної діяльності (навчальної, викладацької, наукової тощо), які мають за мету забезпечення якості освіти та науки, а також формування культури якості освіти академічної спільноти та учасників освітнього процесу. Природа академічної доброчесності зумовлює зміст академічного плагіату як явища, притаманного саме освітньому середовищу. Метою статті є визначення співвідношення таких явищ та понять, як плагіат та академічний плагіат, а також відповідальності за вчинення плагіату та академічного плагіату в цілях розробки внутрішніх положень щодо недопустимості академічної недоброчесності у закладах освіти. Під час роботи над публікацією в основному використовувався герменевтичний підхід, що базується на тлумаченні та інтерпретації нормативно-правових актів та спеціальної юридичної літератури, а також методи порівняння та узагальнення. Наукова новизна полягає у розмежуванні академічного плагіату та плагіату, а також визначенні обмежень у застосуванні відповідальності за здійснення дій, що містять ознаки академічної недоброчесності, зокрема і академічного плагіату. Висновки. Показники оригінальності твору як показники співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору не можуть бути єдиними показниками для відображення академічної доброчесності. При оцінці твору щодо плагіату та академічного плагіату слід брати до уваги те, що вимоги щодо академічної доброчесності будуть в повній мірі виконані за умови недопущення плагіату (як і інших порушень) в розумінні законодавства про авторське право, а так само і недопущення академічного плагіату в розумінні законодавства про освіту. При визначенні комплексу критеріїв для оцінки наукового здобутку (результату наукової роботи) має бути чітко встановлено, що це за результат, в якій об’єктивній формі він існує, які переваги та преференції він забезпечує авторові тощо. Відмінність авторської відповідальності від академічної відповідальності полягає у сферах застосування твору. Відповідальність за вчинення дій, що є проявами академічної недоброчесності, лежить у сфері освіти і науки. Заходами відповідальності, що можуть бути застосовані в позасудовому порядку, не повинні бути заходи цивільно-правової відповідальності. Вони не повинні полягати у додаткових заходах матеріального обтяження для особи, яка притягається до відповідальності. Заходи цивільно-правової відповідальності є способами захисту, які представляють собою майнову санкцію за правопорушення, що характеризується покладенням додаткового обов’язку майнового характеру на порушника права. Академічна відповідальність має зводитися до втрати відповідним суб’єктом тих здобутків, які були отримані ним в результаті вчинення дій з порушенням академічної доброчесності, оскільки така відповідальність не пов’язується з обов’язковим порушенням суб’єктивного права особи.Документ Воєнні та патріотичні торговельні марки(Law. State. Technology. – 2022. – Вип. 1. – С. 46-54, 2022) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Різноманітні події, в тому числі негативного характеру, досить часто стають каталізаторами специфічних заявок на торговельні марки. Воєнні події і Україні призвели до виникнення війського фольклору. Зявилася велика кількість влучних фраз та висловів, які за декілька днів стали крилатими та впізнаваними українцями, а окремі з них стали відомими у всьому світі. В світлі того, що такі фрази та вислови вже набули впізнаваності, логічним видається, що зявляються заявки на торговельні марки з використанням таких висловлювань або найбільш впізнаваних їх частин. Метою статті є підтвердити той факт, що навіть негативні події стають каталізаторами для подачі заявок на торговельні марки та визначити, чи можуть бути особливості проведення експертизи заявок на торговельні марки, які мають воєнний чи патріотичний характер. Завдання статті визначені з урахуванням поставленої мети: провести пошук по базі торговельних марок Укрпатенту за пошуковими словами, що є в крилатих фразах сучасного воєнного українського фольклору; провести пошук по базам торговельних марок з метою пошуку заявок або реєстрацій торговельних марок, які мали місце після трагічних подій і прямо асоціювалися з цими подіями; провести пошук по базам торговельних марок на предмет виявлення специфічних «патріотичних» торговельних марок; здійснити загальний аналіз правових положень щодо таких торговельних марок, які є в Україні, Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки. Наукова новизна полягає у пропозиції враховувати соціальну функцію торговельну марку під час проведення експертизи торговельних марок, які мають воєнних чи патріотичний характер. Висновки. Проведення експертизи українських «воєнних та патріотичних» торговельних марок має відбуватися через призму оцінки їх відповідності принципам моралі та публічного порядку, оскільки концепції недобросовісного заявника в Україні немає в тому вигляді, в якому б вона дозволяла відмовляти в реєстрації. При цьому має враховуватися соціальна функція торговельної марки, тобто здатність торговельної марки виступати інструментом соціального спілкування. Не зважаючи на економічну природу торговельної марки, окремі з них можуть, але не повинні ставати тригерами ворожнечі та агресії.Документ Збалансованість інтересів як принцип сучасного правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності(Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 1. - С. 100-102, 2022) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Зазначено, що сучасне правове регулювання прав інтелектуальної власності однією зі своїх засад має баланс публічних та приватних інтересів. Однак сучасний розвиток суспільних відносин та світові тенденції приводять до зміни точки цього балансу. Основними факторами, які здійснюють зазначений вплив, є глобалізація та науково-технічний прогрес. Баланс змінюється на користь публічних інтересів, хоча при цьому в центрі уваги та піклування залишаються права та інтереси людини.Документ Категорія справедливості в цивільному процесуальному праві(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали Х Міжнар. наук-практ. конф. (м. Суми, 20-21 трав. 2017 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2017. – С. 56 - 58., 2017) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; ResearcherID: D-1543-2018Розглянуті аспекти взаємодії справедливості і права. Розкриті питання категорії справедливості в цивільному процесуальному праві.Документ Відношення інтересів у праві(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 199 - 201, 2018) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Досліджено відношення інтересів у праві.Документ Недобросовісна поведінка в цивільному процесі(25 років становлення Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ: славетна історія та горизонти майбутнього: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 лютого 2020 р.) / МВС України, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. – Суми: Видавничий дім «Ельдорадо», 2020. – С. 58-60, 2020) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.Розкривається проблема недобросовісної поведінки в цивільному процесі. Визначено форми недобросовісної поведінки учасників процесуДокумент Кваліфікація позовної вимоги у цивільному процесі(Підприємництво, господарство і право. - 2021. - № 4. - С. 66-73, 2021) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324Проблема вибору способу захисту прямо пов’язана з питаннями визначення змісту і меж диспозитивності та змагальності у цивільному процесі, здійснення правової кваліфікації та визначення предмету доказування у справі, а також із чітким розумінням змісту понять «спосіб захисту», «предмет спору», «предмет позову», «предмет доказування» тощо. Традиційно у сферу диспозитивності або сферу правомочностей позивача через принцип диспозитивності було включено можливість вибору способу захисту. Суд за загальним правилом обмежений визначати спосіб захисту прав. Водночас у наукових колах та судовій практиці немає єдності позицій у питанні про те, як здійснюється співвіднесення вимоги та способу захисту і чи можуть співпадати підстави позову у разі, якщо в процесі розгляду справи позивач бажає змінити спосіб захисту тощо. Останніми роками в українській правовій системі формується зміст принципу jura novit curia через можливість суду здійснювати кваліфікацію позовної вимоги як способу захисту виходячи з фактичних обставин справи, встановлених у справі, й їх кваліфікації. З одного боку, позивач має вказати спосіб захисту, який передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; з іншого боку, суд самостійно має кваліфікувати вимогу позивача як способу захисту залежно від обставин справи. Поняття «позовна вимога» є поняттям процесуального права, яке використовується під час визначення, наприклад, розміру судового збору. Таке поняття є загальним і, по суті, має лише дві характеристики: може бути майновою або немайновою вимогою. Спосіб захисту має дещо іншу природу, матеріально-правову, це поняття є кваліфікованим із погляду матеріального права порівняно з позовною вимогою. Його застосування пов’язане зі встановленням судом юридичного факту чи складу, який є підставою для його застосування. Матеріально-правова природа способу захисту зумовлює те, що вибраний спосіб захисту визначає предмет доказування у справі. Однак така залежність не є лінійною й однобічною. Вибраний спосіб захисту є тим містком, який поєднує вимогу з обставинами справи, і навпаки.Документ Особливості взаємовпливу правосвідомості та вимог до правового статусу суб’єктів доказування в цивільному процесі(Часопис цивілістики. - 2020. - № 36. - С. 82-88, 2020) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; ResearcherID: D-1543-2018У статті зроблено спробу в загальному вигляді висвітлити взаємовплив презюмованого рівня правосвідомості конкретного учасника процесуального доказування цивільного процесу з процесуальним статусом цього суб’єкта. Так, законодавство виходить з презумпції високого рівня правосвідомості осіб, якщо кваліфікаційною вимогою до здійснення ними своєї професійної діяльності є наявність вищої юридичної освіти. А це своєю чергою проявляється в правому статуті через ширше коло обов’язків, більш високі вимоги до виконання такими особами цих обов’язків і, відповідно, встановлення більш суворих санкцій за невиконання або неналежне їх виконання тощо.